- •31.Загальна характеристика приватно - наукових методів юридичних наук.
- •32.Загальна характеристика конкретно - наукових методів юридичних наук.
- •33.Співвідношення приватно - наукових та конкретно - наукових методів. Алексеев: Конкретно-социологические методы в правоведении.
- •34. Формально - догматичний метод юридичної науки (загальна характеристика та місце в системі приватно-наукових методів правознавства.
- •35.Порівняльно-правовий метод (його поняття, особливості, місце та значення для юридичної науки).
- •36.Конкретно - соціологічні методи в правових дослідженнях.
- •2) Методи опрацювання отриманої правової інформації.
- •37. Загальна характеристика приватних методів юридичних наук.
- •38. Основні новітні наукові методологічні напрямки (друга половина XX - початок XXI ст.) та їх вплив на юридичну науку (загальна характеристика).
- •39.Передумови виникнення позитивізму у хтх сторіччі.
- •40 Базові положення та принципи методології класичного позитивізм
- •41 Основні напрямки та школи класичного позитивізму (загальна характеристика та основоположники).
- •42 Причини, які викликали перехід від класичного позитивізму до емпіріокритицизм, а потім до неопозитивізму, потім до неопозитивізму.
- •43 Базові положення та принципи емпіріокритицизму.
- •44 Неопозитивізм, його загальна характеристика та основні представники (б. Рассел, л. Віттгенштейн, члени Віденського гуртка, Львівсько-Варшавська школа і т.Д.).
- •45 Принцип верифікації, його характеристика та значення для неопозитивізму.
- •46 Виникнення постпозитивізму та його основні («прокляті») питання.
- •47 «Три великі відмови» постпозитивізму.
- •48 Основні ідеї та принципи постпозитивізму. Його «знакові» постаті (к. Поппер, т. Куті, і. Лакатос, п. Фейерабенд, м. Полані. С. Тулмін).
- •49 Принцип фальсифікації, його зміст.
- •50 Відмінні особливості неопозитивізму та постпозитивізму.
2) Методи опрацювання отриманої правової інформації.
Конкретно-соціологічні дослідження підвищують науковий потенціал юридичної науки, ефективність її впливу на суспільні відносини.
Математичні методи. Оскільки багатьом правовим і державним явищам властиві імовірно-статистичні закономірності, для їх дослідження можуть використовуватися математичні методи, зокрема, математична статистика, теорія множин, теорія ігор, розпізнавання образів, факторний аналіз і деякі інші. Такі галузі права як трудове, адміністративне, кримінальне право й інші пов'язані з виявленням міри суспільних відносин, що регулюються ними, тому що право регулює дані відносини шляхом встановлення деякого кількісного еталона або масштабу, а їх кількісні характеристики дозволяють використовувати для аналізу й узагальнення математичні методи. Актуальними завданнями використання математичних методів є розробка теоретичних принципів проектування автоматизованих систем обліку, аналізу і пошуку статистичної правової інформації, а також створення організаційно-технічних передумов впровадження таких систем у практику.
Статистичні методи. Кількісна сторона державно-правових явищ є предметом наукового вивчення за допомогою методів статистики. Зокрема, кримінологічна статистика досліджує різноманітні кількісні сторони правопорушень - кримінальну, цивільну, адміністративну, їх структуру і динаміку, їх причини та умови, ефективність заходів боротьби з ними.
Одним із методів статистики є метод масових спостережень, що спирається на використання закону великих чисел, під останнім розуміється загальний принцип, під впливом якого сукупна дія великої кількості випадкових фактів призводить до результату, що майже не залежить від випадку.
Метод угруповання дозволяє сукупність фактів, що досліджуються, розподілити на окремі якісно однорідні види (наприклад, на види злочинів відповідно до Особливої частини Кримінального кодексу). Угруповання звичайно підрозділяються на три види:
¨ типологічні, що розчленовують різнотипну масу явищ на якісно однорідні категорії або типи (наприклад, розбивка розкрадань по окремих галузях народного господарства);
¨ варіаційні, що характеризують структуру сукупності за будь-яким кількісною ознакою (наприклад, вікова структура засуджених);
¨ аналітичні, за допомогою яких встановлюються взаємозалежності явищ (наприклад, залежність між злочинністю і певними соціальними умовами).
Метод узагальнюючих показників спрямований на перетворення абсолютних величин на так звані узагальнюючі показники - середні і відносні величини, що характеризують одним числом типові, поширені сторони досліджуваних явищ, відволікаючись від приватного, індивідуального і випадкового, а це дає можливість встановити і зміряти закономірності різноманітних масових процесів
37. Загальна характеристика приватних методів юридичних наук.
приватні, тобто ті, які використовуються в одній якійсь науці (метод умовних рефлексів, за допомогою якого вивчають діяльність нервово? системи), і які, як і приватно наукові методи, зумовлені методологічними принципами другої та третьої групи, але у контексті вже предмета дослідження.
Упродовж свого розвитку юридичні науки сформували також певну групу приватно наукових методів. До них можна віднести метод порівняльного правознавства, формально-юридичний метод тощо.
Характеризуючи приватні методи, тобто методи, які використовуються в окремій науці або декількох, як правило, споріднених науках, насамперед слід зауважити, що приватний характер цих методів пов'язаний зі специфікою самого предмета дослідження. Його "несхожістю" порівняно з іншими юридичними предметами пізнання.
Окремо слід зауважити, що теоретичні, у тому числі юридичні, науки не мають приватних методів у своєму розпорядженні. Всі методи, що використовуються теоретичними науками є або загальнонауковими, або приватно науковими.
Найбільшого поширення приватні методи у юридичних науках отримали у спеціально-юридичному блоці, при цьому досить часто в останніх науках ці методи формалізуються у специфічних методиках дослідження.
Прикладами приватних методів можуть слугувати у криміналістиці метод дактилоскопії, метод консервації запахів у межах одорології, методи гістологічний та хроматографічний у судовій медицині тощо.