Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
--_Tema_1-11.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
3.32 Mб
Скачать

План семінарського заняття

  1. Основні етапи антикризового управління.

  2. Типи антикризової реакції та антикризового управління.

  3. Концепція подолання кризи.

  4. Організаційне забезпечення виконання антикризових заходів.

10.4. Завдання для перевірки знань

1. Cитуація, за якої момент радикальної дії, спрямований на подолання кризової ситуації, знаходиться в межах горизонту прогнозування, характерна:

а) для планового управління;

б) активного управління;

в) реактивного управління.

2. За умови, коли середовище безперервно розвивається стратегічно й оперативно, найбільш ефективним є:

а) реактивне управління;

б) активне управління;

в) планове управління.

3. Діяльність із виведення підприємства з кризи передбачає:

а) вплив на збої та кризові ситуації;

б) вплив на окремі локальні та системну кризу;

в) досягнення стабілізації та перехід до зростання.

4. Підсистема кризового менеджменту формується з урахуванням:

а) вибору форми та чисельності персоналу;

б) чіткого визначення повноважень;

в) реструктуризації системи кризового менеджменту;

г) підготовки та забезпечення ефективної роботи кадрів;

д) визначення послідовності дій.

5. Зіставте з переліченими далі ситуаціями найбільш адекватний тип управління.

Ситуації:

  1. Середовище стратегічно та оперативно розвивається безперервно.

  2. Часу навіть на миттєву реакцію немає, збитки та витрати зростають.

  3. Спостерігаються часті коливання (оперативні та стратегічні) у розвитку середовища

Типи управління:

а) планове;

б) реактивне;

в) активне.

6. На схемі зображено графік, що характеризує активне управління. Запишіть у кружечках цифри, що відповідають наведеним визначенням розглядуваних ситуацій.

  • витрати із запобігання збиткам від основної діяльності — О;

  • сумарний збиток від основної діяльності — О;

  • невраховані втрати — О;

  • збитки, яких вдалось уникнути — О.

7. Позначте цифрою «1» —внутрішні, а цифрою «2» —зовнішні завдання, які підприємство має розв’язати на етапі діагнозу поточної ситуації в умовах кризи:

  • запобігання паніці;

  • нагромадження та узагальнення інформації;

  • визначення можливих джерел допомоги;

  • визначення системи звітності вивчення та характеристики кризи;

  • інформування кредиторів та партнерів про кризу на підприємстві.

8. Запишіть у кружечках цифри, що відповідають порядку проходження етапів у процесі розробки концепції подолання кризи:

  • висування версій та гіпотез щодо напрямків подолання кризи — О;

  • вибір стратегій та формування «антикризового стратегічного набору» — О;

  • аналіз та діагноз причин і прогнозування наслідків кризового стану — О;

  • налагодження інноваційних процесів на підприємстві та вдосконалення стилю прийняття рішень — О;

  • розробка реалістичних планів подолання кризи — О;

  • розробка альтернативних стратегій подолання кризи — О;

  • оцінювання планів із забезпечення їх виконання — О.

9. Зазначте порядок дій керівництва підприємства у процесі подолання кризи:

  • стабілізація, реструктуризація, забезпечення виживання;

  • проектування та впровадження оперативних заходів щодо подолання кризи;

  • вивчення поточної ситуації для ідентифікації типу кризи, діагностика та встановлення пріоритетів;

  • розробка концепції та стратегій антикризового управління, оздоровлення та зміцнення підприємства;

  • забезпечення нормального функціонування та впровадження системи антикризового управління;

  • контроль, облік та аналіз системи антикризового управління.

10. Позначте цифрою «1» внутрішні, а цифрою «2» — зовнішні завдання, які підприємство має виконувати на етапі оперативних заходів із подолання кризи:

  • визначення обсягів необхідної інформації для описання кризи та надання її зацікавленим сторонам;

  • надання кредиторам планів щодо виходу з кризи;

  • за кожним із напрямків діяльності здійснення заходів щодо подолання кризи;

  • залучення консультантів необхідного профілю;

  • посилення контролю за поточною діяльністю;

  • спілкування зі всіма спеціалістами підприємства, що є причетними до подолання кризи.

10.5. Література

  1. Ансофф И. Стратегическое управление. — М.,1989. — 519 с.

  2. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Коротко- ва. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 125—145.

  3. Антикризисное управление: Учеб. пособие для технических вузов/ В. Г. Крыжановский, В. И. Лапенков, В. И. Лютер и др.; Под ред. Э. С. Минаева и В. П. Панагушина. — М.: Изд-во «ПРИОР», 1998. — 432 с.

  4. Кондратьев В. В., Краснова В. Б. Реструктуризация управления компанией: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 6. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 272 с.

  5. Кошкин В. И. и др. Антикризисное управление: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 11. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 512 с.

  6. Стратегия и тактика антикризисного управления / Под ред. А. П. Градова и Б. И. Кузина. — Спб.: Спец. литература, 1999. — 510 с.

  7. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С. Г. Бе­ляева и А. В. Кошкина. — М.: Закон и право, 1996. — 469 с.

  8. Терещенко О. О. Фінансова санація і банкрутство підприємств: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 412 с.

  9. Хіт Роберт. Кризовий менеджмент для керівників: Пер. з англ. — К.: Наук. думка, 2002. — С. 245—276.

  10. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 208 с.