- •1. Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •2. Основні заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, їх характеристика
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •4.Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, характеристика. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •11. Природні пожежі ( лісові, степові, торф'яні), причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Природні пожежі
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки. Екологічні катастрофи
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •14.Автотранспортні аварії,причини виникнення, медико-санітарні наслідки . Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Авіаційні катастрофи
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес.
- •20. Основні радіаційно небезпечні об'єкти , їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення ( персонал ) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика.
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •23. Шкала магате з оцінки небезпеки аварій на аес.
- •24. "Радіаційний стан", класифікація, проведення радіоекологічного моніторингу.
- •33. Зони хімічного забруднення.
- •35. Перша медична допомога. Елементи первинного огляду.
- •37. Перша медична допомога при забитті, контузіях і синдромі тривалого здавлювання.
- •38. Перша медична допомога при опіках і обмороженнях.
- •60. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при хімічних катастрофах.
- •61. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при транспортних катастрофах.
- •62. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних катастроф
- •63. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •64. Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку виникнення надзвичайної ситуації.
- •65. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •66. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •67. Організація і робота інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними інфекціями.
- •68. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання та організація роботи.
- •69. Державна служба медицини катастроф України. Мета, завдання,сили та засоби.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •81. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, мета та організація.
- •82. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, завдання на планування, його зміст.
- •83. План медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, основні розділи.
- •84. Правила користування шприц-тюбиком.
- •85. Правила користування пакетом перев'язувальним індивідуальним (ппі) та пакетом перев'язувальним універсальним (ппу).
- •86. Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом ( іпп-8).
- •87. Склад та призначення аптечки індивідуальної (аі-2).
- •88. Антидотні засоби, що використовуються при ураженні сдор (форма, спосіб застосування ).
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
65. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
Спалахи особливо небезпечних інфекцій, а також інфекційних хвороб, природа яких не встановлена, потребують введення режиму карантину або обсервації на певній адміністративній території.
Карантин – це комплекс режимних, ізоляційно-обмежувальних, правових, адміністративних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів спрямованих на попередження виносу збудника інфекції за межі епідемічного осередку і підвищення ефективності заходів для його локалізації та ліквідації.
Карантин запроваджується органами виконавчої влади за поданням органів охорони здоров¢я.
Запровадження карантину передбачає:
введення комендантської служби;
озброєну охорону осередку та заборону в’їзду і виїзду з нього без спеціального дозволу;
заборону вивозу будь якого майна без попередньої дезінфекції;
закриття дитячих дошкільних установ, шкіл, кінотеатрів, бібліотек, навчальних закладів тощо;
заборона проведення масових заходів, максимальне обмеження контакту між людьми;
проведення санітарної обробки, дезінфекції одягу і взуття;
проведення заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації;
проведення активного медичного огляду населення, виявлення, ізоляція і лікування інфекційних хворих;
на в¢їзді та виїзді із зони карантину розгортаються контрольно-пропускні (КПП) та санітарно – контрольні пункти (СКП);
проведення санітарно-освітньої роботи.
Режим карантину скасовується через термін, що дорівнює максимальному інкубаційному періоду інфекційного захворювання з моменту виявлення і госпіталізації останнього хворого і проведення заключної дезінфекції.
66. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
Обсервація - це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та адміністративних заходів медичного спостереження за ізольованими здоровими людьми, які мали контакт з інфекційними хворими, або тими, які покидають зону карантину.
Введення режиму обсервації передбачає:
обмежене пересування населення в зоні обсервації,
контроль за харчуванням та водопостачанням,
медичне спостереження за населенням та негайну ізоляцію підозрілих або хворих,
проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних та інших робіт.
З метою раннього і активного виявлення інфекційних хворих медичні працівники організують щоденні відвідування населення в зоні обсервації з обов’язковим вимірюванням температури тіла.
Необхідною умовою якісного санітарно-гігієнічного забезпечення в зоні карантину і обсервації є суворий санітарний контроль за епідемічно небезпечними об’єктами, до яких належать:
системи водопостачання та каналізації;
об’єкти харчової промисловості, торгівлі, тимчасові пункті харчування;
підприємства комунального обслуговування;
потенційно небезпечні об’єкти (СДОР, РР, БЗ);
лікувально - профілактичні заклади та їх харчоблоки;
маршрути евакуації та місця тимчасового розселення населення;
пункти санітарної обробки.