- •1. Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •2. Основні заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, їх характеристика
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •4.Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, характеристика. Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •10. Урагани,буревії і смерчі. Визначення поняття, причини виникнення,
- •11. Природні пожежі ( лісові, степові, торф'яні), причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Природні пожежі
- •12. Екологічні катастрофи та їх медико-санітарні наслідки. Екологічні катастрофи
- •13. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Аварії на
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •14.Автотранспортні аварії,причини виникнення, медико-санітарні наслідки . Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •15.Авіаційні аварії, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Авіаційні катастрофи
- •16.Аварії на залізничному транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки.
- •17.Аварії на морському, річковому транспорті, причини виникнення, медико-санітарні наслідки. Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •18. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах. Законодавство України у сфері захисту населення при аваріях на аес.
- •20. Основні радіаційно небезпечні об'єкти , їх характеристика, причини аварій на них. Медичні наслідки опромінення населення ( персонал ) при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах.
- •21. Класифікація радіаційних аварій, їх характеристика.
- •22. Особливості аварій на аес, їх характеристика.
- •23. Шкала магате з оцінки небезпеки аварій на аес.
- •24. "Радіаційний стан", класифікація, проведення радіоекологічного моніторингу.
- •33. Зони хімічного забруднення.
- •35. Перша медична допомога. Елементи первинного огляду.
- •37. Перша медична допомога при забитті, контузіях і синдромі тривалого здавлювання.
- •38. Перша медична допомога при опіках і обмороженнях.
- •60. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при хімічних катастрофах.
- •61. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення при транспортних катастрофах.
- •62. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних катастроф
- •63. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку техногенних катастроф.
- •64. Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку виникнення надзвичайної ситуації.
- •65. Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •66. Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому
- •67. Організація і робота інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов'язаної з особливо небезпечними інфекціями.
- •68. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання та організація роботи.
- •69. Державна служба медицини катастроф України. Мета, завдання,сили та засоби.
- •80. Функціональна підсистема моз України з питань надзвичайних ситуацій. Джерела первинної інформації.
- •81. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, мета та організація.
- •82. Планування медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, завдання на планування, його зміст.
- •83. План медичного забезпечення населення за умов виникнення надзвичайної ситуації, основні розділи.
- •84. Правила користування шприц-тюбиком.
- •85. Правила користування пакетом перев'язувальним індивідуальним (ппі) та пакетом перев'язувальним універсальним (ппу).
- •86. Правила користування індивідуальним протихімічним пакетом ( іпп-8).
- •87. Склад та призначення аптечки індивідуальної (аі-2).
- •88. Антидотні засоби, що використовуються при ураженні сдор (форма, спосіб застосування ).
- •89. Радіопротектори ( призначення, форма, спосіб застосування ).
- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •За умов надзвичайної ситуації:
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
14.Автотранспортні аварії,причини виникнення, медико-санітарні наслідки . Медичні наслідки транспортних катастроф.
До транспортних катастроф відносяться :
автотранспортні , катастрофи на залізницях , авіаційні катастрофи, катастрофи на річковому і морському транспорті .
Автотранспортні катастрофи
Автотранспортні катастрофи посідають перше місце серед транспортних катастроф.
За даними світової статистики щорічно у світі в результаті автотранспортних катастроф гине близько 300 тис. чол., а загальна кількість травмованих перевищує 15 млн. чол.
За останні роки на дорогах України щорічно внаслідок автотранспортних катастроф гине біля 10 тис. чол. При цьому слід відзначити, що значна частина постраждалих гине від несвоєчасного надання медичної допомоги, хоча травми в ряді випадків не є смертельними по тяжкості .
До основних причин транспортного травматизму належать:
погана організація дорожнього руху;
несправність або конструктивні недоліки транспортних засобів;
низька дисципліна учасників дорожнього руху.
Ці обставини призводять до того, що ризик загинути в автотранспортній катастрофі на шляхах України в 5 разів вищий, ніж у західних країнах.
Частка автотранспортних катастроф трапляються в певних місцях автошляхів. Ці місця мають назву “геопатогенних зон”, що характеризуються інтенсивним електромагнітним випромінюванням. В геопатогенних зонах, поведінка людей (пішоходів та водіїв) може бути непередбачена, коли людина не помічає, що трапляється навколо. Існує також взаємодія, зв’язок між швидкістю руху об’єкта та електромагнітним випромінюванням геопатогенної зони. Негативний резонанс виникає при швидкість руху 70-75 км/год, що позначується на реакції водія. В цих місцях водії і пішоходи маються бути дуже обережні.
Першими на дорожньо-транспортний випадок прибуває бригада швидкої медичної допомоги (ШМД). Час виїзду бригади ШМД до місця випадку та добре організована робота збільшують шанси на виживання постраждалих .
По прибутті на місце дорожньо-транспортної пригоди лікар бригади ШМД, що прибула першою, визначає місце стоянки машини ШМД , місце тимчасового збору постраждалих, організує надання медичної допомоги постраждалим та їх евакуацію в найближчі медичні заклади.
На первинний огляд постраждалого передбачено витрачати не більше 40-60 секунд, що забезпечується певним алгоритмом огляду і надання медичної допомоги (АВС):
- ревізія порожнини рота і верхніх дихальних шляхів для відновлення функції зовнішнього дихання;
- оцінка частоти і характеру дихальних рухів, при необхідності штучне дихання “ із рота в рот ”, ручні дихальні апарати;
- визначення цілісності кровоносних судин і одночасно зупинка зовнішньої кровотечі;
- оцінка стану серцево-судинної системи ( підрахунок пульсу, вимірювання АТ ), непрямий масаж серця;
оцінка стану органів чуття, насамперед органу зору.
Медичні наслідки автотранспортних катасроф можуть бути наступні:
черепно-мозкові травми;
травми грудної клітки і живота;
переломи довгих трубчастих кісток;
великі рани м’ягких тканин (рвані, глибокі, забруднені землею);
можливе поєднання з опіками.
Всі постраждалі з місця пригоди повинні бути як найшвидше евакуйовані в найближчі лікувальні заклади, де їм буде надана допомога в потрібному обсязі.