- •2. Навчальні цілі завдання
- •2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1
- •2.2. Студент повинен знати: а-2
- •2.3. Студент повинен вміти: а-3
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття.*
- •Герпетична інфекція
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Джерело – хвора (інфікована) людина. Шляхи передачі: крапельний, контактний, статевий, трансплантаційний, внутрішньоутробний, інтранатальний. Сприйнятливість висока.
- •Патогенез
- •Зборка нуклео-капсидів
- •Покриття нуклеокапсидів оболонкою
- •Пересування по ендоплазматичній сітці до клітинної поверхні
- •Злиття оболонки вірусу з мембраною клітини
- •Вивільнення нуклеокапсиду у цитоплазму клітини
- •Розпад нуклеокапсиду
- •Вихід вірусної днк
- •Клінічна класифікація
- •Уроджена
- •Локалізована форма
- •Ураження шкіри: герпетичний дерматит, герпетиформна екзема Капоши, виразково-некротичний дерматит
- •Ураження слизових оболонок порожнини рота: гінгівостоматит (афтозний, виразковий, виразково-некротичний)
- •Ураження слизових оболонок верхніх дихальних шляхів: назофарингіт, ларингіт
- •Ураження очей: кератит, іридоцикліт, кон`юнктивіт, увеїт, хоріоретиніт, , неврит зорового нерву
- •Ураження статевих органів: уретрит, баланопостит, вульвовагініт, цервіцит
- •Дисемінована (генералізована) форма
- •Змішана форма
- •Латентна форма
- •Зовнішні покриви та внутрішні органи
- •Без клінічно виражених вогнищ ураження
- •Етіологія
- •Ускладнення
- •Одужання
- •Джерело – людина, хвора на вітряну віспу або оперізувальний герпес. Шляхи передачі: крапельний, контактний, перинатальний. Сприйнятливість висока.
- •Епідеміологія
- •Патогенез
- •Оперізувальний герпес
- •Міокардит
- •Дифдіагноз
- •3.4. Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1. Питання для самоконтролю. Α-2
- •3.4.2. Тести для самоконтролю формату а вибрати правильні відповіді:
- •Еталони правильних відповідей
- •3.4.3. Задачі для самоконтролю
- •Зразок виконання
- •Зразок виконання
- •Препарати, які застосовують при лікуванні інфекцій, викликаних
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики на просту герпетичні інфекцію, вітряну віспу та оперезувальний лишай:
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
- •6. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ. ІНФЕКЦІЇ, ОБУМОВЛЕНІ ВІРУСАМИ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ HSV-1 ТА HSV-2. ВІТРЯНА ВІСПА І ОПЕРІЗУВАЛЬНИЙ ГЕРПЕС
Актуальність теми:
Протягом тривалого часу роль герпесвірусів в патології людини явно недооцінювалася. Багато поколінь лікарів відносилися до герпесвірусних інфекцій, як до легкого нездужання, що супроводжується короткочасним висипанням на губах. Однак по мірі розвитку процесів урбанізації, зростання психічного навантаження і стресів у повсякденному житті, погіршення екологічної обстановки, поширення клінічного застосування імунодепресантів та в результаті поширення ВІЛ-інфекції роль герпесвірусів в патології людини була переглянута. Розвитку наших уявлень про герпесвірусні інфекції багато в чому сприяла поява сучасних методів діагностики вірусних захворювань.
Герпесвірусні інфекції спричинені вірусами із родини Herpesviridae, що містять ДНК, та мають широке розповсюдження в людській популяції, займаючи за частотою 3-є місце після серцево-судинної та онкологічної патології, характеризуються тривалою персистенцією в організмі, різною локалізацією процесу і різноманітною клінікою. За даними ВООЗ, захворювання, викликані вірусами простого герпесу 1-го та 2-го типів, посідають 2-е місце (15,8%) після грипу (35,8%) як причини смерті від вірусних інфекцій. Інфекції спричинені HSV1/2 таVZVналежать до TORCH-комплексу і викликають внутрішньоутробні хвороби. HSV-інфекція (в асоціації з папіломавірусами, цитомегаловірусами, хламідіями та мікоплазмами) приймає участь в розвитку неопластичних процесів у людини, зокрема раку шийки матки і пухлин передміхурової залози. Також герпесвіруси задіяні в ініціації атеросклеротичних процесів, розвитку тяжких уражень внутрішніх органів і виникненні у пацієнтів значних психологічних проблем. В 70% випадків інфікування походить від безсимптомних вірусоносіїв.
Найнесприятливіший перебіг герпесвірусних інфекцій (генералізовані форми) спостерігається у дітей раннього віку та в осіб з імунодефіцитами різного генезу. Рецидивуючий перебіг та генералізовані форми герпесвірусних інфекцій є СНІД-індикаторними станами через те, що при пошкодженні Т-хелперів та макрофагів захворювання набуває виражену клінічну картину. Наприклад, герпетична інфекція досить часто зустрічається у хворих на СНІД (у 17,1% хворих, зареєстрованих в Україні).
Simplex virus(віруси простого герпесу 1-го та 2-го типів – HSV1та HSV2) іPoikilovirus(herpes zoster,вірус вітряної віспи та оперізувального лишаю, герпесвірус 3-го типу – VZV чи HHV-3) швидко поширюються, мають найменш тривалий цикл реплікації, викликають значний цитопатогенний ефект у клітинних культурах і проявляють тропність до епітелію та клітин центральної нервової системи.
2. Навчальні цілі завдання
2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): a-1
про значення герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу в структурі інфекційних хвороб, історію вивчення, науковий внесок вітчизняних вчених
2.2. Студент повинен знати: а-2
етіологію герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу, фактори патогенності збудників;
епідеміологію герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
патогенез герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
клінічні прояви герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу залежно від збудника та форми;
клініко-епідеміологічні особливості герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
патогенез, терміни виникнення і клінічні прояви ускладнень герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
лабораторну діагностику герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
принципи лікування герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
принципи профілактики герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
показання до госпіталізації при герпетичній інфекції, вітряній віспі та оперізувальному герпесі;
тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів;
прогноз захворювання залежно від тяжкості та форми герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;
правила диспансеризації реконвалесцентів.
2.3. Студент повинен вміти: а-3
дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на герпетичну інфекцію, вітряну віспу та оперізувальний герпес;
зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;
провести диференціальну діагностику герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу;
на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення герпетичної інфекції, вітряної віспи та оперізувального герпесу, невідкладні стани;
оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «Герпетична інфекція», «Вітряна віспа» та «Оперізувальний герпес» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);
скласти план лабораторно-інструментального обстеження хворого;
інтерпретувати результати лабораторно-інструментального обстеження;
аналізувати результати специфічних методів діагностики залежно від матеріалу і терміну хвороби;
скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, клінічної форми, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;
скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.