- •1.Система голосних звуків української мови. Творення голосних звуків, їх класифікація.Основні принципи класифікації голосних.
- •2.Система приголосних звуків . Творення приголосних звуків,їх класифікація. Основні відмінності між голосними та приголосними звуками.Основні принципи класифікації приголосних.
- •3.Орфоепія як розділ мовознавчої науки. Історія формування орфоепії як науки. Поняття про орфоепічні норми. Значення знань про орфоепічні норми для формування культури мовлення вчителя.
- •6.Особливості вимови груп приголосних.
- •2. Роль наголосу у літературному мовленні
- •8.Фонетичний, морфологічний, історичний(традиційний ) , диференціюючий (смисловий )принципи орфографії . Принципи української орфографії. Поняття орфограми .
- •9.Правопис українських та іншомовних слів.
- •12. Розрізнення е та и ; і та и; о та у; е та о після шиплячих та й.
- •15.Правопис дзвінких та глухих приголосних. Првопис приголосних у кінці префіксів . Чергування приголосних.
- •17.Тверді і мякі приголосні . Вживання мякого знака.
- •§15. Тверді і м'які приголосні
- •18. Вживання апострофа в українських словах та іншомовній лексиці.
- •21.Правопис прислівників.
- •22.Правопис прийменників. Розрізнення прийменників і префіксів. Граматичні норми вживання прийменників в українському мовознавстві.
- •23. Правопис сполучників.
- •24. Правопис часток.
2.Система приголосних звуків . Творення приголосних звуків,їх класифікація. Основні відмінності між голосними та приголосними звуками.Основні принципи класифікації приголосних.
Приголосний звук, шелестівка — звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
При його вимові струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різноманітні перешкоди. Приголосний звук має напружену артикуляцію.
В українській мові є 32 приголосні фонеми.
Основною ознакою приголосних звуків є шуми, які виникають унаслідок проходження видихуваного повпря через різні перепони, утворювані органами мовлення. В українській мові є 32 приголосні фонеми. їх розрізняють так: а) за участю тону й шуму: сонорні — тон переважає над шумом: м, в, н, н', л, л', р, р', й («ми винили рій»); дзвінкі — шум переважає над тоном: б, д, д', дз, дз', з, з', дж, ж, r, r («буде гоже ґедзю у джазі»); глухі — складаються тільки з шуму: п, ф, т, -т’, ц, ц’, с, с', ч, ш, к, х («усе це кафе «Птах і чаша»); б) за місцем перепони на шляху видихуваного повітря: губні — утворюються зближенням чи зімкненням нижньої губи або з верхньою губою, або з верхніми зубами: м, в, п, б, ф («мавпа Буф»); зубні — утворюються зближенням чи зімкненням кінчика язика передніми зубами та альвеолами: д, д', т, т', з, з', дз, дз', с, с', ц, ц', л, л', н, н' («де ти з'їси ці лини»); передньопіднебінні — утворюються зближенням відтягнутого назад кінчика язика з твердим піднебінням: р, р', й, дж, ж, ч, ш; задньоротові — задньоязикові г, к, х, що творяться внаслідок активної участі задньої частини слинки язика, та глотковий г; в) за способом подолання перепони: зімкнеш (проривні) — під час промовляння їх активний і пасивний органи мовлення утворюють зімкнення, шо проривається під натиском видихуваного повітря: м, б, п, н, н', д, д', т, т', г, к; щілинні (фрикативні) — під час вимови їх струмінь видихуваного повітря проходить крізь вузьку щілину: в, ф, л, л', з, з', с, с', г, х; зімкнено-щілинні (африкати) — вимова їх починається із зімкнення і закінчується проходженням видихуваного повітря крізь утворену щілину: дз, дз', ц, ц*, дж, ч. До зімкнено-шілинних слід віднести й звуки р, р', артикуляція яких, як і будь-яких африкатів, починається із зімкнення, яке переходить у щілину; різниця полягає лише в тому, що під час артикуляції звуків р, р' це повторюється 3—4 рази (тому ці звуки називають вібрантами); і) за підняттям середньої спинки язика до піднебіння: тверді — середня спинка язика не піднімається: м, в, н, л, р, б, д, дз, з, дж, ж, г, г, п, ф, т, ц, с, ч, ш, к, х; м 'які — середня спинка язика піднімається: н', л', р', й, д', дз', з', т-, г) за характерним шумом: шиплячі: ш, ч^ж, дж («ще їж джу»); свистячі: с, с', ц, ц', з, з', дз, дз'. У цілому система приголосних фонем української мови має такий вигляд (з. — зімкнені; щ. — щілинні; з.-щ. — зімкнено-шілинні):
За участю тону й шуму |
За місцем і способом творення |
|||||||||||
Губні |
Зубні тверді |
Зубні м'які |
Піднебінні |
Задньо-ротові |
||||||||
3. |
щ. |
3. |
з.-щ. |
|
3. |
З.-Щ. |
щ. |
з.-щ. |
щ. |
3. |
І. |
|
Сонорні |
м |
в |
н |
— |
л |
н' |
— |
л' |
р, р' |
й |
— |
— |
Дзвінкі |
б |
— |
д |
дз |
3 |
д' |
дз' |
3' |
ДЖ |
ж |
г |
г |
Глухі |
п |
ф |
т |
Ц |
с |
т' |
ц' |
с' |
ч |
ш |
к |
X |
Від місця приголосної фонеми в системі залежать її артикуляційні й правописні