85. Громадянське суспільство:поняття,проблеми формування і розвитку.

Ідея громадянського суспільства своїми коріннями сягає стародавньої Греції і Риму.

Громадянське суспільство – це безпосередньо неконтрольована державою сфера життєдіяльності індивідів. Звичайно саме це поняття вживається як співвіднесене з категоріями "держава" і правова ''держава".Громадянське суспільство означає устрій суспільства з точки зору інтересів кожного його члена. Найчастіше термін "громадянське суспільство" вживається в вузькому, власному значенні і розглядається як певний рівень розвитку громадянського суспільства в широкому розумінні. В основі концепції громадянського суспільства в його вузькому розумінні лежить прагнення гарантувати свободу життєвих проявів особи, відгородити її від свавілля і небажаного втручання з боку державної влади, обмежити сферу діяльності держави, поставити його під контроль народу.Теорія громадянського суспільства складалася в рамках лібералізму і зв'язана з творчістю Локка, Руссо, Канта, Гегеля і інших мислителів минулого.

• Громадянське суспільство – продукт буржуазної епохи, ринку і демократії, сфера вільної гри приватновласницьких інтересів і індивідуалізму. Воно формується здебільшого знизу, як результат розкріпачення індивідів, їхнього перетворення з підданих держави у вільних громадян-власників, готових взяти на себе господарську і політичну відповідальність.Громадянське суспільство має складну структуру. Воно включає господарські, економічні, сімейні, релігійні і правові відносини, мораль і політичні відношення між індивідами як первинними суб'єктами політичного життя, партіями, групами інтересів та ін.

86. Поняття культури. Структура і функції культури.

Культура – сукупність ідей, носієм яких виступає мова. Сам термін має 3 значення:

1. це певна сфера сусп., яка отримала інституціональне закріплення. В даному випадку ми говоримо про Міністерство культури, учбові заклади, пов’язані з культурою.

2. це сукупність духовних цінностей і норм, які властиві великій соц. групі, народу, нації. В даному випадку ми говоримо про укр. к-ру і т. ін.

3. високий рівень якісного розвитку духовних досягнень.

Мова – сукупність слів, організованих за певними правилами, які складають її граматику.

мова а культура а нація а держава

Базові елементи культури:

1. Матеріальна – це всі фіз. об’єкти, створені руками людини. Їх можна побачити, відчути. Мають певну цінність як для себе, так і для суспільства.

2. Нематеріаль на – створена не руками людини, а її розумом і почуттями.

Елементи духовної культури

Правила, зразки, еталони, моделі і норми поведінки, закони, цінності, церемонії, ритуали, символи, міфи, знання, ідеї, звичаї, традиції, мова

Риси матер. і дух. к-ри створ. культурні комплекси – це сукупність культурних рис чи елементів, які виникли на базі вихідного елемента і функціонально з ним пов’язані.

Базові елементи духовної культури:

Звичаї, мораль, закони, цінності

Ррізновиди культурних норм; утв. нормативну с-му к-ри.

Додаткові елементи духовної культури:

1. манери

2. етикет

3. кодекс

звичаї а моральність а закони

Звичай – традиційний порядок поведінки, закріплений колективними звичками.

Звичаї – масові зразки дій, схвалені суспільством.

Мораль – сукупність норм, які отримали ідейне обґрунтування.

Закон – це нормативний акт, прийнятий вищим органом державної влади в установленому Конституцією порядку.

Цінність – закріплене ставлення до елементів навколишнього світу; стандарти, зв’язки, еталони соц. поведінки.

Манери – стилізовані схеми звичної поведінки. Базуються на звичках. Роблять поведінку більш виразною.

Етикет – прийнята в певних соц. і культурних прошарках с-ма правил стилізованої поведінки. Кодекс – комплекс законів; систематизований єдиний законодавчий акт, який регулює певну область сусп. відносин В залежності від того, хто створює культура і яким є її рівень існує 3 форми і 2 різновиди культури.

Форми:

1. Елітарна

2. Народна

3. Масова

Різновиди:

1. Субкультура

2. Контркультура

Функції культури:

1. Генетична;

2. Виховна;

3. Інтегруюча;

4. Регулятивна;

5. Пізнавальна

6. Соц. контролю .