121. Доходи і рівень життя населення як складові моніторингу соц.-трудової сфери.

Доходи населення — це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.

Розрізняють грошові і натуральні доходи. Формування грошових доходів здійснюється за рахунок оплати праці працівників, виплат із соціальних фондів (соціальних трансфертів), підприємницьких доходів, доходів від власності, доходів від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів (аліментів, гонорарів, благодійної допомоги тощо)

У сучасних умовах в нашій країні виникає додаткове джерело доходів працівників, зайнятих у суспільному виробництві, це прибуток. За рахунок чистого прибутку здійснюються такі види доходів, як доходи від інвестицій, інновацій, дивіденди, доходи монополій, соціальні виплати і пільги тощо. Натуральні доходи включають продукцію особистого підсобного господарства, що використовується на особисте споживання, а також трансферти в натуральній формі. У сучасних умовах значна частина доходів є прихованими. Вони пов'язані з тіньовою економікою, що являє собою приховану економічну діяльність.

Рівень життя це соціально-економічна категорія, яка відображає ступінь розвитку і задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб населення, а також умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб. Відповідно до конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) кожна людина має право на такий життєвий рівень (включаючи їжу. одяг, житло, медичний догляд, соціальне обслуговування), який необхідний для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, а також право на забезпечення у разі безробіття, інвалідності тощо.

Підвищення рівня життя сприяє поліпшенню якості життя, тобто умов існування людини.Є фактори, що впливають на потреби і рівень життя, це: Рівень розвитку виробництва і сфери послуг; Науково-

Технічний прогрес; Культурно- освітній рівень населення; Інші фактори. Для характеристики рівня життя у вітчизняній і зарубіжній практиці використовуються показники бідності: абсолютної і відносної. Рівень життя населення залежить від економічного потенціалу і значною мірою визначається величиною ВВП і структурою його використання.

122. Організація діяльності моп

МОП – це спеціалізована агенція ООН, яка займається поширенням соціальної справедливості та міжнародно визнаних людських та трудових прав. Вона була організована у 1919 році та є результатом Версальської угоди.

У своїй діяльності МОП використовує різні форми. З них можна виділити три головні:

1. Розробка та прийняття міжнародних трудових норм, конвенцій та рекомендацій та контроль за їх виконанням.

2. Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем (в МОП таку роботу називають технічним співробітництвом).

3. Проведення досліджень та здійснення публікацій по соціально-трудовим проблемам.

Розробка конвенцій та рекомендацій та контроль за їх використанням є головною та займає центральне місце у всій діяльності МОП. Для досягнення своїх основних цілей та задач МОП розробляє міжнародні програми, направлені на покращення умов праці та життя працівників, підвищення можливостей зайнятості та підтримку основних прав людини, вдосконалення загальної та професійної освіти та інше. Основою для здійснення такої політики є міжнародні трудові норми.

Технічне співробітництво є важливим засобом практичної діяльності, націленої на досягнення цілей МОП. Воно проводиться з урахуванням потреб та пріоритетів країн, які його отримують. Цілями технічного співробітництва є зайнятість та боротьба з бідністю, захист працівників, сприяння демократії та правам людини та ін.

Велике значення має збирання, аналіз та публікації статистичних даних з питань праці. Такий аналіз та публікації поширений з питань умов праці та виробничого середовища, по соціальному страхуванню та ін. Постійно видаються документи, пов'язані з підготовко. Конвенцій та рекомендацій, щорічні доповіді про діяльність Організації, доповіді про програму та бюджет на наступне дворіччя, стенографічні звіти про роботу Міжнародної конференції праці та ін.