Питання для перевірки знань студентів. (Розділи “Фонетика - Лексикографія”)

ВСТУП

1. Сучасна українська мова як предмет наукового вивчення і як навчальна дисципліна на факультеті “Педагогіка і методика початкового навчання”.

2. Розділи курсу “Сучасна українська мова”, її основний зміст і обсяг. Завдання курсу.

3. Українська мова – національна мова українського народу. Утворення східнослов’янських мов (української, російської, білоруської) з давньоруської мови.

4. Українська літературна мова і діалекти української мови.

5. Значення творчості І.П.Котляревського в розвитку української літературної мови на народній основі. Т.Г.Шевченко – основоположник української літературної і нової української літературної мови.

6. Основні стильові різновиди писемної і усної форм української літературної мови.

7. Українська літературна мова як унормована і оброблена форма загальнонародної мови.

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ

1. Предмет і завдання фонетики. Зв’язок фонетики з іншими розділами мовознавства.

2. Мовний апарат. Робота мовних органів при утворенні голосних і приголосних звуків.

3. Голосні звуки, їх класифікація.

4. Приголосні звуки, їх класифікація.

5. Асиміляція приголосних. Повна і часткова асиміляція; регресивна і прогресивна асиміляція за голосом, за м’якістю, за місцем і способом творення.

6. Подовження приголосних, що виникло внаслідок прогресивної асиміляції.

7. Дисиміляція приголосних.

8. Спрощення груп приголосних.

9. Склад. Склади відкриті й закриті, наголошені і ненаголошені. Закономірності складоподілу в українській мові.

10. Наголос. Силовий і музикальний, вільний і постійний. Характер українського наголошення. Наголос як засіб вираження лексичного і граматичного значення слів.

11. Основний і побічний наголоси у багатоскладових складних словах. Логічний, емфатичний і разовий наголоси. Аналіз “Словника наголосів української мови“.

12. Закономірності фонетичної та фонемної транскрипції.

13. Поняття про фонему. Основний вияв фонеми і її позиційні та комбінаторні варіанти.

14. Склад голосних і приголосних фонем в українській мові.

15. Чергування в системі голосних фонем. Найдавніші чергування О-А (гонити-ганяти), Е-І (пекти - випікати).

16. Чергування О, Е з нульовою фонемою.

17. Чергування О, Е з І , пояснення випадків відхилення від цих чергувань.

18. Чергування Е і О після шиплячих на [j]; пояснення відхилень від цих чергувань.

19. Чергування приголосних фонем. Чергування г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с.

20. Чергування приголосних, що виникли як наслідок давніх сполучень губних (б-бл’, п-пл’, в-вл’, м-мл’) (див.: М.Жовтобрюх, С.145).

21. Комбінування явищ чергування приголосних, асиміляції і спрощення при утворенні прикметникових та іменникових форм (празький, Туреччина, убозство).

ОРФОЕПІЯ

1. Основні правила української мови: вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, а також окремих звукосполучень.

2. Вимова слів, засвоєних з інших мов.

ГРАФІКА І ОРФОГРАФІЯ

1. Короткий огляд історичного розвитку письма. Письмо піктографічне, ідеографічне, буквено-звукове.

2. Слов’янські азбуки – глаголиця і кирилиця. Основні форми кириличного письма: устав (уставне письмо), скоропис.

3. Український алфавіт. Його писана і друкована основа. Співвідношення між буквами і звуками української мови.

4. Позначення на письмі м’якості приголосних. Правила вживання м’якого знака.

5. Позначення на письмі вимови я, ю, є, ї як двох звуків у позиції після твердих приголосних. Вживання апострофа.

6. Українська орфографія та її принципи: фонетичний, морфологічний (традиційний); диференціюючі написання.

7. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

8. Вживання великої букви.

9. Правопис прізвищ і географічних назв.

10. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів. Аналіз орфографічного словника.

11. Правопис слів іншомовного походження.

12. Правила переносу слів з рядка в рядок. Фонетичні і морфологічні основи правил переносу слів. Орфографічні і технічні правила переносу; графічні скорочення слів.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

1. Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.

2. Слово як основна одиниця мови. Лексичне і граматичне значення слова.

3. Однозначні і багатозначні слова. Стилістичне використання багатозначних слів. Аналіз Короткого тлумачного словника української мови.

4. Пряме і переносне значення слова. Основні типи лексичних значень слів.

5. Омоніми. Пароніми. Їх стилістичне використання. Аналіз словників.

6. Синоніми і антоніми. Стилістичні функції синонімів та антонімів. Аналіз словників.

7. Склад лексики за походженням.

8. Власне українські слова. Найважливіші фонетичні і словотворчі ознаки слів української мови.

9. Старослов’янізми в лексиці української мови.

10. Інтернаціоналізми. Слова іншомовного походження.

11. Класифікація української лексики з стилістичного погляду. Стилістичне використання різних груп лексики в мові художньої літератури.

12. Лексика української мови стосовно до сфери її вживання. Діалектика лексика, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

13. Активна і пасивна лексика. Історизми. Архаїзми. Неологізми лексичні, семантичні та індивідуально-авторські: їх стилістичне використання.

ЛЕКСИКОГРАФІЯ

1. Енциклопедичні і філологічні словники. Тлумачні і перекладні словники.

2. Діалектні, історичні, етимологічні, термінологічні і орфографічні словники. Словники іншомовних слів, наголосів, синонімів.

3. Короткі відомості з історії української лексикографії. Характеристика найважливіших зібрань лексичного матеріалу української мови.

ФРАЗЕОЛОГІЯ

1. Загальне питання про фразеологічні одиниці. Основні типи фразеологічних одиниць.

2. Джерела української фразеології.Посібники із фразеології.