25.Спадна віддача (продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному виборі товаровиробника.

(графіки і формули в лекції:Теорія виробництва)

Віддача змінного фактора може бути різною: постійною, зростаючою, спадною. її характер залежить від особливостей ви­робництва. Найчастіше вона має змінний хар-ер зростаюча віддача змінюється постійною, а потім — спадною. У короткостроковому періоді для багатьох виробничих про­цесів чітко виявляється закон спадної віддачі (спадної продуктив­ності, спадної дохідності) змінного фактора. За цим емпіричним правилом, залучення у виробництво все більшої кількості змінного фактора за незмінних обсягів застосування всіх інших факторів призводить до того, що віддача (продуктивність, граничний продукт) змінного фактора починає знижуватися. Характер зміни параметрів короткострокової функції ви­робництва показує, що можна виділити чотири стадії, які різ­няться між собою пропорціями та ефективністю використання факторів виробництва. Підприємству завжди варто пройти пер­шу та другу стадії, на яких постійні ресурси недовикористову-ються (це, як правило, ресурси високої вартості — будинки, споруди, устаткування і т. ін.), і на третій стадії визначити то­чку, коли вкладання коштів у змінний ресурс варто припинити. Підприємству, яке в основу своєї виробничої діяльності покла­ло принцип максимізації прибутку, варто вводити змінний ре­сурс, допоки факторний граничний дохід від застосування до­даткової одиниці ресурсу не зрівняється з витратами на її придбання.

26.Ізокватна варіація факторів виробництва.

(графік в лекції: Теорія виробництва)

Ізокванта — геометричне місце точок у просторі факторів виробництва, для яких характерний однаковий обсяг випуску продукції.1зоквантна варіація показує, як можна комбінувати фак­тори виробництва, щоб забезпечити визначений обсяг випуску продукції. ізокванти можуть бути побудовані на основі даних вироб­ничої сітки або шляхом розрізу «пагорба випуску» горизонталь­ною площиною, рівнобіжною площині факторів виробництва Властивості ізоквант. 1. Чим далі від початку координат розміщена ізокванта, тим більший обсяг випуску вона характеризує. Дійсно, збільшення витрат навіть одного з факторів веде до зростання обсягу випуску продукції. Це означає, що функція виробництва є зростаючою функцією за кож­ним із своїх аргументів. 2. Ізокванти не перетинаються.

3. Ізокванти опуклі до початку координат. Ізокванти є одним з основних інструментів графічного аналізу технічної ефективності виробництва, тому з’ясуємо, чим визначається їх розміщення в просторі факторів K і L. Економічно доцільні комбінації факторів розміщені в лівому нижньому квадранті ізокванти).

4. Ізокванта характеризує інтенсивність застосування різних факторів у виробничому процесі. Інтенсивність визначається нахилом променя, проведеного з початку координат до визначеної точки на ізокванті. Верхня частина ізокванти включає капіталоінтенсивні, а ниж­ня — працеінтенсивні технологічні процеси. 5. Ізокванти мають негативний нахил. Якщо різні комбінації факторів виробництва можуть забезпечити той самий випуск продукції, то це означає, що фактори є певною мірою взаємозамінними. Ступінь взаємозамінності виробничих факторів у кожній точці ізокванти різна.

Ізокванти можуть мати різну конфігурацію: лінійну, жорсткої доповнюваності, повної заміщуваності.

Мал. 36а Лінійна ізокванта

Лінійна ізокванта - ізокванта, що виражає досконалу заміщуваність факторів виробництва (MRTS_LK= const) мал. 36.а. В реальному житті повна заміщуваність факторів виробництва неможлива. Цю ситуацію можна розглядати як теоретичну абстракцію.

Мал. 36б Жорстка ізокванта

Жорстка доповнюваність факторів виробництва представляє таку ситуацію, за якої праця і капітал поєднуються в єдино можливому взаємному співвідношенні (MRTS_LK=0) мал. 36.б. Такі ізокванти характерні для співвідношення комп'ютерів і операторів. Якщо кількість годин роботи комп'ютера протягом робочого дня фіксована, то збільшення кількості операторів не призведе до збільшення обсягів виконаної роботи.

Мал. 36в Карта ізоквант

Карта ізоквант – це сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна яких відповідає певному обсягу випуску продукції (мал. 36.в.). Карта ізоквант може бути використана для того, щоб показати можливості вибору серед варіантів організації виробництва в короткостроковому періоді, якщо капітал є постійним фактором, а праця змінним.

Ізокванти ілюструють гнучкість ухвалених фірмами рішень у виробництві. У більшості випадків фірми можуть досягти певного випуску продукції, використовуючи різні поєднання виробничих факторів. Керівник фірми повинен розуміти природу такої гнучкості, оскільки це дозволить йому вибирати такі поєднання виробничих факторів, які мінімізують витрати виробництва і максимізують прибуток.