![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •2. Основні заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, їх характеристика
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •4.Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, характеристика. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •11. Природні пожежі ( лісові, степові, торф'яні), причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Природні пожежі
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки. Екологічні катастрофи
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •14.Автотранспортні аварії,причини виникнення, медико-санітарні наслідки . Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Авіаційні катастрофи
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес.
- •20. Основні радіаційно небезпечні об'єкти , їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення ( персонал ) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика.
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •23. Шкала магате з оцінки небезпеки аварій на аес.
- •24. "Радіаційний стан", класифікація, проведення радіоекологічного моніторингу.
- •33. Зони хімічного забруднення.
- •35. Перша медична допомога. Елементи первинного огляду.
- •37. Перша медична допомога при забитті, контузіях і синдромі тривалого здавлювання.
- •38. Перша медична допомога при опіках і обмороженнях.
- •60. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при хімічних катастрофах.
- •61. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при транспортних катастрофах.
- •62. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних катастроф
- •63. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •64. Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку виникнення надзвичайної ситуації.
- •65. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •66. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •67. Організація і робота інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними інфекціями.
- •68. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання та організація роботи.
- •69. Державна служба медицини катастроф України. Мета, завдання,сили та засоби.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •81. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, мета та організація.
- •82. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, завдання на планування, його зміст.
- •83. План медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, основні розділи.
- •84. Правила користування шприц-тюбиком.
- •85. Правила користування пакетом перев'язувальним індивідуальним (ппі) та пакетом перев'язувальним універсальним (ппу).
- •86. Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом ( іпп-8).
- •87. Склад та призначення аптечки індивідуальної (аі-2).
- •88. Антидотні засоби, що використовуються при ураженні сдор (форма, спосіб застосування ).
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки. Екологічні катастрофи
Одним із основних понять екології та об’єктами її вивчення являється поняття “біосфера“. Під біосферою розуміють тонкий шар повітря, води і ґрунту в масштабах всієї земної кулі, в якому існують і розвиваються живі організми. Розрізняють ряд екологічних факторів, найбільший інтерес з яких представляє антропогенний – діяльність людини, що пов’язана з розвитком цивілізації. Важливе екологічне значення ця група факторів набула в другій половині 20 століття, внаслідок активного впливу людини на біосферу. Він привів до:
1. Зміни структури земної поверхні (розорювання степів, вирубка лісів, порушення режиму поверхневих вод, меліорація, створення штучних озер та морів).
2. Зміни складу біосфери (видобування корисних копалин, викид в атмосферу і водні об’єкти різних хімічних речовин).
3. Зміни теплового балансу окремих районів земної кулі.
4. Зміни в складі живих організмів біосфери (зникнення окремих видів, створення нових порід тварин і сортів рослин, зміна їх місця проживання).
Характерною рисою нашого часу є негативний вплив на екосистеми, збільшення кількості аварій і катастроф в промисловості, в тому числі в ядерній енергетиці, хімічному виробництві і на транспорті, ріст числа стихійних лих. В результаті різноманітних видів діяльності людини відбувається забруднення біосфери, що призводить до виникнення складних екологічних проблем.
Особливостями науково-технічного прогресу, що призводять до екологічних катастроф є :
1. Значне збільшення об’єму промислового виробництва.
2. Поява нових екологічно небезпечних видів техніки та технологій.
3. Накопичення на хімічних підприємствах величезних запасів небезпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини сильно діючих отруйних речовин (СДОР).
4. Витрата невідновних природних ресурсів (нафти, газу, вугілля).
5. Різне підвищення складності технічних систем, з якими взаємодіє людина.
Особливо високі темпи в останні десятиріччя набув ріст хімічного виробництва. Техногенні викиди хімічних речовин в атмосферу супроводжуються значним забрудненням повітря продуктами неорганічної хімії. Внаслідок спалювання природного палива в атмосферу Землі викидається велика кількість оксидів сірки та азоту, а оксид вуглецю призводить до виникнення парникового ефекту та загрози глобальної зміни клімату. Надзвичайно небезпечними з екологічної точки зору є продукти хлорного виробництва, а саме сполуки типу діоксину, які потраплять в біосферу в результаті аварій і порушення технологічних режимів особливо на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. Навіть в невеликих концентраціях вони пригнічують функцію імунної системи, здійснюють мутагенну та канцерогенну дію.
Велику небезпеку несуть фосфорорганічні пестициди, солі важких металів. В останні роки відмічається накопичення у навколишньому середовищі токсикатів, які при взаємодії між собою, а також при дії на організм людини призводять до нових незареєстрованих раніше форм уражень і вимагають нових підходів у діагностиці і лікуванні. Це наочно проявилось у таких екологічних надзвичайних ситуацій, як “Чернівецька хвороба” або хімічна алопеція та ураження невідомою речовиною жителів Первомайського району Миколаївської області.
Розвиток науково-технічного прогресу має негативний бік у тому, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру, що несуть загрозу життю та здоров’ю людей. Медичні працівники, на яких покладені обов’язки медичного забезпечення населення в цих умовах, повинні мати відповідну підготовку не тільки з певної медичної спеціальності, але й з питань організації цього процесу, реалізуючи ці знання в екстремальних умовах.
Виходячи з потреб гарантії безпеки населення і території України, створена єдина державна система запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші НС, складовою частиною якої є державна служба медицини катастроф (ДСМК), до складу якої можуть включатися лікарі всіх спеціальностей. Підготовці з цього напрямку діяльності і присвячений курс медицини надзвичайних ситуацій.