• У змісті професійного становлення спеціаліста духовність є невід’ємним

• компонентом, що забезпечує його особистісну, духовну і професійну зрілість. Питання розвитку духовного потенціалу вчителя є особливо актуальним з огляду на його першочергову роль у виховній взаємодії з школярами. Процес духовного розвитку особистості педагога відбувається на шляху зростання професійної майстерності під час загострення протиріч між особистісним потенціалом і можливостями його реалізації. Духовний потенціал учителя має соціальну цінність, постає як стрижнева особистісна якість, основа духовної самореалізації педагога у професійній діяльності.

• Дослідженню духовного потенціалу особистості присвячені праці О.П. Єлісєєва, О.М. Олексюк, Б.Д. Паригіна, Е.О. Помиткіна, М.В. Савчина та ін. Духовно-творчий потенціал вивчають В.В. Вербець, Г.М. Гладшев, В.В. Ігнатова, З.В. Хохріна та ін. Основні підходи до оцінки успішності педагогічної діяльності в цілому досліджують Ф.М.Гоноболін, І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, Л.М.Мітіна, успішність у розв’язанні педагогічних ситуацій розглянуто у працях Г.О.Балла, І.А.Зязюна, В.О. Кан-Каліка, Н.В.Кузьміної, М.Д.Нікандрова, Л.Ф.Спіріна та ін.

• Духовний потенціал є інтегральним утворенням, що в унікальній та неповторній комбінації поєднує можливе й дійсне, свідоме й несвідоме, суще й належне; взаємопов’язує здібності й здатності особистості до прийняття, переживання й творчого втілення у всіх сферах життєдіяльності базових загальнолюдських цінностей та індивідуальних ціннісних новоутворень.

• Професійний, особистісний і духовний розвиток учителя відбуваються у взаємозв’язку. Успішність учителя як професіонала залежить від його успішності у розвитку духовного потенціалу.

• Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що “успішність” є поняттям професійним, а “успіх” - особистісним. Успішність виховної діяльності вчителя є складним психолого-педагогічним утворенням на засадах стійких мотивів, системи професійних знань, умінь і самооцінки, що забезпечують йому успіх, тобто досягнення поставленої мети і позитивних результатів виховної діяльності. Мотиваційно-ціннісний компонент успішності виховної діяльності вчителя передбачає домінування внутрішньої мотивації виховної діяльності, усвідомлення педагогічного покликання, сенсу життя, гуманістичної системи цінностей особистості; когнітивно-процесуальний компонент включає систему професійних знань і умінь, що дозволяють успішно здійснювати виховну взаємодію, транслювати загальнолюдські цінності вихованцям; рефлексивно-результативний, що передбачає усвідомлення вчителем себе в професійній діяльності, оцінку своїх професійних, особистісних і духовних можливостей та формування індивідуального стилю виховної діяльності на основі самооцінки власного духовного потенціалу.

• Успішності виховної діяльності вчителя сприяє розвиток його духовного потенціалу як особливої, здатної до саморозвитку системи відновлюваних внутрішніх ресурсів духу людини, які виявляються в діяльності, що спрямована на творче втілення загальнолюдських потреб, цінностей й ідеалів. Сферами прояву та розвитку духовного потенціалу педагога є художньо-естетична, інтелектуальна, моральна, професійна діяльність, соціально значущі вчинки, самопізнання й самотворення. Розвиток духовного потенціалу вчителя відбувається у результаті соціального культурного впливу, самобудівництва, моральної творчості, естетичної й катарсичної діяльності, рефлексії, інтуїтивного осягання.

• Духовний потенціал вчителя проявляється у виховній діяльності у духовній взаємодії з школяром. Духовна взаємодія як процес, що сприяє духовному взаємному збагаченню, розвитку й самореалізації духовних потенціалів, включає такі процеси як самодобудовування на основі інтуїції та духовної творчості (С.Л. Франк), духовне самотворення як внутрішній пошук (ідеї синергетики), оновлення духовної сутності людини, «людинотворення» (М.К. Мамардашвілі), самореалізація власного призначення, облагородження себе (М.І. Бердяєв, В.С. Соловьйов, С. Кьєркєгор та ін.), взаємоздійснення у міжособистісному спілкуванні (В.С. Мухіна, А.А. Бодальов, К.А. Абульханова-Славська, І.С. Якиманська, В.В. Сєріков, А.Б. Орлов та ін.), надихаючого спілкування (В.А. Петровський та ін.).

• Ми вважаємо, що духовна взаємодія є різновидом міжособистісної взаємодії, взаємовпливом духовних ідеалів, цінностей, переживань, потреб, інтересів, особистісних смислів, що сприяє саморозумінню, самобудуванню і самоздійсненню духовних потенціалів кожного з її учасників в умовах обміну діями, спілкування, саморозкриття та спрямованості один на одного.

• Духовне становлення людини обумовлено її інтерактивною природою, є діалогічним, відбувається шляхом духовної взаємодії. Розкриття змісту освіти не може бути духовно продуктивним, якщо відбувається без духовної взаємодії. В процесі духовної взаємодії поєднується особистісне і діяльнісне, відбувається двосторонній, взаємний обмін духовною активністю, духовне єднання.

• З одного боку шляхом духовної взаємодії педагог досягає успіху у виховній діяльності, з іншого – в цей же час відбувається розвиток його духовного потенціалу в процесі актуалізації духовних цінностей, самопізнання в процесі спілкування, отримання зворотного зв’язку, набуття духовного досвіду.

• Іі Практичний блок

1.Метод зміни напруги і розслаблення м'язів. Перехід від напруги м'язів до їх розслабленню не тільки закріплює навички повної релаксації, але одночасно сприяє більш швидкому відновленню витраченої енергії. Зміна напруги і розслаблення (особливо ритмічна) є гімнастикою вегетативних центрів нервової системи.

Цей метод представлений двома вправами, які в різних варіантах корисно використовувати не тільки для релаксації, але й з лікувально-оздоровчою метою.

Вправа № 1: «тягнути канат». Виконується стоячи, ноги на ширині плечей. Образно уявіть, що над вами, на висоті витягнутих рук, висить канат. Піднімаючись на носки - вдих, на видиху ви як би захоплюєте руками «канат» і тягніть вниз із зусиллям, згинаючи руки і трохи присідаючи. Повторювати ці рухи 2-3 рази, відчуваючи при цьому напрям м'язів. Після триразового виконання вправи слід зручно присісти, розслабляючи в міру можливості всі м'язи тіла.

Вправа № 2: «поза фараона» (назва умовна) визначна тим, що дозволяє «відключитися» від думок (в тому числі і нав'язливих) на миті, поки ви активно, швидко, зосереджено й уважно робите вправу.

Виконується таким чином: сісти на край стільця, зігнути ноги в колінах, схрестивши стопи так, щоб було зручно спертися на пальці ніг (як при підніманні на носки). Руки розведені в сторони долонями вгору, пальці стиснуті в кулак. Після вдиху і затримки дихання (на 2-3 сек.) Необхідно одночасно і миттєво сильно притискати пальці ніг до підлоги, напружувати м'язи рук (стискаючи пальці в кулак).Подовжуючи шию і відпускаючи підборіддя (відчувається витягування хребта), потрібно наполегливо і пильно дивитися вперед в одну точку. Після виконання пози слід полежати на кушетці 10-20 сек., Розслабивши всі м'язи тіла, або ж прийняти таке положення, сидячи на стільці. Якщо під час відпочинку з'являються сторонні думки, починайте активно стежити за процесом дихання. Вправу слід повторювати 2-3 рази підряд.

Дихання по «колу». Вправа починається з подовженого вдиху, який йде як би по лівій стороні тіла (від великого пальця лівої ноги вгору до голови), а тривалий видих - по правій стороні тіла, починаючи з голови, вниз по правій нозі до великого пальця правої ноги.Виконувати слід з закритими очима, щоб не було зайвих подразників. Дихайте із закритим ротом через обі ніздрі. Образно уявіть, що вдих і видих ви робите як би через точку між бровами. Потім подихайте, подумки промовляючи рахунок: на 1, 2, 3, 4 - вдих і на 1, 2, 3, 4 - видих.При цьому образно уявіть, що вдих робите по хребту вгору, а видих від брів униз до пупка.

А тепер вдихніть (із закритими очима) повільно і безшумно як би від великого пальця лівої ноги вгору до брів і видихніть як би від брів вниз по правій стороні тіла до пальців правої ноги. Так дихайте 6-10 разів. Потім зверніть увагу на видих. Ви відчуєте, що під час видиху додатково розслабляються м'язи рук, шиї, тулуба і ніг. Після певного досвіду у вас під час видиху з'явитися приємне відчуття теплоти, яка як би хвилею тече по руках, а потім і по ногах. Відзначимо, що під час подовженого видиху необхідно подумки вимовляти: «Глухоніма руки, теплішають ноги».

Це дихальна вправа сприяє не тільки придбання навику довільного загального розслаблення м'язів, але і знімають надмірне нервово-психічну напругу.

1. - Нестеровський Є.Б., «Що таке аутотренінг» - М.: Знание, 1994

2. М.: «Фізкультура і спорт», 1997

2. Як ви розумієте слова В Сухомлинського: «Слово вчителя – нічим не замінний інструмент впливу на душу вихованця. Мистецтво виховання включає, насамперед, мистецтво говорити, звертатися до людського серця»?

Відповідь:Слово вчителя є одним вірним шляхом до світу вихованця.За допомогою слова вчитель доносить цілий світ зі своєю науковою характеристикою та всіма його барвами.

3. Оформите зразки ділових паперів, з якими найчастіше доводиться мати справу вчителеві.

Заява, нота, план роботи, указ, постанова, конвенція, наказ, довідка, розписка, комюніке, закон, статут, міжнародна угода, протокол, автобіографія, звіт.

РОЗПИСКА Я, Дмитрієв Андрій Михайлович, одержав від Карпенко Надії Вікторівни 70 (сімдесят) гривень. Зобов’язуюсь цю суму повернути 28 травня 2008 року. Домашня адреса: 73000, м. Херсон, вул. Соборна, 5. Паспорт серії МО № 768534, виданий Комсомольським РВХМУУМВС України в Херсонській області 16 листопада 2003 року. Дата Підпис  Підпис Дмитрієва А. М. засвідчую:  Посада Підпис

РОЗПИСКА Я, завідувач музеєм історії Херсонської гімназії № 20 Митрошенко Інна Михайлівна, одержала від учителя інформатики Власенко Світлани Володимирівни мультимедійне обладнання (комп’ютер, проектор, екран) 15 квітня 2008 року для проведення на базі музею презентації творчих проектів учнів. Зобов’язуюсь це обладнання повернути 15 квітня 2008 року з 14.00 до 15.30. ПІДСТАВА: наказ директора гімназії від 14.04.08 № 124.   Дата Підпис