Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория государства и права ред. Цвик.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
2.94 Mб
Скачать

§ 4. Відмінності права від соціальних норм первіснообщинного ладу

Право — закономірний результат внутрішнього розвитку регу­лятивної системи, відповідь на потребу суспільства в регулюванні

171

І'ОЗЛІЛ XI

економічних, політичних, соціальних відносин, пов'язаних з роз­витком виробничого способу господарювання. Як уже наголошу­валося, воно не нав'язується і не дарується суспільству зовніш­ньою силою, не з'являється за бажанням чи велінням конкретних суб'єктів. Право є необхідною умовою існування державно-ор­ганізованого суспільства і має велику соціальну цінність.

Соціальні норми первіснообщинного ладу мають певні від­мінності від права.

Так, соціальні норми первісного суспільства складалися вна­слідок багаторазового повторення найдоцільніших варіантів по­ведінки, вони утворювалися всім родом (племенем). Формування права відбувається шляхом ускладнення суспільних відносин, що постійно повторюються, їх визнання і захисту державою. Згодом виникають правові приписи, які встановлюються або санкціону­ються компетентними державними органами (в тому числі судо­вими). Якщо джерелом виникнення соціальних норм первісного суспільства була вся община, то джерел правоутворення було декілька. Разом з нормами, прийнятими державою, в структурі права вирізняють природні права людини, принципи права, кор­поративні і договірні норми і т. ін.

Соціальні норми первісного суспільства виражали загальну волю і сприяли соціалізації життя общини. Право спочатку в най­ простіших формах забезпечувало вирішення всезагальних справ у галузі виробництва, розподілу і перерозподілу продуктів, нор­мувало індивідуальні витрати праці на суспільні потреби (ар­ хаїчне право). У процесі станового рошарування населення право починає служити інтересам окремих соціальних верств: феодалів (феодальне право), духовенства (канонічне право), мешканців міст (міське, торгове, цехове право) і використовуватися для ре­ рулювання відносин всередині станів. На певних етапах розвитку суспільства воно набувало класового характеру, закріплювало економічну і соціальну нерівність, привілеї. Поступово намі­ чається тенденція повернення ,права на більш високому рівні до засобу реалізації загальносоціальних функцій.

Соціальні норми первісного суспільства виражалися в міфо­логічних системах, звичаях, ритуалах, обрядах тощо. Вони існу­вали в усній формі, у свідомості людей, передавалися із поколін­ня в покоління. Право існувало у вигляді схвалених державою (здебільшого судами) повторювальних, суспільних відносин, які набували правового характеру і згодом закріплювалися в пись-172

ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА

мових джерелах (зокрема, законах, правових прецедентах, нор­мативних договорах).

Якщо соціальні норми первісного суспільства не знали поділу на права і обов'язки, то право встановлює загальні дозволи, ве­ління, заборони, які визначають межі суспільних відносин. Завдя­ки такій визначеності право забезпечує знання суб'єктами своїх прав, свобод, обов'язків, можливої відповідальності за правопо­рушення.

У реалізації норм первісного суспільства значну роль відігравав вплив сили авторитету, звички, внутрішнього переконання, гро­мадського осуду. Іноді застосовувався примус, що йшов від усього роду (племені) у вигляді вигнання з общини, тілесних ушкоджень, смертної кари. У державно-організованому суспільстві право завжди передбачає наявність пов'язаних з можливістю застосу­вання державного примусу санкцій до порушників його норм.

Аналіз основних ознак права дозволяє зробити висновок про закономірне виникнення і функціонування в суспільстві самос­тійної, принципово нової нормативної системи — права, яка за своїми суттєвими характеристиками (змістом, способами регу­лювання, формами зовнішнього виразу, засобами забезпечення) відрізняється від усіх попередніх регулятивних систем, соціаль­них норм додержавних суспільств.

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО

Розділ XII

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО