Практичне заняття №7 (2 год.) Тема. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання.

Опрацювати літературу: 6, 87-90; 7, 159-164; 8, 58-61; 22, 65-68, 98; 10; 20; 21.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про активну і пасивну лексику української мови.

2. Застарілі слова: а) історизми, б) архаїзми. Стилістичне використання історизмів і архаїзмів.

3. Неологізми, причини і шляхи їх виникнення. Аналіз неологізмів різних епох /див.: 7; 8/.

4. Загальномовні й індивідуально-авторські неологізми (приклади).

5. Словники мови письменників /див.: 22-98/.

Виконати вправи і завдання:

1. Прочитайте застарілі слова і запишіть їх в такому порядку: 1) назви старовинної зброї, 2) назви старовинного одягу, 3) назви старовинного посуду, 4) назви колишніх чинів, 5) назви старовинних одиниць виміру.

Аршин, верства, вершок, ківш, війт, десяцький, жупан, жандарм, таріль, лук, осавула, панцир, становий, мушкет, запаска, сіряк, свита, спис, щит, урядник, фунт, очіпок, меч.

2. Спишіть речення. До виділених слів усно доберіть синоніми – слова сучасної мови. Прочитайте речення. Що від цього змінилося?

Увели мене в буцегарню /О.Стороженко/. – Чому ти не в школі, Андрушко? Чи у вас тепер вакації? /О.Кобилянська/. Простяглася по діброві понад Дніпром козацька ватага /Т.Шевченко/. Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців /Н.Рибак/. Велико врадувались всі звірі, почувши таке ласкаве слово від свого царя /І.Франко/.

3. Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, гусар, городовий, вельми, перст, гряде, піїт, брань, зигзиця, сотник, соцький, ректи, орда, фунт, узріти, аще, віче.

4. Проаналізуйте комічні новотвори Остапа Вишні. За аналогією утворіть кілька власних неологізмів і складіть з ними коротке гумористичне оповідання.

З р а з о к: викандидатуватись – стати кандидатом наук.

Антифізкультурник, брехологія, трудопрогули, поавтячому /загудіти/, культуртяпство.

5. Зробіть аналіз лексичного складу поданого тексту: виділіть загальновживані слова, історизми, архаїзми, авторські неологізми (з метою стилізації під старовину).

Тіні незабутих предків

Мій дід Михайло був храмостроїтель.

Розводив храми себто цілий вік.

Він був чернець, з дияволом воїтель,

Печерник, боговгодний чоловік,

Він був самітник. Дуже був суворий.

Між богом – чортом душу не двоїв.

І досі поминають у соборах:

Храмостроїтель Михаїл.

Тру ждався сам, нікого не наймав.

Він працював до поту на возлоб’ї

І грошей зроду шеляга не мав.

Ті тридцять срібних теж були грошима.

Це гріх. Це сльози діви Маріам.

Він був святий. Він жив непогрішимо.

І не за гроші будував свій храм.

Різьбив вівтар, збивав тесові паперті,

Клав палець свічки тиші на вуста,

Де з малювань, тонких, як листя папороті,

Світився лик розп’ятого Христа.

Він ставляв хори, амфори й амвони.

В єпархію по ладан дибуляв,

А щоб кращіше бамбиляли дзвони,

Шпіальтеру до міді добавляв... /Л.Костенко/

Практичне заняття №8 (2 год.) Тема. Лексика сучасної української мови з експресивно-стилістичного погляду.

Опрацювати літературу: 6, 83-86; 7, 152-159, 165-169; 8, 61-71; 21; 22, 68-75; 29; 30; 35; 38.

Підготувати відповіді на питання:

1.Функціонально-стильове розмежування сучасної української літературної мови /див.: 10; 20/.

2. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика /див.: 7, 165/.

3. Стилістично забарвлена лексика: а) книжна, б) розмовна, в) просторічна, г) терміни і професіоналізми, ґ) жаргонізми і арготизми.

4. Діалектизми (лексичні, етнографічні, семантичні), їх стилістична роль.

5. Групи емоційно забарвленої лексики /див.: 6-86; 8, 69-71/.

6. Термінологічні словники, словники професійно-виробничої лексики /див.: 22/.

7. Діалектичні словники /див.: 22/.

Виконати вправи і завдання (письмово):

1. Прочитайте і спишіть поезію. Визначте стиль тексту. Доведіть, що це так. Назвіть загальновживані слова.

...Жити буде наша мова,

Зоряниця Кобзаря,

Зірка Лесина й Франкова,

Рильського ясна зоря!

Ми самі себе помножим,

Ми народимся стократ,

Ми собі самі поможем,

Якщо справді ми – народ! /Д.Павличко/.

2. До названих груп запишіть загальновживані слова.

З р а з о к: назви явищ природи – дощ, грім, блискавка, сніг...

Назви тварин. Назви людей. Назви речей. Назви почуттів, стану

людини. Назви кольорів. Назви дій. Назви професій. Назви рослин. Назви підприємств. Назви якостей.

3. Прочитайте текст. З’ясуйте, які слова належать до книжної лексики і які до розмовно-побутової (підкресліть ці слова).

... У старій білій сорочці, що розліталася на плечах (усі Артемові сорочки починали рватися на плечах), зазирає у відкритий вулик, і товсті добрі губи його здригаються від лагідної посмішки до бджіл: “Пеемаєш, зараз я тобі, Натко, теплого медку з воском одріжу”, - а бджоли над його великою сивою головою, як золотий вихор; то ось він так само згорблено, як і тоді, з санчатами, сидить у хаті на лаві, на колінах казьона хлібина почата, одламує від неї м’якушку окрайцем – хліб із хлібом їсть, а в очах ні суму від самотини, ні похмурості від сухої вечері, лише тепло в них: спокій людини до всього звичної... Оте любе йому і таке звичне всьому селу “пеемаш” він вимовляв завжди м’яко, довірливо, витягуючи шию до співбесідника., наче велика щира дитина. “Ти, пеемаш, зразу ніколи не сердься, не спіши сердиться, а спробуй засміяцця, воно тоді полегша...” /Гр. Тютюнник/.

4. З’ясуйте, назви яких професій започаткували численні спільнокореневі прізвища. Доповніть ряди.

Ковальчук, Коваленко, Ковалів... Шевченко, Швець... Бондар, Бондаренко... Кухаренко, Кухар... Слюсарський, Слюсарчук...

Які прізвища можуть започаткувати слова столяр, шахтар, пастух? Запишіть їх.

5. Які слова перейшли із розряду діалектних в літературну мову і чому? Складіть із ними речення, поясніть значення слівю

Полонина, смерека, кептар, трембіта.

6. Вправа 52, 66 /див.: 36, С.51, 55/.

7. Схарактеризуйте “Словник лінгвістичних термінів” /див.: 38/ за схемою, запропонованою у пр. зан.№ 1, завд.5.