- •1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- •2. Становлення виховання як процесу соціалізації людини (основні підходи). Виховання людини в первісному суспільстві.
- •3. Виховання і навчання людини в країнах Стародавнього Сходу.
- •4. Проблема виховання у філософських теоріях Стародавньої Греції (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель).
- •5. Школа і педагогіка в Стародавньому Римі.
- •6. М.Ф. Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя.
- •7. Спартанська й афінська системи виховання: порівняльний аналіз.
- •8. Зміст та виховне значення «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
- •9. Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя.
- •10. Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та особливості управління.
- •11. Педагогічні погляди гуманістів доби українського Відродження (ф. Рабле, т. Мор, т. Кампанелла, м. Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •12. Я.А. Коменський про мету, завдання та принципи освіти й виховання.
- •13. Класно-урочна система я.А. Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи.
- •Підручники я.А.Коменського
- •14. Я.А.Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл.
- •15. Дидактичні погляди я.А. Коменського. (див. 12)
- •Вікова періодизація та система шкіл я. Коменського
- •16. Основні положення праці я.А.Коменського «Материнська школа»
- •17. Я.А.Коменський про особистість учителя та вимоги до нього.
- •18. Педагогічні погляди к.А. Гельвеція та д. Дідро. Порівняльний аналіз.
- •19. Аналіз роботи д. Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду».
- •20. Проблема фізичного, морального, розумового та трудового виховання в педагогічній теорії Дж. Локка.
- •21. Філософсько-педагогічні погляди Дж. Локка. Аналіз роботи «Думки про виховання».
- •22. Ідея загальнолюдського виховання в працях ж.-ж. Руссо та г. Сковороди. Порівняльний аналіз.
- •Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- •Педагогічні погляди г. С. Сковороди
- •23. Порівняльний аналіз педагогічних концепцій Дж. Локка та я.А.Коменського.
- •24. Діяльність братських шкіл в Україні, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти.
- •25. Характеристика «Статуту Львівської Братської школи 1586 року. Порядок шкільний».
- •26. Українська педагогічна думка епохи Відродження хvі-початку хvii ст. (с. Зизаній, л. Зизаній, п. Беринда, і. Галятовський, г. Смотрицький, і. Борецький та інші).
- •27. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •28. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •29. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с. Полоцького й є. Славинецького на становлення Слов’яно-греко-латинської академії.
- •30. Аналіз праці є. Славинецького «Громадянство звичаїв дитячих».
- •31. Значення роману ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання» у розвитку світової педагогічної думки.
- •32. Просвітницька діяльність ф. Прокоповича та м. Козачинського.
- •33. Сутність та педагогічне значення ідеї «спорідненої праці» г. С. Сковороди, її вплив на розвиток національної педагогічної думки.
- •34. Сутність ідеї природовідповідного виховання г.С.Сковороди та шляхи її реалізації («Благодарний Еродій», «Вбогий жайворонок»). (див. 33)
- •35. Основні етапи педагогічної діяльності і.Г. Песталоцці.
- •36. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці.
- •37. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики.
- •38. Педагогічна теорія і.Ф. Гербарта.
- •39. Аналіз праці і.Ф. Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання».
- •40. І.Ф. Гербарт про процес навчання.
- •41. Дидактичні погляди ф.-а.В. Дістервега.
- •42. Аналіз праці а. Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів».
- •43. Ідея розвивального навчання в педагогічних концепціях й.Г.Песталоцці, і.Ф.Гербарта та ф.-а.В.Дістервега.
- •44. Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.-ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та ф.-а.В.Дістервега.
- •45. Освітні реформи на початку хvііі ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •46. Питання виховання в європейських соціальних теоріях хіх ст. (р.Оуен, ш.Фур’є, к.Сен-Сімон).
- •47. Розвиток педагогічної думки в Україні у першій половині хіх ст. (і.П.Котляревський, м.Максимович, о.В.Духнович).
- •48. Діяльність перших університетів в Україні першої половини хіх ст. Харківський та Київський університети.
- •49. Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. (т.Шевченко, п.Куліш, м.Костомаров).
- •50. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років хіх ст. В Російській імперії. Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •51. Шкільні реформи 60-х рр. Хіх ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., «Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •52. Педагогічна діяльність м.І.Пирогова.
- •53. Аналіз статті м.Пирогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки.
- •54. Життєвий шлях та суспільно-педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.
- •55. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського.
- •56. Ідея народності виховання к.Д.Ушинського та шляхи її реалізації. Статті «Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово».
- •57. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботах к.Д.Ушинського. Аналіз праці «Людина як предмет виховання».
- •58. К.Д.Ушинський про професійну підготовку вчителя.
- •59. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво. Аналіз статті «Про користь педагогічної літератури».
- •60. Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні».
- •61. Мета та завдання морального виховання в педагогічній теорії к.Д.Ушинського.
- •62. Дидактична теорія к.Д.Ушинського та його діяльність як методиста («Рідне слово» та «Дитячий світ»).
- •63. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії.
- •64. Ідея вільного виховання л.М.Толстого, її втілення в практику роботи Яснополянської школи.
- •65. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого.
- •66. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх – початку хх століття (і.Франко, м.Коцюбинський, Леся Українка).
- •67. Педагогічні пошуки на межі хіх-хх століть. Е.Кей та м.Монтессорі.
- •68. Характеристика експериментальної педагогіки кінця хіх-початку хх ст. (в.-а.Лай, е.Мейман, а.Біне).
- •69. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх початку хх ст. Дж.Дьюї.
- •70. Історико-педагогічні концепції м.Драгоманова й м.Грушевського: порівняльний аналіз.
- •71. Педагогічні погляди та освітня діяльність м.Корфа.
- •72. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх-початку хх ст. (б.Грінченко, х.Алчевська).
- •73. Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність в.Затонського, м.Скрипника, я.Ряппа.
- •74. Поради с.Васильченка та т.Лубенця щодо організації шкільної справи в Україні.
- •75. Українська педагогічна думка першої половини хх століття. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •76. Ідея політехнізму в роботах російських та українських педагогів (20-ті – початок 30-х років хх ст.).
- •77. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера.
- •78. А.С.Макаренко про виховання особистості в колективі та через колектив. Використання його ідей в практиці роботи сучасної школи.
- •79. Проблеми сімейного виховання в працях а.С.Макаренка («Книга для батьків», «лекції про виховання дітей»).
- •80. А.С.Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею («Педагогічна поема», «Прапори на вежах»).
- •81. А.С. Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя.
- •82. Особливості розбудови загальної, професійної та вищої школи в Україні 20-30-х рр. Хх ст.
- •83. Ідеї національного виховання української молоді г.Г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал».
- •84. Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка».
- •85. Ідея громадянського виховання особистості в роботах а.С.Макаренка, г.Г.Ващенка та в.О.Сухомлинського.
- •86. В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз роботи «Розмова з молодим директором школи».
- •87. Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям».
- •88. В.О.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •89. Педагогічна діяльність в.О.Сухомлинського та сучасність. Аналіз праць «Сто порад учителю» та «Павлиська середня школа».
- •90. Перший з’їзд педагогічних працівників України. Аналіз концепції «Освіта (Україна ххі ст.)». Шляхи розвитку української системи освіти на сучасному етапі.
39. Аналіз праці і.Ф. Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання».
Педагогіку розумів як науку про мистецтво виховання, що вміє зміцнювати і відстоювати існуючий лад. Мета виховання - формування доброчесної людини, що вміє пристосуватися до існуючим відносинам, поважаючого встановлений правопорядок. Мета виховання досягається розвитком багатосторонності інтересів і створення на цій базі цілісного морального характеру, керованого 5 моральними ідеями: внутрішньої свободи, досконалості, прихильності, права, справедливості. Завдання морального виховання: 1. Утримувати вихованця; 2. Визначати вихованця; 3. Встановлювати чіткі правила поведінки; 4. Не давати підстави для того, щоб вихованець засумнівався в істині; 5. Хвилювати душу дитини схваленням і осудженням. У Гербарта відсутній трудове виховання - прагнув виховати мислителя, а не діяча. Приділяв велику увагу релігійному вихованню. Релігійний інтерес у дітей треба порушувати якомога раніше і постійно розвивати. Релігія вимагає почуття смирення і необхідна як стримуючий початок.
Ввів у педагогіку поняття "виховує навчання". Виховує навчання не повинно відокремлювати повідомлення знань від пробудження розумової самодіяльності учня. Саме цим останнім властивістю, а не питанням про чистому знанні або про його користь визначається та точка зору, якої повинно триматися виховує навчання. Можна стверджувати, що саме Гербарт увів у педагогіку поняття "виховує навчання", ніж як би підбив підсумок тривалим пошукам педагогічної думки в цьому напрямку. Викладаючи свої думки про виховує навчанні, Гербарт намагався розвести логіку навчання з логікою виховання, виходячи з того, що викладання має вестися у двох напрямках: "увись", відкриваючи вихованцю "саме прекрасне і гідне", і в протилежному напрямку, аналізуючи дійсність з її "недоліками і потребами", щоб підготувати вихованця до зустрічі з ними. Можна стверджувати, таким чином, що розуміння Гербартом виховує навчання виходило з того, що специфічні за своїми функціями виховання і навчання взаємопов'язані і діалектично взаємодіють між собою.
При всіх недоліках односторонньо психологічного обгрунтування ідеї виховує навчання його безперечне достоїнство полягало в тому, що Гербарт прагнув розглядати щиросердечне життя як єдине ціле. Він виходив з того, що метод навчання повинен грунтуватися на психологічних засадах, так як весь розвиток особистості скоюється зсередини. Саме в цьому напрямку йшли всі його дидактичні пошуки. Є достатні підстави стверджувати, що пов'язана з ім'ям Гербарта досвідчена психологія та його ідеї виховує навчання з'явилися важливою віхою на шляху теоретичної розробки основ шкільного виховання і освіти в кінці XIX - початку XX в.
40. І.Ф. Гербарт про процес навчання.
На думку Гербарта, навчання має грунтуватися на багатосторонності інтересів, які спираються на досвід, котрий розуміється Гербартом як ознайомлення з навколишніми предметами і стосунками з людьми.
Процес навчання і, зокрема урок, за Гербартом, проходить 4 стадії, які називають формальними ступенями навчання:
1) Ясність (виразність) — це заглиблення в навчальний матеріал в стані спокою. В психологічному плані тут вимагається мобілізація уваги учнів.
2) Асоціація — це заглиблення в учбовий матеріал в стані руху уявлень. Новий матеріал вступає у зв'язок з наявними уявленнями учнів, отриманими раніше на уроках. Так як учні не знають, що вийде в результаті пов'язування нового зі старим, Гербарт вважав, що в психологічному плані тут має місце чекання. В дидактичному плані — краще проводити бесіди, невимушені розмови з учнями.
3) Система — це усвідомлення навчального матеріалу в стані спокою душі. Характеризується зв'язним викладом нового матеріалу з виділенням основних положень, з виведенням правил і формулювання законів. Психологічно цей ступінь відповідає, за Гербартом, «пошуку». В галузі дидактики — це формулювання висновків, правил, визначень.
4) Метод — це усвідомлення навчального матеріалу в стані руху душі, застосування отриманих знань на практиці. Психологічно цей ступінь вимагає дії, дидактично ж — це навчальні вправи, що вимагають від учнів широкого застосування отриманих знань.
Гербарт розробив теорію видів навчання: описового, аналітичного і синтетичного. Описова форма має обмежене застосування. Вона ставить своїм завданням виявити досвід дитини і доповнити його шляхом живої образної розповіді вчителя, що використовує при цьому наочні засоби. Аналітичне навчання своїм завданням має здійснюватись через розподіл навчального матеріалу на окремі його складові частини і ознаки, наданням уяві учнів певної системи. Синтетичне навчання є узагальненням учнями вже відомого їм навчального матеріалу, зведення його до певної системи.
Гербарт розробив принципи керування у шкільному закладі, яке має своїм завданням зовнішнє дисциплінування учнів, привчання їх до порядку. Дитина, на думку Гербарта, проявляє «дику пустотливість», що кидає її в різні сторони, вона має тенденцію порушувати встановлені в школі порядки. Для цього й потрібно приборкати дикість дитини, тобто керувати нею. В рамках принципу керування Гербарт рекомендує такі засоби керування: погроза, нагляд, накази и заборони, покарання (в тому числі і тілесні), уміння зацікавити дітей і заповнити їх час, авторитет і любов. Останній принцип, на думку Гербарта, виходить за межі керування.