42. Історчна різноманітність і єдність типів суспільства. ФОрмація і цивілізація

Суспільство - найзагальніша система зв'язків і відносин між людьми, що складається в процесі їхньої життєдіяльності ("людське суспільство"); історично визначений тип соціальної системи (первісне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, комуністичне суспільство); специфічнз форма соціальної організації, що склалася в процесі історичного розвитку даної країни.

Е.Дюркгейм так характеризує суспільство в своїй праці "Соціологія та теорія пізнання": "Суспільство - це найбільш могутній фокус фізичних і моральних сил, який тільки існує у світі. Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність всіх форм і способів взаємодії і об'єднання людей. В такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство, як система взаємодії людей, визначається певними внутрішніми суперечностями - між природою і суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.

Формація і цивілізація являють собою кожна особливий зріз розвитку суспільства. Формація - соціоекономічні категорія, цивілізація - соціокультурна, але обидві ці категорії пов'язані з поняттям соціуму і включаються в опис законів його розвитку.Поняття формації має значення як системоутворюючого початку всього соціально-економічного і політичного ладу даного суспільства. Формації розрізняються за домінуючим формам власності. Перехід від однієї формації до іншої обумовлений зміною форм власності на основні засоби виробництва, яка відбувається під впливом прогресу продуктивних сил, що відкриває нові матеріальні можливості для людської діяльності, для формування суспільних відносин.У понятті цивілізація об'єднуються соціальні та культурні аспекти життя суспільства, цивілізація являє собою етап історії, що починається разом з виходом історії з природного, тобто первісного, стану і розвивається далі на основі їм самим створюваних передумов, що вона характеризує наступність у розвитку суспільства.Якщо теорія формацій орієнтована на виявлення закономірностей, притаманних суспільству на різних етапах історії, а так само його структури на кожному з цих етапів, то цивілізаційний підхід вирішує зовсім інші пізнавальні завдання. Дві з них є головними. Перша - це аналіз соціальних механізмів діяльності людей, що забезпечують саму можливість існування суспільства на даному, тобто цивілізованому рівні, уберігають його від розпаду і здичавіння.Друге завдання, що вирішується цивілізованим підходом до історії, - виявлення її людського виміру, механізмів формування особистості цивілізованої людини, аналіз культури, як міри розвитку людини, його здатності до діяльності.Під формацією розуміється історично визначений тип суспільства, розглянутий в органічному взаємозв'язку всіх його сторін і сфер, що виникає на основі певного способу виробництва матеріальних благ.У структурі кожної формації виділяють економічний базис і надбудову.Базис - сукупність суспільних відносин, що складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ.Надбудова - сукупність політичних, правових, ідеологічних, релігійних, культурних та інших поглядів, установ і відносин, не охоплених базисом.Поняття «цивілізація» - рівень, ступінь розвитку суспільства, матеріальної і духовної культури, наступної за варварством, дикістю. Використовують це поняття і для позначення сукупності унікальних проявів суспільних порядків, притаманних певній історичній спільності.Все різноманіття локальних цивілізацій ділять на дві великі групи - східні і західні.Для перших характерна висока ступінь залежності індивіда від природи і географічного середовища, тісний зв'язок людини з його соціальною групою, низька соціальна мобільність, панування серед регуляторів суспільних відносин, традицій і звичаїв.Західні цивілізації, навпаки, характеризуються прагненням до підпорядкування природи влади людини, пріоритетом прав і свобод особистості над соціальними спільнотами, високою соціальною мобільністю, демократичним політичним режимом і правовою державою.Таким чином, якщо формація концентрує увагу на універсальному, загальному, повторюваному, то цивілізація - на локально-регіональному, унікальному, своєрідному. Ці підходи не виключають один одного. У сучасному суспільствознавстві йдуть пошуки в напрямку їхнього взаємного синтезу.