- •Лабораторна діагностика вірусних гепатитів. Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів. Вірусний гепатит с. Хронічні вірусні гепатити.
- •2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
- •2.1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися): а – 1
- •2.2. Студент повинен знати: а - 2
- •2.3. Студент повинен вміти: а - 3
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Зміст теми заняття та її структура.
- •Патогенез окремих клінічних симптомів хвг
- •Лабораторна діагностика головних синдромів у хворих на гс та інші хронічні вірусні гепатити.
- •Лабораторні критерії оцінки тяжкості перебігу гострого та хронічного вірусного гепатиту:
- •Клінічна інтерпретація результатів головних й додаткових методів біохімічних досліджень у хворих на гострі та хронічні вг
- •Загальний аналіз крові у хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити:
- •Головні методи специфічної діагностики гс та інших хвг :
- •Перелік обов’язкових специфічних обстежень, необхідних хворим на хгс:
- •3.3. Рекомендована література.
- •3.4. Матеріали для самоконтролю.
- •3.4.1. Питання для самоконтролю.
- •3.4.2. Тести для самоконтролю формат а Вибрати правильні відповіді
- •Еталони відповідей на тести:
- •3.4.3. Ситуаційні задачі для самоконтролю.
- •1. Попередній діагноз: Вірусний гепатит в, фульмінантна форма, гостра печінкова енцефалопатія іі, двз-синдром.
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, необхідних для виконання на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики гострого і хронічного гепатиту с.
- •5. Матеріали після аудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
- •6. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.
- •6.1.Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.
Патогенез окремих клінічних симптомів хвг
|
Симптом |
Патогенез |
|
Підвищення Т0 тіла
|
- алергічні реакції (особливо ГВ, ГД, ГС) - автоімунні процеси (особливо ГД. ГВ, ГС) - загострення хронічних захворювань |
|
Артралгії |
- дія імунних комплексів ((особливо ГВ, ГД, ГС). |
|
Астено-вегетативний синдром |
- порушення дезінтоксикаційної функції печінки - токсична дія метаболітів на ЦНС |
|
Збільшення печінки |
- набряк, некрози, порушення мікроциркуляції, лімфогістіоцитарна інфільтрація. |
|
Тяжкість у правому підребір’ї |
- збільшення печінки |
|
Біль у правому підребір’ї |
- напруження капсули печінки, крововиливи у неї - дискінезія жовчовивідних шляхів, жовчного міхура - масивні некрози у печінці - загострення хронічних захворювань (холецистити) |
|
Збільшення селезінки |
- набряк, венозний застій, лімфоцитарна інфільтрація, гіперплазія ретикулоендотелія. |
|
Диспептичний синдром |
- порушення функції печінки - зростання інтоксикації (блювота), токсична дія на блювотний центр - порушення травлення внаслідок нестачі жовчі - ураження інших органів дигестивної системи |
|
Жовтяниця |
- порушення виділення прямого білірубіну. |
|
Брадікардія |
- дія жовчних кислот на n. Vagus |
|
Гіперемія шкіри, в наслідок чого – помаранчевий відтінок жовтяниці |
- розширення судин шкіри (дія біологічно активних речовин)) |
|
Свербіння шкіри |
- підвищення у крові компонентів жовчі, насамперед жовчних кислот (прояви холестазу) - алергія (частіше при ГВ, ГС). |
|
Геморагічний синдром |
- порушення синтезу протромбіну та інших факторів системи згортання крові |
|
Темна сеча |
- виведення нирками циркулюючого у крові прямого білірубіну при підвищенні його рівня |
|
Знебарвлений кал |
- жовч не потрапляє у кишківник, у якому за відсутності білірубіну не утворюється стеркобілін |
|
Набряки, асцит |
- накопичення альдостерону - порушення функції нирок - гіпопротеїнемія |
Вірусний гепатит С (критерії діагнозу відповідно до Протоколу діагностики й лікування ХВГ МОЗ України ):
епіданамнез - наявність парентеральних маніпуляцій (переливання крові та її препаратів, відвідування стоматолога з екстракцією зубів, сеанси гемодіалізу, трансплантація органів чи тканин, тощо), внутрішньовенне вживання наркотичних речовин протягом останніх 1,5 – 4 місяців;
поступовий, непомітний початок хвороби ;
невиразний переджовтяничний період, найчастіше за астеновегетативним варіантом;
найчастіше відсутня жовтяниця;
незначне збільшення розмірів печінки;
переважно легкий, але тривалий перебіг з дуже частою хронізацією.
Лабораторна діагностика головних синдромів у хворих на гс та інші хронічні вірусні гепатити.
|
Синдроми |
Головні лабораторні показники |
|
Цитолітичний |
Підвищення АЛАТ й АсАТ у сироватці крові. |
|
Холестатичний |
Стійке підвищення білірубіну крові зі значним переважанням прямої фракції, підвищення рівня жовчних кислот та лужної фосфатази (ЛФ), гамма – глютамінтранспептідази (γГТП) у сироватці крові. Відсутність стеркобіліну у калі, уробіліну в сечі (повний холестаз). |
|
Запально - мезенхімальний |
Підвищення показників тимолової проби, глобулінів (переважно ά2 та γ –глобулінів) сироватки крові. |