
- •Вимірювальна лінія
- •Теоретичні відомості
- •Фізичні основи конструкції вимірювальної лінії
- •Проведення вимірів
- •Завдання до експериментальної частини та порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення повного опору кабелю з навантаженням
- •Теоретичні відомості
- •Визначення вхідного опору лінії і опору навантаження
- •Розрахункове завдання
- •Завдання до експериментальної частини та порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Настройка хвилевідної лінії у режим біжучої хвилі за допомогою однієї реактивної неоднорідності
- •Теоретичні відомості
- •Узгоджувальні елементи хвилевідного тракту
- •Розрахункове завдання
- •Експериментальна установка
- •Завдання до експериментальної частини та порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Настройка лінії передачі в режим біжучої хвилі за допомогою узгоджуючого трансформатора
- •Загальні відомості
- •Трансформатори повного опору на нвч
- •Завдання до експериментальної частини та порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •ХвилевІдні діафрагми
- •Теоретичні відомості Діафрагми
- •Металеві смужки
- •Метод Дешана
- •Розрахункове завдання
- •Вимірювальна установка й методика вимірювань
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Круглий хвилевід
- •Теоретичні відомості Круглим хвилеводом називається циліндричний хвилевід поперечний перетин якого є круг.
- •Круглий хвилевід
- •Експериментальна установка
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Додаток
- •Призматичний резонатор
- •Теоретичні відомості
- •Якщо резонатор заповнений діелектриком з комплексною діелектричною проникністю , то відповідна часткова добротність дорівнює
- •Вимірювання добротності резонатора за допомогою вимірювальної лінії
- •Розрахункове завдання
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Сферичний резонатор
- •Теоретичні відомості
- •Розрахункове завдання
- •Завдання до експериментальної частини й порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •Розрахункове завдання
- •Завдання до експериментальної частини й порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Відкритий хвилевІдний резонатор
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до експериментальної частини й порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
Круглий хвилевід
У
круглому хвилеводі, як випливає з теорії,
поширюються два класи хвиль: поперечно
електричні
і поперечно магнітні
.
Хвилі відрізняються одна від одної
конфігурацією поля, фазовою швидкістю
й критичною частотою. Хвиля з найнижчою
критичною частотою називається основною
хвилею хвилеводу, інші – вищими типами.
Розглянемо круглий хвилевід радіуса а, показаний на рис. 6.1. Компоненти поля шукаємо в циліндричній системі координат, у якій координати задаються трійкою чисел – r, θ, z.
Рис. 6.1. Циліндричний хвилевід кругового перетину
Завдання полягає в знаходженні фазової сталої хвилі β і складових електромагнітного поля в будь-якій точці простору всередині хвилеводу (r < a).
Можна вважати, що у хвилеводі поширюється одна із поперечних електричних хвиль, що біжить уздовж осі z, а сам хвилевід виконаний з ідеального металу, тобто втрати в металевих стінках відсутні.
Для
знаходження залежності компонент поля
хвиль класу
від поперечних координат необхідно
знайти корені хвильового рівняння для
разом із граничними умовами на стінці
хвилеводу.
;
. (6.4)
Розв’язуючи рівняння (6.4) водночас із граничними умовами, знаходимо подовжню складову магнітного поля й поперечне хвильове число:
; (6.5)
m = 0, 1, 2, 3, …, n = 1, 2, 3, … .
де
– амплітуда подовжньої складового
магнітного поля;
–корені
рівняння
;
–функція
Бесселя;
–похідна
функції Бесселя.
Індекс
m
показує кількість періодів тригонометричної
функції при зміні перемінної
на
,
а індексn
– номер кореня рівняння
.
Фізичний зміст константm
і
n
– кількість варіацій поля вздовж
координат
φ
та
r
відповідно. У табл. 1 подані кілька
перших коренів νmn
для різних значень m.
Таблиця
6.1. Корені рівняння
n m |
1 |
2 |
3 |
4 |
0 1 2 3 |
3.821 1.841 3.054 4.201 |
7.016 5.331 6.706 8.015 |
10.173 8.536 9.969 11.346 |
13.324 11.706 13.170 |
Таблиця
6.2. Корені рівняння
n m |
1 |
2 |
3 |
4 |
0 1 2 3 |
2.405 3.832 5.136 6.380 |
5.520 7.016 8.417 9.761 |
8.654 10.173 11.620 13.015 |
11.792 13.324 14.796 16.223 |
Після
обчислення подовжньої складової
магнітного поля поперечні компоненти
можуть бути виражені через
за допомогою співвідношень (6.3):
(6.6)
Кожній
парі констант m,
n
відповідає конкретна хвиля типу ТЕ,
тому що індексів m
і n
нескінченна безліч, то і хвиль
нескінченна кількість. Однак поширюватися
вздовж хвилеводу може тільки кінцева
кількість хвиль, а саме ті, критичні
частоти яких нижче частоти електромагнітної
хвилі.
Критична довжина хвилі і довжина хвилі у хвилеводі, при заданих значеннях m і n, можуть бути знайдені з виразів:
,
.
(6.7)
Для
хвиль класу ТМ
гранична задача розв’язується аналогічно,
але замість рівняння (6.4) записують
хвильове рівняння й граничні умови для
подовжньої складової електричного поля
:
(6.8)
Розв’язуючи це рівняння водночас із граничними умовами, знаходимо подовжню складову електричного поля й поперечне хвильове число:
,
,m
=
0, 1, 2, 3, …, n
= 1, 2, 3, … , (6.9)
де
– амплітуда подовжньої складового
електричного поля;
–корені
рівняння
(табл. 6.2).
Поперечні
компоненти можуть бути виражені через
,
як і в попередньому випадку, за допомогою
співвідношень (6.3).
(6.10)
Хвиль
і
нескінченна безліч. Вони відрізняються
одна від одної конфігурацією поля й
критичною частотою. Хвиля з найнижчою
критичною частотою називається основною
хвилею лінії передачі. З формул (6.5),
(6.9) і табл. 6.2 випливає, що найбільшу
критичну довжину має хвиля
(ТЕ
один, один). Отже, вона і є основною хвилею
круглого хвилеводу. Критична довжина
цієї хвилі
.