18. Система органів виконавчої влади.

Многочисленные и разнообразные органы исп власти образуют соответствующую систему, эффективность деятельности которой зависит от степени упорядоченности, организованности, слаженности во всех звеньях. В единую систему их объединяют содержание деятельности — исполнительно-распорядительное и общая основа учреждения (образования) — государственная собственность. Каждый орган исполнительной власти — от центрального до местного — выступает субъектом права государственной собственности, наделяется статусом юридического лица и вместе с тем решает разные вопросы оперативного управления и охраны этой собственности. Орган виконавчої влади – це носій державної виконавчої влади, що реалізує свою компетенцію в закріпленій сфері державного управління і має юридичний статус органу державної виконавчої влади. Система органов исполнительной власти образуется с учетом обеспечения государственного суверенитета и экономической самостоятельности Украины, проведения финансовой, ценовой, инвестиционной и налоговой политики и т д. Образование органов исполнительной власти, формирование их системы и ее функционирование осуществляются в соответствии с принципами демократизма и законности. Система органов исполнительной власти имеет свои подсистемы, звенья и отдельные органы, которые различаются между собой по определенным критериям. Наиболее важными из них являются объем компетенции и территориальный масштаб деятельности. В соответствии с этими критериями в систему органов исполнительной власти входят такие звенья: - Кабинет Министров Украины — вышестоящий орган в системе органов исполнительной власти; — министерства, государственные комитеты и другие центральные органы исполнительной власти;— органы исполнительной власти АРК; — областные государственные администрации, управления, отделы министерств, других центральных органов исполнительной власти; — Киевская и Севастопольская городские государственные администрации, управления, отделы министерств и других центральных органов исполнительной власти в городах; - районные государственные администрации, отделы и отделения министерств и других центральных органов исполнительной власти; — администрации государственных предприятий, учреждений, организаций. Оптимальность организационных структур этой системы является одним из факторов повышения эффективности исполнительной власти.

19. Акти, які регулюють діяльність окремих органів виконавчої влади та статус державних службовців.

КУ, ЗУ „Про державну службу”, Указ ПУ „Про зміни в структурі центральних органів вик влади”, Указ ПУ „Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адмін реформи в У”, ЗУ „Про службу безпеки У”, ЗУ „Про міліцію”, ЗУ”Про державну охорону органів державної влади і посадових осіб”, ЗУ”Про державну податкову слудбу в У”,ЗУ”Про боротьбу з корупцією”, ЗУ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

20. Поняття державної служби.

Держава набуває реальності та сили завдяки персоналу. Інститут державної служби продовжує і завершує організаційне оформлення державного механізму, а найголовніше – робить цей механізм здатним практично вирішувати будь-які питання галузі державного управління. Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Державна служба грунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян. Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України. Державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.