111. Поняття, права та обов’язки вкладників у командитному товаристві.

Стаття 137. Права та обов'язки вкладника командитного товариства

1. Вкладник командитного товариства зобов'язаний зробити вклад до скла­деного капіталу. Внесення вкладів посвідчується свідоцтвом про участь у ко­мандитному товаристві.

2. Вкладник командитного товариства має право:

1) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у скла­деному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким догово­ром (меморандумом);

2) діяти від імені товариства уразі видачі йому довіреності та відповідно до неї;

3) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства відповідно до положень статті Я

кщо бажання викупити частку (Ті частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;

4) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;

5) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;

6) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

7) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.

3. Засновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути передбачені також інші права вкладника.

1. Основним обов'язком вкладника командитного товариства є внесення свого вкладу до складеного капіталу. Вклад може бути внесений повністю до моменту державної реєстрації товариства або частками: не менше 25 відсотків вкладу — до державної реєстрації товариства, решта після державної реєстрації командитного товариства у строк, встановлений засновницьким договором. У разі невнесення вкладником передбаченого засновницьким договором (меморанду­мі) вкладу, він несе відповідальність за ч. 2 ст. 138 ЦК.

Принциповим питанням є коло об'єктів, що можуть бути внесені вкладником до складеного капіталу командитного товариства. За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 115 ЦК, вкладами до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Але спеціальною нормою законодавства встановлено обмеження щодо кола об'єктів, що може вносити до складеного капіталу вкладник командитного товариства. Так, згідно із ст. 78 Закону України «Про господарські товариства» вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошо­вих або матеріальних внесків.

Внесення вкладу до статутного капіталу посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві, яке має бути видане вкладнику після повного внесення ним свого вкладу. Відповідне свідоцтво видається від імені командитного товари­ства повними учасниками, які здійснюють управління діяльністю товариства.

Окрім обов'язку, пов'язаного з майновою участю у товаристві, вкладник коман­дитного товариства несе обов'язок додержуватися положень установчого докумен­та товариства, а також обов'язок не розголошувати комерційну таємницю та кон­фіденційну інформацію про діяльність товариства відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦК.

2. Вкладник командитного товариства позбавлений одного з основних прав учасника господарського товариства — права брати участь в управлінні товари­ством, але він наділений деякими з основних прав учасника господарського то­вариства, передбачених ст. 116 ЦК (див. коментар до неї).

Частиною 2 ст. 137 визначено перелік прав вкладників командитного това­риства, який є ширшим порівняно з переліком, передбаченим ст. 79 Закону Ук­раїни «Про господарські товариства». Так, ст. 137 ЦК вказує на право вкладни­ка командитного товариства діяти від імені товариства у разі наявності дору­чення, право вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства, право вимагати подання річних звітів, балансів, а також забезпечен­ня можливості перевірки правильності їх складання.

Новелою ЦК є закріплене у коментованій статті право вкладника одержува­ти частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капі­талі товариства. За загальним правилом, встановленим ст. 116 ЦК, учасник гос­подарського товариства має право брати участі у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Вкладник командитного товариства не має права брати участь у розподілі прибутку, оскільки рішення про розподіл прибутку приймається повними учасниками, які здійснюють управління діяль­ністю командитного товариства. На підставі рішення повних учасників вклад­ник має право одержувати частину прибутку товариства у розмірі, пропорцій­ному розміру його частки у складеному капіталі товариства. Порядок розподілу прибутку та одержання його частини вкладниками має визначатися у заснов­ницькому договорі (меморандумі) товариства.

Слід зазначити, що власники привілейованих акцій акціонерного товариства, так само, як і вкладники командитного товариства, позбавлені права брати участь в управлінні товариством. Але різниця між цими двома категоріями учасників полягає у тому, що акціонерне товариство зобов'язане виплачувати власникам привілейованих акцій частину прибутку (дивіденди) у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від наявності прибутку у акціонерного товариства. У той же час вкладники командитного товариства можуть одержати частину прибутку тільки за двох умов: по-перше, за наявності у товариства прибутку за результа­тами діяльності у відповідному році; по-друге, у разі ухвалення повними учас­никами товариства рішення про розподіл прибутку.

Вкладник командитного товариства наділений правом виходу з нього в уста­новленому порядку. Він може вийти з товариства і одержати свій вклад після закінчення фінансового року. Порядок виходу вкладника і одержання ним свого вкладу має визначатися у засновницькому договорі (меморандумі) командитного товариства.

Відповідно до ст.116 ЦК учасник господарського товариства має право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Вкладник командитного товариства, згідно з коментованою статтею, має право здійснити відчуження своєї частки у складеному капіталі або її частини,повідомивши про це товариство. У разі відчуження вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняється участь вкладника у командитному товаристві. З передачею частки вкладника іншій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали вкладнику. Частка вкладника або її частина може бути відчужена іншому вкладнику або третій особі. У разі відчуження частки вкладника повному учаснику цього товариства повний учасник не набуває статусу вкладника, але його частка у складеному капіталі товариства збільшується, у зв'язку з чим вносяться зміни до засновницького договору.

Вкладник командитного товариства має право знайомитися з річними звітами  та балансами товариства. Порядок одержання вкладником інформації про діяльність товариства має бути встановлений у засновницькому договорі.

З. Окрім основних прав учасника господарського товариства, наданих ст. 116 ЦК, вкладники командитного товариства мають спеціальні права, зумовлені особливим статусом цієї категорії учасників.

Коментована стаття надає вкладнику командитного товариства право діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності. Довіреність може бути видана повними учасниками, які здійснюють управління справами товариства. Відносини представництва між вкладником та командитним товариством регулюються статтями 237—250 ЦК. Здійснюючи дії від імені товариства, вкладник зобов'язаний діяти відповідно до довіреності. У разі вчинення вкладником правочину від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень або з перевищенням повноважень настають наслідки, передбачені статтями 138, 241 ЦК.

Новелою ЦК України є встановлене ст. 137 переважне право вкладника командитного товариства перед третіми особами на придбання частки (її частини) у складеному капіталі товариства. Законодавством чітко не встановлено, чи поширюється це право тільки на частки (їх частини) вкладників, чи також на частки (їх частини) повних учасників командитного товариства. З огляду на вста­новлену ч. 2 ст. 135 ЦК заборону одночасного перебування у статусі повного учасника та вкладника командитного товариства, можна зробити висновок про те,що переважне право вкладника щодо придбання часток у складеному капіталі товариства поширюється тільки на частки (їх частини), що відчужуються іншими вкладниками цього товариства.

У разі, якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства. Порядок реалізації переважного права вкладників при відчуженні часток (їх частин) у складеному капіталі командитного товариства визначається ст. 147 ЦК, що регулює перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи (див. коментар до неї).

Згідно з коментованою статтею вкладники командитного товариства мають право вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства, тобто вкладники командитного товариства мають переважне право перед повни­ми учасниками цього товариства на одержання своїх вкладів. Порядок та умови повернення вкладів при ліквідації товариства встановлюються ст. 139 ЦК (див. коментар до неї), іншими статтями ЦК України, іншим законом та засновниць­ким договором (меморандумом) товариства.

Засновницьким договором (меморандумом) командитного товариства мо­жуть бути передбачені інші права вкладника, які не суперечать чинному законо­давству і відповідають особливому статусу цього учасника товариства.