Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры микро Проха.docx
Скачиваний:
97
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
297.04 Кб
Скачать

19. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.

Рівновага споживача – стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.

Ординалісти – напрям, який вважає вимірювання корисності неможливим та пропонують порядковий принцип порівняння корисності, на основі якого базується вибір споживача.

Умова рівноваги споживача в ординалістській концепції – споживач при заданих цінах та бюджеті максимізує функцію корисності, якщо відношення граничної корисності блага до його ціни однакове для всіх благ та дорівнює граничній корисності грошей.

Поєднання понять кривих байдужості та бюджетного обмеження дає можливість пояснити, за яких умов споживач буде перебувати в стані тривалої рівноваги, тобто такому стані, коли він буде максимізувати свою корисність споживання визначеної кількості товару Х та У за даної величини доходу і ціни благ Х і У.

Споживач максимізує свою корисність за даної умови, коли він одночасно знаходиться на найвищій кривій байдужості і на бюджетній лінії.

Для аналізу вводять поняття: а) крива байдужості; б) лінія бюджетного обмеження. Крива байдужості – це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг, що приносить споживачу однакове задоволення.

Лінія бюджетного обмеження – показує всі можливі комбінації товарів, які може придбати споживач у межах свого доходу.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях. Рівновагу  можна визначити знаючи рівновагу в точці дотику(D) найвищої кривої байдужості(U2) до даної бюджетної лінії(B). Така рівновага передбачає, що як тільки споживач отримає даний набір товарів у нього зникає стимул змінювати цей набір на інший. Споживач згоден відмовитися від певної к-ті блага Х задля додаткової одиниці блага У за умови незмінності рівня корисності від набору благ – гранична норма заміщення MRSxy=(-Y)/X  або

MUx/MUy.  Бюджетна лінія – пряма: В=РхХ+РуУ . Нахил бюджетної лінії Qy/Qx=Px/Py.  У точці рівноваги(D), нахили кривої байдужості та бюджетної лінії збігаються, тому MRSxy= Px/Py або MUx/MUy=Px/Py або MUx/ Px= MUy/Py.

Це означає, що споживач у стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на кожне благо, давала таку саму граничну корисність. Виведено еквімаржинальний принцип рівності зважених граничних корисностей, який є спільним для кардиналістського і для ординалістського підходів.

20.Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .

Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході (бюджеті) можуть привести до зміни кількості блага Х, що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму (рівноваги) споживача.Крива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, називається лінією «дохід—споживання»(в консспекті – для нормального блага-стандартний вигляд). Залежно від зміни доходу може змінитися і ставлення споживача о блага X: як до блага з нормальною споживчою цінністю (повноцінного) або ж блага з низькою споживчою цінністю (неповноцінного). Споживання повноцінних благ при збільшенні доходузростає, що зумовлює додатний нахил лінії «дохід—споживання».Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлює від’ємний нахил лінії «дохід—споживання».Лінія «дохід—споживання» може бути икористана для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів,  що впливають на попит. Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий  характер із затуханням, тобто певний приріст доходу  спричинює  менший  приріст  споживання товару х . Це насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак для певної групи варів крива Енгеля може зростати з прискоренням.До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає доход споживача.