2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

Студенти повинні навчитись на основі анамнезу, клініки та лабораторних даних діагностувати різні форми ВГС та інших ХГ, визначати їх тяжкість, стадію й найпоширеніші ускладнення та несприятливі наслідки, призначати адекватне обстеження, етіотропне та патогенетичне лікування. Враховуючи лабораторні показники, проводити диференціальний діагноз як із жовтяницями інфекційної, так й неінфекційної етіології.

Призначати хворому саме необхідне обстеження, адекватне етіології ВГ, його формі (гостра чи хронічна), тяжкості стану та залежно від можливих ускладнень. Студентам необхідно вміти оцінювати результати лабораторних та інструментальних методів обстеження хворих на ВГС та ХВГ іншої етіології, вчасно діагностувати найбільш поширені їх ускладнення. Студент повинен вміти оцінювати результати сучасної специфічної маркерної діагностики найбільш поширених в Україні й у світі ВГС та ХВГ іншої етіології. Студент повинен уміти прогнозувати перебіг ВГС та ХВГ іншої етіології на основі оцінки клінічних, лабораторних та інструментальних даних. Студенти повинні призначити сучасну терапію хворому на ВГС та ХВГ іншої етіології при наявності у нього цих хвороб та їх ускладнень.Студенти повинні надати невідкладну допомогу хворим при виникненні загрозливих для їх життя станів.

2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1

• мати уявлення: про місце ХВГ, ХГС, ХГВ в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок вітчизняних вчених в історію наукових досліджень у цій галузі.

• ознайомитися: із статистичними даними щодо поширеності ХВГ, ХГС, ХГВ, летальності, частоти ускладнень в Україні і у світі сьогодні.

2.2. Студент повинен знати: а - 2

• визначення понять „гострий та хронічний ВГ”, „специфічні маркери ВГС”; „ лабораторні показники цитолізу”; „ лабораторні показники холестазу”, „ лабораторні показники мезенхімально – запального синдрому”, „ лабораторні показники тяжкості ВГС”, „ лабораторні ознаки розвитку печінкової недостатності у хворих на ХВГ”, «предиктори успіху противірусної терапії хворих на ХВГ»

• сучасні погляди на етіологію, патогенез хронічних ВГ та їх найпоширеніших ускладнень, несприятливих наслідків;

• клінічні класифікації хронічних ВГ та їх ускладнень;

• особливості лабораторної діагностики та лікування , частоту і характер ускладнень та несприятливих наслідків перебігу при різних ХВГ залежно від їх етіології;

• принципи специфічної та неспецифічної лабораторної діагностики ГС і хронічних ВГ, їх ускладнень;

• принципи найбільш необхідної інструментальної діагностики ХВГ.

2.3. Студент повинен вміти: а - 3

• дотримуватися основних правил особистої профілактики ХВГ при роботи біля ліжка хворого;

• провести профілактичні заходи, що запобігають зараженню інших осіб;

• зібрати анамнез, властивий для ГС і інших хронічних ВГ;

• провести клінічне обстеження хворого на хронічний ВГ;

• призначити необхідне лабораторне та інструментальне обстеження, дати інтерпретацію отриманих результатів для обґрунтування заключного клінічного діагнозу згідно клінічної класифікації;

• сформулювати попередній діагноз відповідно до існуючих класифікацій, обґрунтувати його відповідно до даних епіданамнезу, анамнезу захворювання, об’єктивного огляду;

• провести диференціальну діагностику з іншими подібними інфекційними та неінфекційними хворобами;

• скласти план обстеження та лікування залежно від виду патології та клінічної форми, особливостей перебігу та ускладнень, що виникли, преморбідного фону;

• призначити лікування хворим з різними формами хронічних ВГ з урахуванням тяжкості перебігу, стадії хвороби, її фази й можливих ускладнень;

• призначити лікування невідкладних станів, які виникають у хворих на хронічні ВГ;

• надати допомогу при виникненні невідкладних станів, властивих для ХВГ