54. Життєвий шлях та суспільно-педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.

Костянтин Дмитрович Ушинський народився 2 берез­ня 1824 р. у М.Тулі. Гімназію закінчив у місті Новгород-Сіверському.На формування особистості майбутнього вчено­го великий вплив мала російсь­ка словесність до якої його до­лучав ^ тодішній директор І.Ф .Тимковський (майбутній професор і ректор Харківського університету).

У 1840 році він вступає до Московського університету на юридичний факультет.У 1844 році, 21-річним юнаком, Ушин­ський блискуче закінчує універ­ситет і отримує запрошен­ня посісти місце професора у Демидівському ліцеї М.Ярославля. Проте перед тим, як приступити до виконання своїх професорсь­ких обов'язків, К.Ушинський ще два роки провів у Московському університеті, готуючись до магістерського екзамену.

У 1846-1849 рр. К.Ушинський працює в Ярославському ліцеї професором камеральних наук.

У 1954 році К.Ушинський дістає посаду викладача російської мови та Інспектора класів у Гатчинському сирітському інституті, де працював до січня 1859 р. Тут широко проявилися його органі­заторські і педагогічні здібності.

У 1857-1858 рр. в "Журнале для воспитания" К.Ушинський опублікував статті "Про користь педагогічної літератури", "Три елементи школи", "Про народність у суспільному вихованні", "Шкільна реформа в Північній Америці" та ін.

Ушинський уже був відомий як визначний педагог-реформатор і тому його запрошують на посаду інспектора Смольного інституту шляхетних дівчат. Водночас він працював редактором "Журнала

Министерства народного просвеїцєния", в якому в 1860-1862 рр. опублікував статті: "Праця в її психічному і виховному значенні", "Недільні школи", "Питання про народні школи", "Рідне слово, "Проект учительської семінарії".

У 1862 році К.Ушинський змушений був залишити роботу в Смольному інституті, бо ті зміни, які він вніс у навчально-виховний процес, привели до ускладнення його стосунків з керів­ництвом. Побоюючись громадського суду за погане ставлення до К.Ушинського, Міністерство освіти відрядило його за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти.

У 1861 та 1864 він написав і видав чудові підручники для поча­ткового навчання дітей в елементарних школах та сім'ях "Дитячий світ" (1861) І "Рідне слово" (1864), а також хрестоматію і методи­чні посібники до них.

У середині 1867 року Ушинський повертається на Батьківщи­ну. Тяжка хвороба легенів обірвала плідну діяльність великого вченого, педагога.

Помер Ушинський у 1870 році в Одесі.

55. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського.

У своїх філософських поглядах К.Ушинський поєднував ідеа­лістичні та матеріалістичні аспекти , насамперед тому ,що був гли­боко віруючою людиною . Добре вивчивши різні філософські сис­теми, критично використовуючи елементи цих систем, він намага­вся виробити свій самостійний оригінальний світогляд.

У своїх поглядах на природу, людину він дотримувався еволю­ційного вчення Ч.Дарвіна. Вважаючи людину частиною живої при­роди, в роботі "Людина як предмет виховання" Ушинський розпо­чинає свій виклад з характеристики організму взагалі, його зв'язку з середовищем, і переходить далі до особливостей тваринного і людського організмів.

Йдучи за Ч.ДарвІном, він розглядає живі організми як предмет і продукт біологічного їх розвитку, вказує на зміну спадковості під впливом зміни умов існування, виступає проти віталізму, хоч і збе­рігає це поняття "сила розвитку". Водночас Ушинський зважає і на специфічні особливості людського організму, суспільно-історичні умови їх походження, вказує на значення праці в житті людини, хоч і не піднімається до розуміння тієї ролі, яку вона відіграла в історичному становленні її природи. В своїй статті "Праця в ЇЇ пси­хічному і виховному значенні" підходить до оцінки праці з етико-релігійної точки зору.

У теорії пізнання в психології у нього багато матеріалістичних елементів. У протилежність метафізичним абстрактним елементам психології І.Гербарта, К.Ушинський намагався побудувати психо­логію на основі фізіології. Він докладно розглядає будову і функції нервової системи, її значення в житті й діяльності організму, пі­знання людиною навколишнього світу.

Він поділяв думку І.М.Сєченова про те, що вся діяльність нер­вової системи є рефлекторною, відтворюючою діяльністю, висуває ідею "засвоєних рефлексів", тобто таких, що набуваються в проце­сі індивідуального життя і справедливо вважає їх фізіологічною основою навичок і звичок , виховання яких є одним з найважливі­ших завдань педагога. К.Ушинський розглядає великі півкулі го­ловного мозку як орган свідомої діяльності людини; зі своєї точки зору про будову і функції нервової системи він робить ряд важли­вих педагогічних висновків про фізичне виховання дітей, раціона­льну організацію режиму їх праці і відпочинку, про потребу орга­нізму в сні, як засобі відновлення його сил.

Широке використання К.Ушинським даних анатомії' і фізіології в ряді розділів праці "Людина як предмет виховання" свідчать про його матеріалістичний підхід до висвітлення проблем психології пізнання. Проте, будучи неспроможним зрозуміти перехід від ма­терії до свідомості і, вважаючи, що останню не можна вивести з жодних законів інертної матерії, Ушинський зупинився на дуалі­стичному розв'язанні цієї психофізичної проблеми.

За своїми суспільно-політичними поглядами Ушинський був буржуазним демократом. Як просвітитель, він бачив в освіті ос­новний засіб досягнення вільного та щасливого життя свого на­роду.