- •Лабораторна діагностика вірусних гепатитів. Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів. Вірусний гепатит с. Хронічні вірусні гепатити.
- •2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
- •2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1
- •2.2. Студент повинен знати: а - 2
- •2.3. Студент повинен вміти: а - 3
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Зміст теми заняття та її структура.
- •Патогенез окремих клінічних симптомів хвг
- •Лабораторна діагностика головних синдромів у хворих на гс та інші хронічні вірусні гепатити.
- •Лабораторні критерії оцінки тяжкості перебігу гострого та хронічного вірусного гепатиту:
- •Клінічна інтерпретація результатів головних й додаткових методів біохімічних досліджень у хворих на гострі та хронічні вг
- •Загальний аналіз крові у хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити:
- •Головні методи специфічної діагностики гс та інших хвг :
- •Перелік обов’язкових специфічних обстежень, необхідних хворим на хгс:
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Матеріали для самоконтролю.
- •3.4.1. Питання для самоконтролю.
- •3.4.2. Тести для самоконтролю формат а Вибрати правильні відповіді
- •Еталони відповідей на тести:
- •3.4.3. Ситуаційні задачі для самоконтролю.
- •1. Попередній діагноз: Вірусний гепатит в, фульмінантна форма, гостра печінкова енцефалопатія іі, двз-синдром.
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, необхідних для виконання на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики гострого і хронічного гепатиту с.
- •5. Матеріали після аудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
- •6. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.
- •6.1.Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
Лабораторні критерії оцінки тяжкості перебігу гострого та хронічного вірусного гепатиту:
вміст альбуміну в сироватці крові;
вміст сечовини в сироватці крові;
протромбіновий індекс (тромбіновий час)
Клінічна інтерпретація результатів головних й додаткових методів біохімічних досліджень у хворих на гострі та хронічні вг
|
Показники |
Напрямок змін |
Клінічне значення |
|
Прямий білірубін |
↑ |
Некрози гепатоцитів, холестаз |
|
АлАТ, АсАТ |
↑ |
Цитоліз, некрози гепатоцитів |
|
АлАТ, АсАТ Тимолова проба |
N N |
Відсутність або мінімальна активність запального процесу |
|
ЛФ+ γГТП+ холестерин Тимолова проба
|
↑ N |
Холестаз на рівні внутрішньо – або позапечінкових жовчних проток (ПБЦ, склерозуючий холангіт, підпечінкова жовтяниця) |
|
ЛФ+ γГТП, холестерин Тимолова проба |
↑ N або ↓ ↑ |
Холестаз у сполученні з паренхиматозним ураженням печінки (гепатит, ЦП) |
АсАТ ≥ АлАТ Тимолова проба |
↑ ↑ ↑ ↑ ↑ |
Алкогольна хвороба печінки, гострий алкогольний гепатит |
|
ЛФ + холестерін + γГТП АсАТ ≥ АлАТ Тимолова проба |
N ↑ ↑ ↑ ↑ |
Токсичні ураження печінки (медикаменти, в тому разі й токсична дія АРТ, наркотики) |
|
Протромбіновий індекс Альбумін Сечовина ↓ |
↓ ↓ ↓ |
Гепатоцелюллярна недостатність |
|
Диспротеїнемія, гаммаглобулінемія Тимолова проба ANA, AMA |
↑ ↑ ↑ ↑ |
Автоімунні порушення (автоімунний гепатит, вузликовий периартеріїт, автоімунний нефрит) |
|
Альфа -фетопротеїн |
↑ |
Гепатоцелюллярна карцинома |
Значення визначення АлАТ у хворих на ГС:
Підвищений більш 3 місяців рівень потребує обговорення доцільності призначення противірусної терапії ХВГ.
Рівень АлАТ може суттєво коливатись при тривалому моніторінгу.
Підвищений рівень АлАТ є ознакою запалення у печінці.
Високий рівень АлАТ (більше, ніж у 3 рази у порівнянні з верхньою межею норми, >3N) свідчить про підвищений ризик розвитку ЦП.
Нормальний рівень АлАТ також може супроводжуватися прогресуючими хворобами печінки (у тому числі й ЦП), особливо у паціентів, інфікованих HbeAg – негативними штамами HBV, а також у хворих на ХГС.
Печінкові ферменти повинні досліджуватись регулярно, кожні 6 місяців при нормальному рівні АлАТ.
Підвищений на протязі > 3 місяців рівень активності АлАТ потребує обговорення початку противірусної терапії ХВГ.
Значення визначення інших печінкових ферментів й показників.
На разі необхідності проведення диференційної діагностики, аналізу причин невдалого лікування додатково визначають: АсАТ, γГТП, ЛФ, блкові фракції крові, γ глобуліни, тимолову пробу, ANA, AMA, альфа – фетопротеїн, холестерин.
Загальний аналіз крові у хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити:
Нетяжкий, без ускладнень перебіг ХВГ характеризується :
відсутні зміни червоної крові;
лейкопенія або нормоцитоз;
відносний або абсолютний лімфомоноцитоз (зсув лейкоцитарної формули вправо);
відносна чи абсолютна нейтропенія;
нормальна чи уповільнена ШОЕ.
На разі розвитку печінкової недостатності, декопменсованого ЦП:
поява анемії (на разі геморагічного синдрому); тромбоцитопенії (ДВЗ – синдром);
поява нейтрофільного лейкоцитозу;
поява лімфопенії;
поява збільшеної ШОЕ.
На разі бактерійних ускладнень (пневмонія, холецистит):
відсутність лейкопенії або поява нейтрофільного лейкоцитозу;
поява збільшеної ШОЕ.