- •1. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу. Структура та типи світогляду
- •2. Філософія як предмет. Функції філософії
- •3. Проблеми філософії стародавньої індії та китаю
- •4. Антична філософія:особливості розвитку та морально-етична спрямованість
- •Елліністична філософія
- •5. Основні досягнення та проблеми філософії доби середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії
- •6. Філософія відродження:гуманістичний характер, науково-природничі погляди, соціально-політичні ідеї
- •7. Філософія нового часу. Пошуки продуктивного методу пізнання:емпіризм, раціоналізм
- •8. Філософія просвітництва:проблеми свободи людини
- •9. Особливості та досягнення класичної німецької філософії
- •10. Своєрідність російської філософії та її основні напрямки
- •11. Філософія маркса і енгельса як програма радикальної перебудови людства
- •12. Основні напрямки та особливості західної філософії xXст.
- •13. Джерела української філософської культури. Філософська думка епохи київської русі
- •14. Зародження та розвиток філософії в києво-могилянській академії
- •15. Г.Сковорода-родоначальник української класичної філософії
- •16. Філософські ідеали м.Костомарова і т. Шевченка
- •17. Сучасна філософська думка в україні та українській діаспорі
- •18. Філософське розуміння буття. Основні виміри буття
- •19. Матерія, спосіб та форми її існування
- •20. Свідомість як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається
- •21. Проблема походження, розвитку і сутності свідомості. Свідомість і мова
- •22. Суспільна свідомість та її структура
- •23. Форми суспільної свідомості та їх вплив на індивідуальну свідомість
- •24. Взаємозв’язок свободи та відповідальності. Проблема вибору
- •25. Діалектика як вчення про розвиток та універсальні звязки
- •26. Категорії діалектики та їх суть
- •27. Закон єдності і боротьби протилежностей
- •28. Закон переходу кількісних змін у якісні
- •29. Закон заперечення заперечення
- •30. Проблема пізнання у філософії. Об'єкт та суб'єкт пізнання
- •31. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнанння
- •32. Наукове пізнання, його суть, рівні та методи
- •34. Практика як критерій істини. Види практики
- •33. Пізнання та знання. Проблема істини в філософії. Суть істини
- •35. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система. Основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок
- •36. Роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •39. Політична система суспільства та її чинники
- •40. Духовне життя суспільства. Поняття культура
- •42. Історчна різноманітність і єдність типів суспільства. ФОрмація і цивілізація
- •43. Рушійні сили історичного розвитку. Роль і місце насильства в історії
- •44. Філософська концепція людини. Сутність характеристики людини
- •45. Філософський зміст понять індивід,індивідуальність,особистість
- •46. Сенс життя людини.Проблема людського щастя
- •47. Самореалізація особи. Роль особистості в історії
- •49. Цінності в житті людини та суспільства. Базові цінності людського буття та вищі духовні цінності
- •50. Глобальні проблеми людства та проблеми виживання людини
- •Білет37 Демографічні чинники суспільного розвитку
- •Білет41 Національні культури та культура загальнолюдська
Білет37 Демографічні чинники суспільного розвитку
Процес відтворення населення перебуває під впливом ряду факторів різного характеру; в свою чергу, демографічний розвиток регіональної соціогеосистеми обумовлений передумовами (рис. 1) формування демографічної складової населення. До передумов демографічного розвитку відносимо фактори формування демографічної ситуації, серед яких на рівні регіону можна виділити:
- історико-географічні аспекти розвитку (розвиток та динаміка чисельності населення регіону в ретроспективі, особливості геополітичного положення регіону, особливості заселення та господарського розвитку, формування системи розселення та структури, відображення історичного розвитку у характері формування демографічної ситуації тощо [1]; вплив історичних подій на демографічні процеси носять подвійний характер: суть відмінностей полягає в швидкості реакції окремих елементів демографічної системи на них і здатності її до самовідновлення); - суспільно-географічне та демогеографічне положення регіону (визначення позиційно-географічних факторів: суспільно-географічне положення досліджуваної території на всіх ієрархічних рівнях організації [1] та демогеографiчне положення — це різнобічне відношення (реальне чи потенційне) населення певної території до елементів (природних чи суспільних), що знаходяться поза цією територією [2]); - природно-екологічне середовище (комплексний та поелементний влив на характер заселення і людності поселень, освоєння регіону, демографічних процесів, відповідність чисельності населення природно-ресурсним можливостям території [1], екологічний стан та його вплив на стан здоров’я населення тощо); - соціально-економічні особливості (соціально-економічні показники та їх вплив на рівень життя населення порівняно з іншими регіонами країни, внутрішньорегіональна відмінність рівня соціально-економічного розвитку регіону та її вплив на демографічні процеси, зокрема маятникову міграцію, збалансованість статевої структури, зайнятість населення, економічно-демографічні диспропорції, економічна система забезпечення життєдіяльності населення тощо).Таким чином, передумови демографічного розвитку регіональної соціогеосистеми дозволяють виявити особливості для конкретної системи, виходячи з її позиційно-географічної прив’язки, зумовлюють сучасну ситуацію і є основою дослідження витоків існуючих тенденцій. Дослідження відтворення населення в рамках регіональної соціогеосистеми як головної складової демографічного розвитку, вимагає дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників. У ієрархічній системі виділяються групи чинників, що зумовлюють перебіг окремих демографічних процесів: народжуваності, смертності, міграції, шлюбності, формування структури населення тощо. Чинники можуть бути як суб'єктивні, так і об'єктивні. У свою чергу об'єктивні чинники можуть бути переважно демографічними, соціальними, економічними або, через їх неоднозначність, соціально-економічними, соціально-демографічними залежно від того, яка ознака є первинною. Вони можуть діяти прямо або опосередковано, давати очікуваний або зворотний результат [3]. Проте, що стосується факторів, які тією чи іншою мірою впливають на розвиток народонаселення в цілому, то щодо їхньої кількості досі не існує одностайності серед науковців Висновок. Як було показано вище, демографічний розвиток протікає під впливом складного комплексу різних чинників, здебільшого економічного і соціального характеру. Число чинників на регіональному рівні невимірно зростає, а зв'язки між ними ускладнюються. Тому, щоб здійснювати регулюючу дію на хід демографічних процесів, передусім необхідно виявити, проаналізувати, відібрати і систематизувати чинники та умови, що визначають певний регіональний демографічний розвиток. Насамперед аналізу підлягають умови і чинники, що зумовили реальну демографічну ситуацію, що склалася, і основні тенденції, що визначають розвиток окремих демографічних процесів [3]. Демографічні процеси ґрунтовно детерміновані сумісною дією біологічних і соціальних чинників і у високому ступені інерційні. Тому особливо важливим є наукове обґрунтування цілей демографічної політики з урахуванням обмежених можливостей впливу на об'єктивно обумовлені тенденції. Демографічний розвиток як об'єкт регулювання є системою (а в структурі регіонального управління — підсистемою), структурними елементами якої виступають окремі демографічні процеси в їх взаємодії. Складна за структурою, масштабами, динамікою, ця система опосередкована всім ходом соціального і економічного розвитку. Зазначене обґрунтовує широку альтернативність комплексу заходів (демографічних програм) по регулюванню регіонального демографічного розвитку, причому слід підкреслити його залежний, а не автономний характер. Не викликає сумнівів актуальність регулювання демографічного розвитку саме на регіональному рівні, що потребує подальших комплексних суспільно-географічних досліджень.