17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Катастрофи на морському та річковому транспорті.

Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден, екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно гине близько 400 суден ( кожен день 1 судно ), на 7-8 тис. суднах трапляються серйозні аварії. За ствердженням спеціалістів кожен рік внаслідок катастроф гине близько 200 тис. чоловік, з них 25,0% - безпосередньо у воді, 25,0% - у рятувальних засобах, 50,0% - разом з кораблем.

Причинами аварій морського та річкового транспорту найчастіше бувають порушення правил техніки безпеки та правил експлуатації технічних засобів . Велике значення має фізичне старіння суднового парку , берегових інженерних споруд . Катастрофи можуть статися як у порту , так і під час руху суден по річці, акваторії моря, озера в результаті вибуху, пожежі, витоку хімічних речовин, зіткнення судин між собою або іншими перешкодами

( наприклад палями мостів ), посадки судна на мілину або його швидкого затоплення. Небезпечна надзвичайна ситуація на судні, особливо у відкритому морі . Будь-яка катастрофа на воді характеризується ізольованістю людей, відносною недостатністю рятувальних засобів та сил медичної допомоги, можливістю виникнення паніки серед людей, що терплять лихо .

При катастрофах на водному транспорті, величина і структура санітарних втрат буде залежати від характеру розвитку події та кількості пасажирів і членів екіпажу на судні. Про це свідчать випадки , що сталися в м. Ульяновську ( 1983 р. ) , коли внаслідок катастрофи загинуло 175 чол. , в м. Новоросійську ( 1986 р. ) катастрофа з теплоходом “ Нахімов ” , внаслідок якої загинуло 424 чол., в 1999 р. в Балтійському морі затонув паром “Естонія”, внаслідок чого загинуло 870 чол.

Медичні наслідки катастроф на воді можуть бути наступні:

• механічні травми;

• термічні опіки;

• гострі хімічні отруєння;

• нервово-психічний стрес;

• переохолодження;

• утоплення;

• вторинні ураження внаслідок розливу нафтопродуктів, тощо.

18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес.

20. Основні радіаційно небезпечні об'єкти , їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення ( персонал ) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.

Радіаційні склади,

АЕС,

підприємства, що виготовляють і переробляють ядерні відходи,

підприємства по похованню радіоактивних відходів,

ядерні реактори на об’єктах транспорту.

При радіаційних аваріях можливе забруднення радіоактивними речовинами (РР) навколишнього середовища – повітря, ґрунту, рослинності, джерел води, будівель, споруд, а також людей, їх одягу, взуття, шкіряних покривів, слизових оболонок та надходження всередину організму.

Основними причинами аварій на РНО є:

- помилки персоналу при експлуатації

• несправність та недосконалість конструкцій.

Медичні наслідки:

1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.

2. Бета-, гамма-опроміненням радіоактивного аерозолю та газів, які поступають із зруйнованого реактора.

3. Зовнішнім забрудненням радіоактивними речовинами шкіри та слизових оболонок.

4. Проникнення радіонуклідів в середину організму інгаляційним чи аліментарним шляхом (інкорпорація).

В подальшому можливий розвиток віддалених наслідків:

- захворювання крові (лейкози та ін.);

- порушення імунітету;

- порушення морфології та функції щитовидної залози;

- збільшення частоти новоутворень (пухлин);

- порушення системи згортання крові;

- генетичні наслідки та несприятливий перебіг вагітності;

- вегетативно-судинна нестійкість, ендокринні захворювання, мозкові та судинні кризи, передчасне старіння тощо.