104. Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці

Ефективність (продуктивність) праці-це загальний обсяг продукції поділений на кількість втраченої на його виробництво праці.

На ефективність праці безпосередній вплив здійснюють такі фактори, як технічний прогрес, фондоозброєність, кількість робочої сили і ефективність розподілу різних ресурсів, їх сполучення і управління ними. Продуктивність праці підвищується по мірі покращення здоров’я, професійної підготовки, освіти і підвищення зацікавленості робітників в результатах діяльності, по мірі росту забезпеченості машинами і обладнанням а також природними ресурсами, при кращій організації виробництва і управління, при переміщенні робочої сили із менш ефективних галузей в більш ефективні.

Особливе місце серед факторів зростання ефективності праці займають освіта і професійна підготовка. Інвестиції в людський капітал- важливий засіб підвищення продуктивності праці. Взаємозв’язок між підвищенням рівня кваліфікації і і продуктивністю праці досить складна, проте певна доля зростання продуктивності праці залежить від рівня кваліфікації. Серед факторів продуктивності (ефективності) праці особливе місце займають умови праці. Поряд з покращенням умов праці величезне значення для підвищення його ефективності маєпокращення побутових умов робітників

105. Програмно-цільові методи підвищення

продуктивності праці

В умовах ринкової економіки все більшого значення набува­ють розроблення й упровадження програм управління продуктивністю праці.

Успішна реалізація довгострокових програм управління знач­ною мірою обумовлена якістю процесу планування на ранніх стадіях розроблення програм.

Цілями програми є:

ефективне використання людських ресурсів;

мінімізація втрат виробництва;

створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі і показників цілей цієї системи.

Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює:

• організаційні форми підвищення продуктивності праці;

• сфери підвищення продуктивності праці;

• засоби і методи підвищення продуктивності праці.

Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є:

• оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої розробляється програма. При цьому необхідно виявити слабкі і сильні сторони організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового середовища;

• оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної си­стеми, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми;

• стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узго­дження цілей, завдань управління продуктивністю праці на період 3—5 років;

• розроблення критеріїв результативності програми( конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими необхідно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю);

• виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності пра­ці; *розроблення проекту, що передбачає послідовність виконан­ня робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управління проектом, аналіз витрат і вигод;

*розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці;

*розроблення ефективної системи матеріального стимулю­вання досягнення запланованих показників продуктивності праці;

• зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план;

• залучення відповідних працівників щодо конкретних заходів упровадження;

• контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.