- •1. Аудит в ринковій економічній системі.
- •2. Поняття «аудиту» в світовій аудиторській практиці
- •3. Поняття «аудиту» в законодавстві України.
- •4. Термін «аудит» в сучасній економічній лексиці
- •5.Коротка історія аудиту
- •6. Історія виникнення незалежного аудиту
- •7. Історія аудиту в Україні
- •8. Користувачі обліково – економічної інформації та їхні інтереси
- •9. Причини необхідності існування незалежного аудиту
- •10. Аудиторські послуги та їх види.
- •11.Адміністративний контроль та його правове регулювання
- •12. Незалежний фінансовий контроль та його правове регулювання
- •14. Зовнішній (незалежний) і внутрішній аудит
- •15. Сутність та об’єкти внутрішнього аудиту
- •16. Організаційні засади внутрішнього аудиту
- •17. Умови забезпечення незалежності функціонування внутрішнього аудиту.
- •18. Система економічного(господарського) контролю України
- •19. Види державного економічного контролю України
- •20. Державний фінансовий контроль та його організація в Україні
- •21. Аудит в системі економічного (господарського) контролю
- •22. Аудит в системі управління підприємством
- •23. Види аудиту за окремими класифікаційними ознаками
- •24 Предмет та об’єкт аудиту
- •25. Завдання з надання впевненості та їх види
- •27.Огляд історичної фінансової інформації
- •28. Аудит фінансової звітності та його мета
- •29. Огляд фінансової звітності та його мета
- •30. Супутні аудиторські послуги та їх види
- •31. Постулати аудиту
- •32. Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому і національному рівні.
- •33. Законодавче і нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні.
- •34. Врахування законів і нормативних актів в процесі надання аудиторських послуг.
- •35. Побудова інституту аудиту в Україні
- •36. Аудиторська палата України. Порядок її створення та діяльності.
- •37. Повноваження апу
- •38. Нормативні документи апу
- •39. Зміст терміну «аудитор»
- •40. Аудиторська діяльність та особливості її реєстрації в Україні
- •41.Суб’єкти та об’єкти аудиторської діяльності
- •42. Аудитор та аудиторська фірма, їх права та обов’язки
- •43. Види та організаційно – правова структура аудиторських фірм
- •44. Внутрішньо – фірмові нормативні документи суб’єктів аудиторської діяльності
- •45. Відповідальність управлінського персоналу щодо підготовки та подання фінансової звітності
- •46. Відповідальність суб’єктів аудиторської діяльності
- •47. Сертифікація аудиторів в Україні
- •48. Особливості сертифікації аудиторів банків
- •49.Порядок продовження дії сертифікату аудитора
- •50. Система підготовки аудиторів в Україні
- •51. Підвищення кваліфікації аудиторів в Україні.
- •52. Міжнародні та національні професійні організації бухгалтерів і аудиторів
- •53. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики (мса).
- •54. Особливості застосування мса на національному рівні.
- •55. Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості.
- •56. Обов'язкові елементи завдань з надання впевненості
- •57. Контроль якості аудиторських послуг.
- •58. Елементи системи контролю якості аудиторських послуг.
- •59. Діяльність Аудиторської палати України стосовно контролю якості аудиторських послуг.
- •60. Кодекс етики професійних бухгалтерів та його використання в аудиторській практиці.
- •61. Фундаментальні принципи професійної етики бухгалтерів і аудиторів.
- •62. Принципи професійної етики, що застосовуються до професійних бухгалтерів і аудиторів практиків.
- •63. Принципи професійної етики, що застосовуються до штатних професійних бухгалтерів і аудиторів.
- •64. Сутність фундаментального принципу професійної етики "чесність".
- •65. Сутність фундаментального принципу професійної етики "об'єктивність".
- •66. Сутність фундаментального принципу професійної етики "професійна компетентність та належна ретельність".
- •67. Сутність фундаментального принципу професійної етики "конфіденційність".
- •68. Умови порушення аудитором принципу конфіденційності.
- •69. Сутність фундаментального принципу професійної етики "професійна поведінка".
- •70. Сутність принципу професійної етики "незалежність".
- •71. Особливості додержання принципів об'єктивності та незалежності при наданні аудиторських послуг.
- •72. Загрози додержання фундаментальних принципів професійної етики.
- •73. Застережні заходи для дотримання фундаментальних принципів професійної етики.
- •74. Законодавчи вимоги, що забезпечують додержання фундаментальних принципів професійної етики.
- •75. Основні принципи проведення аудиту фінансової звітності.
- •76. Аудиторська фірма та особливості її організації в Україні.
- •77. Документальне оформлення домовленості про надання аудиторських послуг.
- •78. Попереднє дослідження в аудиті. Лист-забов'язання аудитора.
- •79. Договір на проведення аудиту та особливості його оформлення в Україні.
- •80. Структура договору на проведення аудиту .
- •81. Обов'язкові відомості договору на проведення аудиту.
- •82. Види внутрішнього контролю та особливості його побудови в різних організаційно правових формах господарювання.
- •83. Оцінка аудитором ефективності системи внутрішнього контролю підприємства.
- •84. Аудиторські послуги в системі внутрішнього контролю.
- •85. Внутрішній аудит та особливості його організації.
- •86. Розгляд роботи внутрішнього аудитора зовнішнім аудитором та оцінка можливості використання його результатів.
- •87. Сутність аудиторського ризику та його складових.
- •88. Методи оцінки аудиторського ризику та їх практичне використання.
- •89. Ризик бізнесу та його вплив на властивий ризик.
- •90. Властивий ризик та його визначення аудитором.
- •91. Ризик контролю та його визначення аудитором.
- •92. Ризик не виявлення помилок аудитором та його визначення.
- •93. Вплив аудиторського ризику та його складових на аудиторський процес.
- •94. Методика регулювання аудитором загального аудиторського ризику.
- •95. Поняття суттєвості інформації в аудиті.
- •96. Етапи (стадії) проведення аудиту.
- •97. Процедури вибору клієнтів аудиторською фірмою.
- •98. Планування аудиту. Загальна стратегія.
- •99. Особливості планування першого аудиторського завдання.
- •100. Вивчення характеру бізнесу клієнта (перелік питань).
- •101. План (програма) проведення аудиту та аудиторські процедури.
- •102. Методи (методичні прийоми) аудиту та їх види.
- •103. Поєднання методу направленого тестування та пооб'єктного методу в процесі проведення аудиту.
- •104. Сутність методу документальної перевірки.
- •105. Сутність методу спостереження.
- •106. Сутність методу вибіркового дослідження в аудиті.
- •107. Сутність аналітичних процедур та їх види.
- •108. Сутність методів запиту та підтвердження.
- •109. Сутність методу тестування.
- •110. Сутність методу оцінки аудиторського ризику.
- •113. Сутність методу контрольних замірів.
- •114. Методи експертної оцінки та їх використання в аудиті.
- •115. Сутність аудиторських доказів.
- •116. Види аудиторських доказів.
- •117. Достовірність інформації в аудчті та надійність аудиторських доказів.
- •118. Класифікація аудиторських доказів за рівнем надійності.
- •119. Джерела одержання аудиторських доказів.
- •120. Перекручення в облікових записах і документах та їх види.
- •121. Помилки а облікових записах і документах та їх види.
- •122. Причини виникнення помилок в облікових записах і документах.
- •123. Шахрайство та його види.
- •124. Дії аудитора у разі виявлення помилок і шахрайства.
- •125. Поняття документального оформлення аудиту та його мета.
- •126. Основні види аудиторської документації.
- •127. Основні вимоги до аудиторської документації (робочих документів) аудитора.
- •128. Право власності та порядок зберігання аудиторської документації (робочих документів аудитора).
- •129. Підсумкові документа аудитора та їх види.
- •130. Склад і структура підсумкових документів аудитора.
- •131. Аудиторський звіт, його зміст та призначення.
- •132. Аудиторський висновок та його форми.
- •133. Основні елементи стандартної форми аудиторського висновку.
- •134. Модифікація висновку незалежного аудитора та її причини.
- •135. Види аудиторських висновків.
- •136. Безумовно-позитивний аудиторський висновок за стандартною формою.
- •137. Безумовно-позитивний аудиторський висновок за модифікованою формою.
- •138. Умовно-позитивний аудиторський висновок.
- •139. Негативний аудиторський висновок.
- •140. Відмова аудитора від надання аудиторського висновку.
- •141. Інформаційне забезпечення аудиту фінансової звітності.
- •142. Твердження, на яких побудовано фінансову звітність та які використовує аудитор в якості критеріїв її оцінки.
- •143. Мета, завдання та джерела інформації аудиту основних засобів.
- •144. Мета, завдання та джерела інформації аудиту нематеріальних активів.
- •145. Мета, завдання та джерела інформації аудиту довгострокових фінансових інвестицій.
- •146. Мета, завдання та джерела інформації аудиту виробничих запасів.
- •147. Мета, завдання та джерела інформації аудиту незавершеного виробництва.
- •148. Мета, завдання та джерела інформації аудиту витрат виробництва.
- •149. Мета, завдання та джерела інформації аудиту товарів.
- •150. Мета, завдання та джерела інформації аудиту дебіторської заборгованості.
- •151. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •152. Мета, завдання та джерела інформації аудиту грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті.
- •154. Мета, завдання, джерела інформації аудиту доходів і фінан сових результатів.
- •155. Мета, завдання та джерела інформації аудиту витрат за економічними елементами
- •156. Мета, завдання та джерела інформації аудиту власного капіталу.
- •157.Аудит забезпечення наступних витрат і платежів.
- •157. Мета, завдання та джерела інформації аудиту довгострокових забов'язань.
- •158. Мета, завдання та джерела інформації аудиту короткострокових кредитів банків.
- •159. Мета, завдання та джерела інформації аудиту кредиторської заборгованості за товари роботи, послуги.
- •90. Особливості аудиту діяльності акціонерних товариств.
- •160. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних забов'язань за розрахунками одержаних авансів.
- •161. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних забов'язань за розрахунками бюджетом.
- •162. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних забов'язань за розрахунками страхування.
- •163. Мета, завдання та джерела інформації аудиту поточних забов'язань за розрахунками оплати праці.
- •165. Процедури аудиту основних засобів.
- •166. Процедури аудиту нематеріальних активів..
- •167. Процедури інформації аудиту довгострокових фінансових інвестицій.
- •168. Процедури аудиту виробничих запасів.
- •170. Процедури аудиту витрат виробництва.
- •171. Процедури аудиту товарів.
- •172. Процедури аудиту дебіторської заборгованості.
- •173. Процедури аудиту поточних фінансових інвестицій.
- •174. Процедури аудиту грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті.
- •176. Процедури аудиту доходів і фінан сових результатів.
- •157.Аудит балансу.
- •178. Процедури аудиту власного капіталу.
- •179. Процедури аудиту довгострокових забов'язань.
- •181. Процедури аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
- •182. Процедури аудиту поточних забов'язань за розрахунками з одержаних авансів. 183.Аудит в ринковій економічній системі.
- •184. Процедури аудиту поточних забов'язань за розрахунками зі страхування.
- •186. Процедури аудиту поточних забов'язань за розрахунками з Пенсійним фондом.
- •188. Аудит балансу.
- •189. Аудит звіту про фінансові результати.
- •190. Аудит звіту про рух грошових коштів.
- •191. Аудит звіту про власний капітал.
- •192. Аудит фінансового стану суб'єкта господарювання.
- •193. Особливості аудиту фінансової звітності акціонерних товариств та підприємств -емітентів облігацій.
- •195. Аудит в системі державного фінансового контролю.
- •196. Огляд фінансової звітності.
- •197. Подальші події та їх класифікація.
- •198. Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського висновку.
- •199. Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.
- •166.Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •200. Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •202. Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •203. Питання, які необхідно повідомляти найвищому управлінському персоналові.
- •204. Документальне оформлення процесу повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •170.Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.
- •207. Операційний аудит у складі аудиторських послуг.
- •208. Особливості проведення операційного аудиту в державному секторі економіки.
- •210. Проблеми розвитку аудиту в Україні.
82. Види внутрішнього контролю та особливості його побудови в різних організаційно правових формах господарювання.
Питання регулюється МСА 315 і 330.
Внутрішній контроль - процес, розроблений та впроваджений найвищим управлінським персоналом, управлінським персоналом та іншим персоналом з метою отримання обґрунтованої впевненості щодо досягненні цілей суб'єкта господарювання стосовно достовірності фінансової звітності, ефективності діяльності та дотримання застосовних законів та нормативних актів.
ВК здійснюється: 1)Наглядовою Радою;2)Правлінням ради директорів;3)Ревізійною комісією; 4)Функціональ-ними підрозділами; 5)відділом внутрішнього аудиту.
Види контролю:
за спрямуванням: - фінансовий, правовий, контроль за видами діяльності, адміністративний. бухгалтерський.
за часом: - попередній, поточний. заключний.
за призначенням: - контроль запобігання, контроль виявлення, контроль виправлення.
Внутрішній контроль формується на різних підприємствах різних орган.-правових форм по різному на розгляд керівництва і в залежності від специфіки діяльності, обсягу операцій на об’єкті. Але він повинен на всіх підприємствах відповідати організаційній структурі, чисельності персоналу, розгалуженості підрозділів і філій, ступеню централізації БО.
83. Оцінка аудитором ефективності системи внутрішнього контролю підприємства.
У ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний у першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, адже, характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, наскільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування й ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.
Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутрішнього контролю клієнта — підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур,Процедура вивчення й оцінки системи внутрішнього контролю є обов'язковою при проведенні аудиту незалежно від характеристики клієнта.
Вивчення системи внутрішнього контролю
- опитування персоналу
- спостереження
- запит до попереднього аудитора
- ознайомлення з документами управління й обліку
- вивчення документів попереднього дослідження замовника
- вивчення результатів ревізій і перевірок усіх перевіряючи органів
- ознайомленя з існуючими вимогами до організації системи внутрішнього контролю
- тестування систем внутрішнього контролю
При оцінці ефективності і надійності системи внутрішнього контролю в цілому, контрольного середовища і окремих засобів контролю аудитор може використовувати наступні оцінки якості внутрішнього контролю: 1) висока; 2)середня; З) низька.Аудитор зобов'язаний оцінювати систему внутрішнього контролю клієнта не менше, ніж у наступні три етапи: 1)загальне ознайомлення з системою внутрішнього контролю; 2) первинна оцінка надійності системи внутрішнього контролю: 3) підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю. Па стадії загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю аудиторові слід отримати загальне уявлення про специфіку і масштаб діяльності клієнта, систему його бухгалтерського обліку. За підсумками первинного ознайомлення аудитор повинен прийняти рішення про те, чи доцільно йому в своїй роботі спиратись на систему внутрішнього контролю клієнта
У разі, коли аудитор приймає рішення про те, що він не може покладатися на систему внутрішнього контролю клієнта, він повинен планувати аудит таким чином, щоб аудиторська думка не ґрунтувалася на довірі до цієї системи. Це необхідно у випадках, коли надійність системи внутрішнього контролю оцінюється аудитором як «низька», або коли аудитору зручно чи економічно виправдано не спиратися на цю систему.
Якщо за підсумками загального ознайомлення з системою внутрішнього контролю економічного суб'єкта аудитор приймає рішення про те, що він може покладатися у своїй роботі на систему внутрішнього контролю, йому слід провести первинну оцінку надійності системи внутрішнього контролю.
Первинна оцінка здійснюється на основі методики і прийомів, які аудиторські організації розробляють самостійно.
При цьому аудитор зобов'язаний брати до уваги те, що:
а) на предмет надійності потрібно перевіряти засоби контролю, бухгалтерську і господарську документацію клієнта за весь звітний період, а не тільки за окремі періоди часу;
б) при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам, діяльність у яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю, типовою для всього періоду вцілому;
в) оцінка надійності всієї системи внутрішнього контролю і окремих засобів контролю як «низької» не виключає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як «середньої» чи «високої».
За підсумками процедури первинної оцінки надійності аудитор може оцінити надійність всієї системи внутрішнього контролю і окремих засобів контролю як «середню» чи «високу». У такому разі аудитор повинен планувати аудиторські процедури, виходячи з цієї оцінки, але не повинен довіряти цій системі абсолютно.
Якщо за підсумками процедури первинної оцінки аудитор оцінить надійність системи внутрішнього контролю в цілому й окремих засобів контролю як «низьку», він зобов'язаний констатувати це і в подальшому планувати аудиторські процедури відповідним чином.
Аудитор, який прийняв за підсумками процедури первинної оцінки рішення про довіру системі внутрішнього контролю, зобов'язаний у ході аудиторської перевірки здійснювати процедури підтвердження достовірності цієї оцінки.
Процедури підтвердження проходять у період перевірки на основі методики і прийомів, які розробляються аудиторською організацією самостійно.
У тому випадку, якщо аудитор у ході процедури підтвердження надійності дійде висновку про те, що оцінка надійності системи внутрішнього контролю в цілому виявиться нижчою від отриманої у ході первинної оцінки, він зобов'язаний належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур, щоб підвищити достовірність своїх висновків за результатами проведення аудиту.
Усі етапи оцінки системи внутрішнього контролю повинні належним чином документуватися із зазначенням аргументів, якими керувався аудитор, даючи відповідну оцінку надійності всієї системи чи окремим засобам контролю або приймаючи рішення, яке має вплив на планування аудиторських послуг.
Показником того, що аудитор отримав необхідне знання системи бухгалтерського обліку і відповідності внутрішнього контролю, може бути те, що він знає про недоліки в цих системах. При виявленні істотних недоліків у структурі або функціонуванні систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю аудитору слід повідомити про це керівництво відповідного рівня управління у найкоротший термін, з відповідною впевненістю та доказами своєї правоти. Повідомлення керівництву про істотні помилки необхідно представити у письмовому вигляді. Проте, якщо аудитор вважає за доцільне надати усне повідомлення керівництву, то його необхідно зафіксувати в аудиторській робочій документації. У повідомленні важливо зауважити, що аудитор дає перелік тільки тих недоліків, котрі потрапили до кола його зору під час проведення аудиту, і що аудит не планувався для окремого визначення відповідності внутрішнього контролю завданням, поставленим керівництвом підприємства.