Довідковий та інструктивний матеріал на допомогу студенту-практиканту

Схема вивчення учня

1. Загальні відомості про учня, клас, прізвище, вік, котрий рік навчається в даній школі, класі, звідки прибув; соціально-побутові умови сім'ї, фізичний розвиток, стан здоров'я.

2. Ставлення до навчання. Якість знань з предметів. Улюблені та нелюбимі предмети. Прояви захопленості, зацікавленості, активності, зосередженості, розсіяності, дисциплінованості у навчальній діяльності. Мотиви учіння: пізнавальні потреби і інтереси, розуміння значущості знань, почуття обов’язку тощо. Творча діяльність і інтереси учня. Рівень розумового розвитку: особливості мислення, мовлення, пам’яті, уваги.

3. Ставлення до громадської роботи, суспільно корисної праці, ігор, спорту, мистецтву, прояви ініціативи, самостійності, активності. Мотиви відповідального ставлення.

4. Ставлення до колективу, батьків, інших дорослих, прояви почуття колективізму, дружби, гуманізму. Мотиви ставлення до ровесників і дорослих. Ставлення колективу і дорослих до учня.

Примітка. Вивчення учня ведеться шляхом спостереження за ним в процесі уроку і поза уроком; бесід з самими учнями, вчителями, батьками. Для більш глибокого вивчення будь-яких особливостей учня необхідно використати природний експеримент, тести, аналіз продуктів діяльності. Зібраний матеріал аналізується, вказуються причини тих чи інших особливостей особистості, відмічається позитивне і негативне в учнях і намічаються шляхи подальшого розвитку учня.

Схема вивчення класу

1. Склад класу. Кількість учнів, число хлопчиків і дівчаток, вік учнів, кількість відмінників, невстигаючих учнів, другорічників з різних предметів.

2. Клас як колектив. Суспільно-політичний рівень учнів даного класу, цілеспрямованість, ініціативність у громадському і позакласному житті учнів. Характер взаємин між учнями як членами колективу, вплив колективу на окремих учнів, суспільна думка, її роль в класі, актив класу, його роль.

3. Ставлення до учіння. Рівень знань і переважаючі мотиви учіння. Прояви захопленості, зацікавленості, дисциплінованості. Заняття самоосвітою. Рівень розумового розвитку класу: основні прийоми роботи з учбовим матеріалом і рівень розвитку розумової діяльності.

4. Ставлення до громадської роботи, суспільно-корисній праці, ігор, спору, мистецтва. Наскільки свідомо, відповідально і зацікавлено учні ставляться до різних видів діяльності, рівень дисциплінованості і активності класу в різних видах діяльності.

Примітка. Вивчення класу здійснюється шляхом спостереження, бесід, тестів, анкет. Зібраний матеріал аналізується, піддається статистичній обробці; виявляються причини тих чи інших особливостей класу, відмічаються сильні сторони класного колективу; намічаються педагогічні задачі і шляхи їх виконання.

Орієнтовна схема спостереження і аналізу уроку студентами-практикантами

1. Школа, клас, предмет, тема уроку. Хто проводить урок (вчитель, практикант).

2. Підготовка до уроку. Педагогічні завдання, конспект уроку, виготовлені і саморобні навчальні посібники, підготовка приміщення до уроку.

3. Початок уроку. Вхід учнів і вчителя, привітання, встановлення дисципліни, організація уваги учнів, облік відсутніх, повідомлення про наступну роботу; час, витрачений на початок уроку.

4. Тип і структура уроку. Його місце в системі в цілому. Відповідність структури уроку поставленим перед ним освітніми і виховними завданнями.

Далі – в залежності від типу і структури уроку:

1. Перевірка домашніх завдань: методика перевірки, робота класу під час перевірки, характер помилок, їх розбір і виправлення, оцінка робіт і висновки вчителя; тривалість перевірки.

2. Усне опитування учнів: характер і послідовність питань вчителя, ступінь виявлення знань учнів, якість відповідей, виправлення відповідей, робота над культурою мовлення учнів, активність учнів під час опитування, підтримання уваги в класі, кількість відповідаючих, оцінка їх відповідей вчителем, тривалість опитування.

3. Вивчення нового матеріалу: підготовка учнів до сприйняття нових знань, організація уваги учнів, цільова спрямованість змісту, ідейний і науковий рівень, зв’язок з сучасністю і практикою; використання краєзнавчого матеріалу, зв’язок з раніше засвоєним матеріалом і іншими предметами. Логічність і переконливість викладення матеріалу, методи і прийоми вивчення нового матеріалу.

Методика і ефективність використання наочних посібників, техніка і методика експерименту (фізичного, хімічного та ін.). Утворення нових понять, перевірка зрозумілості нового матеріалу, опора на існуючі у учнів уявлення і поняття. Пізнавальна активність учнів на уроці щодо оволодіння новими знаннями, розвиток мислення, збудження інтересів, установка на засвоєння і використання знань. Відповідність змісту матеріалу уроку програмі і шкільному підручнику; тривалість вивчення нового матеріалу.

4. Завдання додому: методика завдання додому, методичні вказівки щодо виконання завдання, формування стимулів до виконання завдання, тривалість подання завдання.

5. Закріплення нового матеріалу: методика закріплення повторення нового матеріалу, вправи і інші види самостійної роботи, навчання, прийомів самостійної роботи і використання знань, засоби стимулювання учнів під час роботи щодо закріплення і засвоєння знань і навичок, активність учнів, ступінь розуміння і засвоєння матеріалу, колективна і індивідуальна робота з учнями при труднощах в розумінні нового матеріалу; тривалість роботи по закріпленню.

6. Закінчення уроку: поведінка учнів в класі під час дзвоника, організоване закінчення уроку.

7. Результат уроку: здійснення педагогічних завдань, виконання наміченого плану, виховне і розвивальне значення уроку: урок як частина системи уроків, використання нових методів у навчанні, зокрема особливості застосування інтерактивних технологій навчання на уроках.

Примітка. 1. Спостереженню і аналізу підлягають процеси психічного розвитку учнів (мислення, пам'ять, почуття, воля і ін.), поведінка учнів на уроці (ступінь їх активності, дисциплінованість, зацікавленість), діяльність і поведінка вчителя (керівна роль вчителя, вимогливість, уміння керувати собою і класом, педагогічний такт, мовлення вчителя, міміка, поза, впевненість емоційність, творче натхнення і т, ін.; ставлення учнів до вчителя і до предмету, який він викладає.

2. Спостереження ведуться під час уроку після попереднього ознайомлення з даною схемою.

3. При аналізі уроку особлива увага приділяється:

а) змісту уроку, його спрямованості, науковості;

б) відповідності уроку загальнодидактичним і методичним вимогам з даного предмету,

в) формуванню в учнів мотивів оволодіння знаннями, а також попередженню формалізму у знаннях учнів;

г) ступеню пізнавальної активності учнів;

д) якості саморобних навчальних посібників; ефективності експерименту на уроці;

є) використанню досвіду кращих вчителів, ініціативі і творчості вчителя, раціональному та ефективному використанню часу на уроці.

Схема аналізу виховних заходів

1. Школа, клас, дата проведення, прізвище студента, який проводить цю роботу

2. Вид позакласної виховної роботи з учнями, який проводиться студентом. Його відповідність віковим та індивідуальним особливостям класу.

3. Педагогічні завдання, які поставлені перед даною роботою.

4. Чому обрано саме цей вид і зміст роботи.

5. План проведення цієї роботи, характеристика, оцінка його.

6. Як готувався захід, яка робота проведена з активом і окремими учнями, як проявлялась і підтримувалась активність, самодіяльність і ініціатива учнів.

7. Методика проведення роботи (як проводилась дана робота).

8. Ставлення учнів до роботи (активність, самостійність, увага, інтерес, дисциплінованість).

9. Роль класного керівника.

10. Виховна цінність заходу.

11. Загальна оцінка проведеної роботи.

Схема звіту студента щодо проходження