- •1. Поняття та зміст управлінської діяльності.
- •1. Існуючі види управлінської діяльності, їх зміст.
- •2. Поняття та зміст державного управління.
- •3. Поняття принципів державного управління, їх система.
- •5,6. Предмет адміністративного права. Поняття та зміст.
- •4. Метод адміністративно-правового регулювання.
- •7. Поняття джерела адміністративного права.
- •7. Система джерел адміністративного права (враховуючи ієрархію).
- •8. Адміністративне право як наука і як галузь права.
- •9. Поняття норми адміністративного права, її особливості.
- •9. Види норм адміністративного права.
- •9. Структура адміністративно-правових норм.
- •10. Зміст імперативного характеру адміністративно-правових норм.
- •12. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі і за колом осіб.
- •13. Поняття адміністративно-правових відносин та їх особливості
- •13. Суб'єкт, об'єкт та юридичні факти, що обумовлюють виникнення адм-пр відносин.
- •15. Правовий статус Секретаріату Президента України.
- •16. Поняття органу державного управління та органу виконавчої влади.
- •25. Види державних службовців.
- •16. Класифікація органів виконавчої влади.
- •18. Система органів виконавчої влади.
- •19. Акти, які регулюють діяльність окремих органів виконавчої влади та статус державних службовців.
- •20. Поняття державної служби.
- •29. Поняття, зміст та ознаки патронатної служби.
- •20. Поняття принципів державної служби та їх система.
- •42. Відмінності, які існують між статусом біженця та іммігранта.
- •44. Поняття форми державного управління.
- •53. Поняття і види дефектних актів управління.
- •45. Поняття методів державного управління.
- •63. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •61. Пом'якшуючі і обтяжуючі вину обставини.
- •110. Міліція.
9. Види норм адміністративного права.
А-п норма – це обов’язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою, метою якого є регулювання сусп відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері публічного управління. Види: І. За спрямованістю змісту: 1.такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб’єктів, 2.такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності, 3.такі, що встановлюють порядок проходження держ. служби, права і обов’язки держслужбовців, 4.такі, що регулюють упр-ня окремими галузями, держ функціями і територіями, 5. норми, що встановлюють права і обов’язки громадян у сфері адм-пр відносин. ІІ. За адресами або суб’єктам: а) адресовані органам держ-виконавчої влади, б)---- іншим державним виконавчо-розпорядчим органам, в)---- держслужбовцям, г)----держпідприємствам, закладам, організаціям. ІІІ. За формою припису: 1.Зобов’язуючі (зобов-ть здійснювати певні дії при виникненні передбачених ними умов). 2.Заборонні (забороняють ті чи інші дії). Можуть мати загальний або спец хар-р. 3.Повноважні (дозвільні, диспозитивні). Уповноважують або дозволяють діяти в рамках норми за своїм розсудом. 4.Стимулюючі (забезпечують певну поведінку заохоченням, пільгами). 5.Рекомендаційні (рекомендації не мають юридично обов’язкового хар-ру). ІV. За галузевою належністю: а)Матеріальні (юридично закріплюють обов’язки, права, відповідальність), б)Процесуальні (регламентують динаміку держупр-ння і пов’язаних з ними відносин. V. За межею дії: 1.У просторі (територія, на яку пош-ться юр. сила), 2.У часі (строкові і безстрокові норми). VІ. За ступенем загальності: а)Загальні, б)Міжгалузеві, в)Галузеві, д)Місцеві (норми місцевих органів влади). VІІ. За юридичною силою: 1.В законах. 2.В указах. 3.В постановах. 4.В рішеннях. 5.В наказах…і т.п.
9. Структура адміністративно-правових норм.
А-п норма – це обов’язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою, метою якого є регулювання сусп відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері публічного управління. Структура: гіпотеза, диспозиція, санкція. Гіпотеза – умови, за яких слід керуватися даною нормою. Абсолютно або відносно визначена. Диспозиція – сформульоване правило поведінки. Санкція – міра відповідальності, конкретний захід адм-ного або дисциплінарного впливу.
10. Зміст імперативного характеру адміністративно-правових норм.
А-п норма – це обов’язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою, метою якого є регулювання сусп відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері публічного управління. Структура: гіпотеза, диспозиція, санкція. Гіпотеза – умови, за яких слід керуватися даною нормою. Абсолютно або відносно визначена. Диспозиція – сформульоване правило поведінки. Санкція – міра відповідальності, конкретний захід адм-ного або дисциплінарного впливу.
Імперативний - повелительний
- нормы права, содержащие властные предписания, отступления от которых не допускаются.
Требующий безусловного подчинения, исполнения.