31.Загальна характеристика приватно - наукових методів юридичних наук.

приватно наукові, тобто ті, які використовуються в деяких науках з урахуванням вимог, що випливають із конкретизації методологічних принципів другої та третьої груп відповідно до об'єкта дослідження (група методів соціологічного дослідження, метод моделювання тощо); - МАШКОВ

Что касается частноправовых методов, то выделим, во-первых, формально юридический метод. Этот метод используется для определения различных юридических понятий, для классификации тех или иных юридических явлений, для толкования права, юридических норм. Во-вторых, кибернетический – с помощью техники, технических средств, приемов кибернетики. В-третьих, метод социологических исследований в праве. В-четвертых, метод статистический.

- Абдулаев. Теория гос-ва и права М. 2004. Машков в своей книге на него ссылается

Алексеев: Это - конкретные приемы сбора, обработки и изучения фактического материала, вырабатываемые и используемые на основе метода материалистической диалектики в соответствии с особенностями профиля, функций и предмета данной науки.

«Исконным», органически присущим правоведению частнонаучным методом является технико-юридический метод Этот метод, состоящий в интерпретации правовых документов, формально-юридическом анализе догмы права, характеристике средств и приемов техники юриспруденции и т.д., свойствен, прежде всего, технико-юридическому уровню разработки специально-юридической проблематики в общей теории права и в специальных юридических науках.

32.Загальна характеристика конкретно - наукових методів юридичних наук.

Фактично конкретно-наукові методи - це є результат пристосування загального методу лід дослідження конкретного об'єкта (предмета, явища тощо) або до специфіки техніки цього використання (наприклад, комп'ютерне моделювання). Очевидно, що за такого розуміння поняття конкретно-наукового методу, кількість форм конкретизації загального методу є досить значною.

До загальних методів можна віднести методи аналізу, структуризації, порівняння, моделювання, спостереження, вимірювання, експерименту, опису та ін. До конкретно-наукових можна відповідно віднести метод структурного аналізу, порівняльно-правовий метод, метод слідчого експерименту тощо. – МАШКОВ.

ГУСАРЕВ: Під конкретними методами юридичних наук розуміється сукупність принципів, прийомів, правил, способів і засобів дослідження конкретних об'єктів (явищ, предметів, фактів). Вони є сукупністю частини пізнавальних прийомів, певною їх комбінацією, набір яких залежить від природи об'єкта й умов процесу пізнання.

Спеціально-юридичний метод. Його сутність полягає в описі явищ державно-правової дійсності за допомогою юридичної термінології, висвітленні діяльності соціальних суб'єктів з точки зору юридичних моделей поведінки, з позицій законного або протиправного, обов'язкового або можливого.

Теоретико-юридичний метод. Теоретичними юридичними науками створений власний понятійній апарат, за допомогою якого описуються закономірності структури, функціонування й удосконалення держави і права, їхнього зв'язку з економікою, соціальними і культурними процесами суспільного розвитку. Конкретно-соціологічні методи. Система конкретно-соціологічних методів, які застосовуються у праві, поділяється на дві великі групи:

1) методи збору правової інформації, до яких відносяться:

¨ опитування, анкетування й інтерв'ювання;

¨ аналіз документів (особистих і офіційних);

¨ спостереження (звичайне, що бере участь, включене);

¨ соціальний експеримент;

¨ вибірковий метод;

вивчення і збір статистичних даних державної статистики;

2) методи опрацювання отриманої правової інформації.

Математичні методи. Оскільки багатьом правовим і державним явищам властиві імовірно-статистичні закономірності, для їх дослідження можуть використовуватися математичні методи, зокрема, математична статистика, теорія множин, теорія ігор, розпізнавання образів, факторний аналіз і деякі інші.

Статистичні методи. Кількісна сторона державно-правових явищ є предметом наукового вивчення за допомогою методів статистики. Зокрема, кримінологічна статистика досліджує різноманітні кількісні сторони правопорушень - кримінальну, цивільну, адміністративну, їх структуру і динаміку, їх причини та умови, ефективність заходів боротьби з ними.