- •1. Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •2. Основні заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, їх характеристика
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •4.Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, характеристика. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •11. Природні пожежі ( лісові, степові, торф'яні), причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Природні пожежі
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки. Екологічні катастрофи
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •14.Автотранспортні аварії,причини виникнення, медико-санітарні наслідки . Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Авіаційні катастрофи
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес.
- •20. Основні радіаційно небезпечні об'єкти , їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення ( персонал ) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика.
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •23. Шкала магате з оцінки небезпеки аварій на аес.
- •24. "Радіаційний стан", класифікація, проведення радіоекологічного моніторингу.
- •33. Зони хімічного забруднення.
- •35. Перша медична допомога. Елементи первинного огляду.
- •37. Перша медична допомога при забитті, контузіях і синдромі тривалого здавлювання.
- •38. Перша медична допомога при опіках і обмороженнях.
- •60. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при хімічних катастрофах.
- •61. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при транспортних катастрофах.
- •62. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних катастроф
- •63. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •64. Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку виникнення надзвичайної ситуації.
- •65. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •66. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •67. Організація і робота інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними інфекціями.
- •68. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання та організація роботи.
- •69. Державна служба медицини катастроф України. Мета, завдання,сили та засоби.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •81. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, мета та організація.
- •82. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, завдання на планування, його зміст.
- •83. План медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, основні розділи.
- •84. Правила користування шприц-тюбиком.
- •85. Правила користування пакетом перев'язувальним індивідуальним (ппі) та пакетом перев'язувальним універсальним (ппу).
- •86. Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом ( іпп-8).
- •87. Склад та призначення аптечки індивідуальної (аі-2).
- •88. Антидотні засоби, що використовуються при ураженні сдор (форма, спосіб застосування ).
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
6. Медичний захист
Заходами запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій є:
планування і використання існуючих сил і засобів органів охорони здоров’я незалежно від їх відомчої належності;
розгортання в надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів;
своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів;
контроль за продуктами харчування, питною водою і джерелами водопостачання;
завчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;
контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
підготовка медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.
7. Біологічний захист
Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх виду і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
Захист від біологічних засобів вимагає:
своєчасного використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
введення режимів карантину та обсервації;
знезаражування осередку ураження;
проведення екстреної та специфічної профілактики;
додержання протиепідемічного режиму об’єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.
8. Радіаційний і хімічний захист.
Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.
Виконання вимог даного виду захисту досягається:
завчасним накопиченням і підтримкою в готовності засобів індивідуального захисту і приладів радіаційної і хімічної розвідки та контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до встановлених зон небезпеки; забезпеченням зазначеними засобами перш за все особового складу формувань, який бере участь у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів економіки та населення, яке мешкає в зонах небезпечного зараження навколо них;
своєчасним впровадженням засобів, способів і методів виявлення й оцінки масштабів і наслідків застосування агресором зброї масового ураження й аварій (руйнувань) на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах господарювання, у тому числі літаків (вертольотів) цивільної авіації, для ведення повітряної радіаційної розвідки місцевості;
створенням уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю як для воєнного, так і для мирного часу;
наданням населенню можливостей придбання у встановленому порядку для особистого користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;
розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарювання в умовах зараження місцевості;
завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;
розробленням загальних критеріїв, методів та методик радіаційної та хімічної розвідки і спостережень.
Розглянувши навчальні питання, можна зробити висновок, що вищезазначеними нормативними документами держави, виходячи з потреб гарантії і безпеки населення і територій України в умовах надзвичайних ситуацій, створене правове поле для функціонування загальнодержавної системи цивільного захисту населення України з метою попередження та усунення наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
3.Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Структура та
режими функціонування Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. - це сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.