12. Я.А. Коменський про мету, завдання та принципи освіти й виховання.

У дидактиці Коменського закладені ідеї виховання особистос­ті, виховання людяності в людині. В основі вчення про виховання особистості лежить ідея виховуючого навчання і природовідповід-ності. Говорячи про виховання людяності в людині, Коменський виділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість. Педагог підкреслює, що людина не народжується з моральними якостями — вони у неї виховуються на протязі всього життя; моральність пов'язана з вихованням му­дрості і любові до неї у учнів.

Коменський поряд з головними доброчесностями рекоменду­вав розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, добро­зичливість до інших людей, повагу до старших, працелюбність. Великого значення він надавав у моральному вихованні позитив­ному прикладу вчителів, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.

Дидактичні погляди

Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними по­глядами він - протестант. В питаннях теорії пізнання, що спосте­рігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський - сенсуа­ліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекона, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки "їаЬиІа газа", або "чиста дошка", де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, "Велика дидактика", побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках "Видимий світ у ма­люнках", "Відкриті двері до мов" і деяких інших. Сенсуалістич­ний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчен­ня про наочність.

"Пансофія" Коменського визначила вимоги всебічної і систе­матичної освіти і пізнання. Його ідея "всіх учити всьому" випли­ває Із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, про­стий народ повинен отримати доступ до знань.

У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практич­ного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пі­знання людини.

Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.

У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; добро­чесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.

13. Класно-урочна система я.А. Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи.

У "Великій дидактиці''¹ Я.Коменський не тільки розробив чіт­ку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її прин­ципів, таких як: наочність; свідомість і активність; послідов­ність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і на­вичками. Природно, що керуючись відчуттями, як основою пі­знання, вчений основним у навчанні визначав наочність.

В історії педагогіки відомо багато форм організації навчаль­но-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття "урок" в цій системі з'явилось порівняно пізно. На ранніх етапах організа­ції навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма навчання проіснувала до XVIII ст., а в де­яких країнах і до XIX ст. Я.Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунту­вання класно-урочної системи шкільного навчання і сформулю­вав її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної дум­ки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Я.Коменський гостро критикував існуючий в той час індиві­дуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось "із сходу сонця і до заходу". В роботі "Закони добре організованої школи" він визначив основні правила органі­зації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу.

Загалом, в організації навчання у Я.Коменського досить чітко простежується принцип демократизму спільного навчання хлоп­чиків і дівчаток (школа рідної мови), бідних і багатих. Йому та­кож належить виділення у навчальному році чвертей, а також уроку, як основної навчальної форми.