8.2. Прогнозування зміни прибутку й рентабельності на підприємствах готельно-ресторанного бізнесу.

Прибуток і рентабельність - основні якісні показники, які відбивають економічну ефективність діяльності підприємств сфери туристично-готельної індустрії, їх фінансове становище, успіхи й можливості щодо виконання планів економічного й соціального розвитку. Особливе значення прибутку й рентабельності для якості фінан­сових показників експлуатаційної діяльності підприємств разом з тим не означає їх унікальності. Аналіз стимулюючої ролі прибутку багатьох підприємств готельно-ресторанної сфери свідчить, що іноді в їхній діяльності переважає прагнення до високих прибутків для збільшення фонду оплати праці за рахунок зменшення відраху­вань на виробничий і соціальний розвиток підприємств. Більше то­го, трапляються факти отримання «незаробленого» прибутку, тоб­то прибутку, який надійшов не в результаті ефективної господарсь­кої діяльності, а шляхом зміни, наприклад, асортименту і структу­ри послуг не в інтересах споживачів. Замість надання низькорента­бельних, але таких, що користуються великим попитом послуг, підприємства збільшують обсяг більш вигідних для себе й більш високорентабельних послуг, займаються діяльністю, яка не є при­таманною готельно-ресторанному бізнесу. В ряді випадків зрос­тання прибутку зумовлюється необґрунтованим підвищенням ціни на готельні послуги й продукцію, виготовлену на підприємствах громадського харчування, функціонуючих у межах готельних ком­плексів, готелів, мотелів, кемпінгів та ін. Разом з тим, досвід кращих вітчизняних і закордонних підпри­ємств показує, що і в умовах нестабільного економічно-правового середовища є резерви для поліпшення господарсько-фінансових показників діяльності. Серед цих резервів можна виділити такі: - збільшення обсягу реалізації готельних послуг за рахунок підвищення комфортності номерів, обладнання їх більш сучасною побутовою технікою тощо; - зниження собівартості всіх видів готельних послуг при збере­женні їх високої якості за рахунок суворого режиму економії всіх видів ресурсів і технічного вдосконалення всієї експлуатаційної діяльності; - підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів; - збільшення доходів від позареалізаційних операцій за раху­нок вкладень вільних коштів у цінні папери, продажу цих цінних паперів на кредитних ринках, придбання депозитних сертифікатів банків чи відкриття в них депозитних рахунків; - проведення активної маркетингової політики з метою підви­щення попиту на послуги й продукцію, що пропонуються; - проведення активної рекламної компанії послуг як у межах власної країни, так і за кордоном; - посилення роботи по укладенню довготривалих угод з фірма­ми й організаціями з метою залучення споживачів пропонованої продукції й готельних послуг. Важливим етапом у дослідженні результатів впровадження за­значених резервів є визначення критеріїв оцінки кінцевих показ­ників діяльності підприємства й впливу кожного фактора на ці по­казники. Наприклад, величину обсягу реалізації готельних послуг за ра­хунок підвищення комфортності номерів можна розрахувати за до­помогою формули:                                                                 V = N • Z,                                  (8.1) де V - обсяг реалізації готельних послуг, тис. грн.; N - кількість проживаючих, осіб; Z - середня ціна одиниці послуг, тис. грн. За цією формулою можна визначити не лише можливе зростан­ня обсягу реалізації послуг на проживання, але й обсяг реалізації послуг громадського харчування, а також обсяг реалізації інших послуг, що надасть можливості виявити найперспективніші струк­турні підрозділи підприємства. Збільшення прибутку й рентабельності досліджуваного під­приємства може відбуватись і за рахунок збільшення кількості людино-діб у номерному фонді, тоді розрахунок зростання обсягу ре­алізації готельних послуг визначається за формулою;

(8.2)

де N_n+1 - запланована кількість проживаючих, людино-діб;                                 Zn - середня ціна одиниці послуг у звітному періоді, тис. грн. Розрахунок можна провести також у розрізі окремих видів по­слуг. У більшості підприємств зниження рівня собівартості послуг досягається за рахунок зменшення рівня витрат виробництва й еко­номного використання ресурсів. Розрахунок зміни рівня витрат виробництва можна провести таким чином:

           ВВ_3аг = BB_змін + ВВ_ГОСТ                             (8.3)

                 ВВ_змін = Р_ввзмін• V/100                            (8.4)

                          BB _заг= P_ввзмін-V/lOO                     (8.5)

де BB_{загзмін посг} - витрати виробництва відповідно загальні, змінні, постійні, тис. грн.;  P_{ввзмінn} - рівень змінної частки витрат у звітному періоді, відсотків; Р_в.в.п+1 - рівень витрат виробництва у запланованому періоді, відсотків; Р_ввn- рівень витрат виробництва у звітному періоді, відсотків;

За рахунок збільшення обсягу реалізації готельних послуг зміну показників прибутку й рентабельності підприємства можна визна­чити за такою послідовністю:

Р = П/V • 100,                                  (8.8)

П = V • Р/100.                                  (8.9)

де П - прибуток, тис. грн.; Р - рентабельність; V_n+1- обсяг виручки від реалізації послуг у запланованому пері­оді, тис. грн.; АП - зміна валового прибутку, тис. грн.  Для того, щоб визначити зміну величини валового прибутку досліджуваного підприємства в динаміці (за кварталами) й оцінити трендовий зв'язок, за яким він змінюється, доцільно використати результати трендового аналізу (кореляційно-регресійний метод). На основі поквартальних показників валового прибутку під­приємства за останні роки можна визначити параметри лінії тренду (парної лінійної регресії) й побудувати графік чи так звану лінію регресії, яка є головною характеристикою кореляційного зв'язку. Лінія регресії X і Y - це функція, яка зв'язує середні значення оз­наки X зі значенням ознаки Y. Лінія регресії може бути представле­ною таблично, графічно й аналітично. В кореляційно-регресійному аналізі оцінка лінії здійснюється не в окремих точках, а в кожній точці інтервалу зміни фактичної ознаки X. Лінія регресії при цьому є безперервною й зображується у вигляді визначеної функції У = f (X), яка має назву рівняння регресії, а У - це теоретичне значення ре­зультативної ознаки. Для визначення параметрів лінії тренду (парної лінійної регресії) необхідно скласти таблицю розрахункових значень (у стовпці У наведені значення валового прибутку (тис. грн.) одного з готельних комплексів м. Києва за окремі квартали 2001-2002 pp.).

Таблиця 8.15 Показники лінійної регресії (1 період = 1 кварталу)

X	У	X2	ХУ
1	942	1	942
2	1215	4	2430
3	1146	9	3438
4	1171	16	4684
5	11413	25	5706,5
6	1232.2	36	7393,2
7	11773	49	8241,1
8	1189.4	64	9515.2
? = 36	9214.2	204	42350

  Найвживанішою в кореляційно-регресійному аналізі є лінійна функція:

у = ах + b                                        (8.11) Параметр а називається коефіцієнтом регресії. Він показує на скільки одиниць власного виміру в середньому змінюється значен­ня ознаки у при збільшенні значення ознаки х на одиницю, тобто на скільки (тис. грн.) збільшується обсяг прибутку у наступному кварталі. Параметр b - це значення у при х = 0. Якщо х не може набрати нульового значення, то b не інтегрується і як вільний член рівняння регресії має лише розрахункове значення. Для визначення параметрів рівняння регресії можна використа­ти метод найменших квадратів, основною умовою якого є мінімі­зація суми квадратів відхилень від теоретичних, що надає мож­ливість отримати оцінку параметрів а і Ь.

 

 

Спочатку розраховується значення параметру а, з підставлен­ням до формули даних табл. 8.15.

а = (8 • 42350 - 36 • 9214,2)/(8 • 204 - (36)²) =

= (338800 - 331711,2)/(1632 - 1296) = 7088,8/336 = 21,098 Потім розраховується значення параметру b:

b = (9214,2 • 204) - (42350 • 36)/(8 • 204 - (36)²) =

= (187969 - 15246)/(1632 - 1296) = 35507/336 = 1056,88 Після визначення параметрів а і b визначається рівняння трен­ду динаміки прибутку:

У =21,098 • Х+1056,88                       (8.17) На основі отриманого тренду з наведеними параметрами роз­раховується значення Y (сума балансового прибутку) залежно від зміни значення X - (період [квартал]). Для цього у рівнянні тренду замість змінної X підставляється номер періоду:

У = 21, 098 -1 + 1056, 88 = 1077, 97 тис. грн.

У = 21, 098 • 2 + 1056, 88 = 1099, 07 тис. грн.

У = 21, 098 • 3 + 1056, 88 = 1120,17 тис. грн.

У = 21, 098 • 4 + 1056, 88 = 1141, 37 тис. грн.

У = 21, 098 • 5 + 1056, 88 = 1162, 97 тис. грн.

У = 21, 098 • 6 + 1056, 88 = 1183, 46 тис. грн.

У = 21, 098 • 7 + 1056, 88 = 1204, 56 тис. грн.

У = 21, 098 • 8 + 1056, 88 = 1225, 66 тис. грн.  У разі відсутності зв'язку між ознаками X і У кореляційне поле не матиме визначеної форми. Але по мірі збільшення тісноти зв'яз­ку окремі точки на графіку притягуються все ближче до лінії - лінії регресії й виникає так назване кореляційне поле. Для визна­чення зв'язку між факторами X і У доцільно розрахувати коефі­цієнт кореляції. Чим ближчим даний коефіцієнт є до 1, тим більш тіснішим є зв'язок і тим імовірніше розрахована модель відповідає реальним даним. Тренд з наведеними параметрами може бути використаний для прогнозування величини валового прибутку в наступних кварта­лах, що має велике значення для стратегічного планування розвит­ку підприємств. Для того, щоб розрахувати прогнозоване значення валового прибутку на І квартал наступного року необхідно підста­вити замість змінної X порядковий номер кварталу (періоду). В на­веденому прикладі він буде 9,10 і т.д. Таким чином, прогнозоване значення валового прибутку на на­ступні квартали складатиме:                 У = 21,098 • 9 + 1056,88 = 1246,76 тис. грн. Прогнозовані значення прибутку на кожен із наступних квар­талів представлені на графіку 8.1.

 

Графік 8.1. Динаміка валового прибутку готельного комплексу

зі стабільною тенденцією до зростанняРезультати, отримані за допомогою кореляційно-регресійного методу, свідчать про те, що у наведеному прикладі є загальна тен­денція до зростання величини прибутку досліджуваного комплексу. Підтвердженням цьому є той факт, що прогнозований обсяг валово­го прибутку в плановому періоді складає 1246,76 тис. грн., що на 57,36 тис. грн. більше, ніж у попередньому кварталі (1246,76 - 1189,4). Але на сучасному етапі розвитку суспільства й науково-технічного прогресу досягнута стабільна тенденція до зростання прибутку й рентабельності може бути зміненою через застосуван­ня: нових, передових технологій і сучасного обладнання; більш ефективних засобів матеріально-технічного призначення; заходів раціональної організації праці; нових додаткових послуг; дешев­шої сировини, продуктів, матеріалів і напівфабрикатів; економічно вигідних паливно-енергетичних ресурсів; ефективної маркетинго­вої діяльності; вдосконалених інформаційних систем в управлінні; зв'язків із зарубіжними партнерами (для залучення споживачів); за­собів активізації фінансової та інвестиційної діяльності; вигідних угод по використанню наявних просторових ресурсів тощо. Прискорене впровадження зазначених заходів передбачають зростаючі темпи конкурентної боротьби як на міжрегіональному рівні, так і на світовому, тенденцію до значного зростання туристич­них потоків як вітчизняних, так і іноземних туристів, подальший роз­виток світової цивілізації. Безперечно, застосування тих чи інших за­ходів для вдосконалення роботи діючих підприємств готельно-рес­торанного бізнесу здійснюватиме не однаковий вплив на кінцеві еко­номічні показники, в тому числі й на прибуток і рентабельність. Застосування кореляційного методу для прогнозування зміни прибутку й рентабельності у розрізі впроваджуваних окремих заходів має велике значення для визначення альтернативи при прийнятті управлінських рішень, особливо в разі очікуваного банкрутства під­приємства, або надто низьких темпів зростання обсягу виручки. Для прикладу доцільно привести прогнозування зміни показ­ників готельного комплексу з негативними показниками прибутку (збитками). Згідно з планом господарської діяльності в цьому го­тельному комплексі передбачається проведення ремонтних робіт з метою поліпшення комфортності номерів. Унаслідок проведених заходів передбачається підвищення якості обслуговування в готелі, що знайде відбиття у збільшенні ціни в середньому на 10%, тобто середня ціна зросте з 30,81 грн. до 33,9 грн. Внаслідок поліпшення якості послуг передбачається збільшення й кількості проживаючих, що користуються послугами цього готельного комплексу. Проведене анкетування виявило можливість збільшення прожива­ючих на 3%, і їх загальна чисельність складе 10,094 тис. осіб. Виходячи з цих даних плановий обсяг реалізації готельних по­слуг складе 342,2 тис. грн.

(33,9 • 10094 = 342,2 тис. грн.), тобто, за рахунок поліпшення якості обслуговування, обсяг ре­алізації готельних послуг збільшиться на 12,9% (342,2 : 302,9). За умови, що плановий рівень рентабельності діяльності підпри­ємства складає 5%, збільшення валового прибутку становитиме 17.11тис.грн. (342,2x5:100). Таким чином, за умови здійснення певних заходів організа­ційно-економічного впливу прибуток готельного комплексу може досягти у 2002 р. 17,11 тис. грн. Даний результат доцільно порівня­ти із результатом, який би отримало підприємство, якщо б не удо­сконалювало якості своїх послуг. Для визначення прогнозованості валового прибутку цього го­тельного комплексу на основі вже існуючих тенденцій доцільно ви­користати трендовий аналіз на основі кореляційно-регресійного ме­тоду, в основу якого покладені фактичні річні показники прибутку. Для визначення параметрів лінії тренду складаємо таблицю для розрахунку показників. Таблиця 8.16 Показники лінійної регресії із збитковими значеннями прибутку  

X	V	2 X	XV
1	-2.3	1	-2,3
2	1,4	4	-2,8
3	-3,2	9	-9,6
4	-1,2	16	-4,8
5	-3,2	25	-16
6	-2,1	36	-12,6
7	-1,4	49	-9,8
8	-0.8	64	-6,4
36	-15.6	204	-64,3

Параметри а і b для показників цього підприємства становити­муть:

а = 0,14; b = -2,58 Рівняння тренду матиме вигляд:

У = 0,14 • X - 2,58 На основі отриманого тренду розраховуємо значення у залеж­но від зміни х :

1.  У = 0,14 • 1 - 2,58 = -2,44 тис. грн.

2.  У = 0,14 • 2 - 2,58 = -2,3 тис. грн.

3.  У = 0,14 • 3 - 2,58 = -2,16 тис. грн.

4.  У = 0,14 • 4 - 2,58 = -2,02 тис. грн.

5.  У = 0,14 • 5 - 2,58 = -1,88 тис. гри.

6.  У = 0,14 • 6 - 2,58 = -1,74 тис. гри.

7.  У = 0,14 • 7 - 2,58 = -1,6 тис. грн.

8.  У = 0,14 • 8 - 2,58 = -1,46 тис. грн. Для визначення тісноти зв'язку між факторами х і у, тобто вірності обраної нами моделі зміни прибутку доцільно розрахува­ти коефіцієнт кореляції. У даному разі коефіцієнт кореляції становить 0,62, що є досить високим значенням, і дозволяє використовувати дану модель для здійснення планування обсягу прибутку на наступні квартали.

9. У = 0,14 • 9 - 2,58 = -1,32 тис. грн.

10.  У = 0,14 • 10 - 2,58 = -1,18 тис. грн.

11.  У = 0,14 • 11 - 2,58 = -1,04 тис. грн.

12.  У = 0,14 • 12 - 2,58 = -0,9 тис. грн. Таким чином, при збереженні тенденцій розвитку господарсь­кої діяльності підприємство у 2002 р. зазнає збитку в сумі 4,44 тис. гри., а позитивне значення прибутку готельний комплекс зможе от­римати лише у 19 періоді, тобто у третьому кварталі 2004 р. Про­гноз валового прибутку досліджуваного готельного комплексу представлений на графіку 8.2. Однак при здійсненні передбачуваних організаційно-технічних заходів підприємство зможе не лише покрити збитки, але й мати річний прибуток у сумі 12,67 тис. грн. (17,11 тис. грн. -4,44 тис. грн.). Підсумовуючи викладене, можна дійти таких висновків: - використовуючи кореляційно-регресійний метод, можна з до­сить високою точністю спрогнозувати зміну прибутку й рентабель­ності підприємств готельно-ресторанного бізнесу як в умовах стабільного їх розвитку, так і при здійсненні ними певних заходів щодо вдосконалення своєї діяльності; - при наявності сучасної комп'ютерної техніки, даний метод доцільно застосовувати при виборі альтернативних рішень щодо застосування організаційно-технічних змін у виробництві й реалі­зації послуг.

 

 

                                                                                                        Періоди (квартали)

Графік. 8.2 Прогнозування балансового прибутку готельного комплексу

з негативними показниками (збитками)