- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Будова системи філософського знання
- •6. Поняття методу.
- •7. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. Методів.
- •8. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання, її форми та альтернативи.
- •9.Основні функції філософії:
- •10. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •11. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •12. Характерні риси стародавньої філософії.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- •16.Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.
- •19. Позитивізм та неопозитивізм: основні ідеї
- •20.Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. Основні ідеї неотомізму
- •22. Відношення «людина-світ» як основоположна проблема світогляду
- •23. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •24. Cтруктура світогляду
- •25.Історичні типи світогляду
- •26. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
- •27. Основні рівні буття.
- •28. Філософський зміст категорії “матерія”
- •29. Рух,як спосіб простір та час як форми існування матерії
- •30. Тема «тілесності» у сучасній онтології
- •31. Світ як Всесвіт, Космос і Хаос
- •32. Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •33. Поняття природи
- •34. Народонаселення як природне явище
- •35. Поняття біосфери і ноосфери
- •36 . Поняття глобалізаціїї та форми її існування.
- •37. Життя і розум у контексті глобальної еволюції всесвіту
- •.38 Інтелект, почуття, памサять і воля як здатності людини.
- •39. Співвідношення понять людина, індивід, особистість та індивідуальність
- •40. Основні форми діяльності людини.
- •41. Проблема сенсу життя людини
- •42. Філософське осмислення проблеми щастя
- •43.Свідомість як найвища форма відображення.
- •44. Феноменологічна концепція свідомості
- •45.Чуттєве,раціональне-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості
- •46.Еврестична і творча функції інтуїції
- •47. Поняття та форми суспільної свідомості
- •48. Несвідоме, свідоме і надсвідоме
- •49. Основні складові пізнавальної діяльності: суб’єкт і об’єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •50. Гносеологія та епістемологія.
- •51. Можливості та межі пізнавального процесу.
- •52. Проблема істини в теорії пізнання
- •53. Істина і хиба, ймовірність і вірогідність
- •54.Питання про критерії істини
- •55. Поняття методології
- •56.Основні форми наукового пізнання
- •57.Своєрідність методології суспільствознавчого пізнання
- •58. Мова як засіб комунікації та пізнання
- •59. Мова і мислення.
- •60. Поліструктурність мови
- •61. Поняття соціокультурної комунікації
- •63.Обєкт і предмет філософії історії
- •64. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.
- •65. Периодизація історії та її критерії
- •66. Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Людина і суспільство як соціальний суб'єкт.
- •68.Основні характеристики суспільства
- •69. Сімサя як соціальна ланка суспільства
- •70. Нація як соціальний феномен.
- •71 Соціальна стратифікація і мобільність.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73. Рушійні сили соціального процесу.
- •74. Духовність та її призначення.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Співвідношення індивідуальної і соціальної свободи в умовах ринкової економіки
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики
- •83. Держава – основна складова політичної організації суспільства
- •84. Поняття правової, соціально-справедливої держави
- •85. Громадянське суспільство:поняття,проблеми формування і розвитку.
- •86. Поняття культури. Структура і функції культури.
- •87. Масова культура,контркультура і антикультура.
- •88. Поняття цивілізації.
- •90. Новаторство і гуманізм культури
17. Своєрідність філософії українського духу
Філософію українського духу ми не розглядаємо у такій класичності, про яку говоримо у німецькій філософії. Філософія Укр.. духу немає ні методу, ні системи.1) українська філософія створює оригінальне вчення про духовність. Сковорода вперше на основі дослідження релігії говорить про духовність - це оригінальний момент своєрідного кільця, яке складається із наступних явищ: дух, душа і духовність. Душа - суб’єктивний прояв духу, духовність - єдність суб’єктивного і об’єктивного. Дух об’єктивний прояв. 2) ідея кордо центричності. Суть кордо центричності відповідно з яким серце розглядається як джерело, відповідно з яким воля діє індивідуально і соціально, тобто людина – це ірраціональна істота у своїй дії, а це означає, що почуття домінують по відношенню до розуму і це домінування є ситуативним. 3)українська філософія створює оригінальну ідею „сродної праці”. Сродна - це визначення того, що людина завдяки своїй природі схильна до того чи іншого роду діяльності, який вона може розвинути сама, індивідуально, і в цьому її сила. Українська філософія класична тим, що сама має оригінальний екзистенціональний вимір і включає в себе філософію віри, надії, любові, які полягають у свободі. Існує і своєрідний метод - кордоантейний - це опиратись на серце, але не відриватись від землі
18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.
Марксистська філософія представлена Марксом, Меренг, Плеханов, Ленін, Лукаш, Павлов, Шинкарук.
Марксизм - філософія, яка охоплює кінець 50-х рр. 20 ст. і по наш час. Зробив наступний позитивний внесок. Безсумнівною заслугою марксизму є матеріалістичне розуміння історії, яка полягає у: марксизм стверджує, шо основою життєдіяльності людини і суспільства є економічна сфера, процес виробництва, в який люди вступають об’єктивно, тобто незалежно від волі.
- Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільно-формаційний процес. Під суспільно-економічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства, який визначається взаємодією, співвідношення економічного базису з політичною надбудовою. Під економічним базисом насамперед розуміється сукупність виробничих відносин, насамперед відносин власності. Під політичною надбудовою розуміють насамперед держави, інші інститути політичної системи, які взаємодіють із економічним базисом і є його концентрованим виразом.
Відповідно до поняття суспільно-економічної формації марксизм історію людства розділив на 3 етапи. 1) до формаційний період (первіснообщинний лад) 2) формаційний період (рабовласницький лад, феодальний і буржуазний лад). 3) Пост формаційний період (комунізм). - марксизм визначає джерело розвитку суспільно-економічної формації і цим джерелом є класова боротьба. - Формою переходу від однієї суп.-екон. формації до іншої є революція.
- Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму, як мети соціального розвитку, стверджуючи, що комунізм - це такий етап розвитку людства, таке суспільство, у якому найбільш повно реалізується сутність і сенс людини. Комунізм - це н етап, як ціль, а дійсний рух (мета). - Марксизм створює теорію матеріалістичної діалектики, це означає , що діалектику він розглядає, як вчення, що є формальною єдність об’єктивної і суб’єктивної діалектики(діалектики людського мислення).
Плехановим було створено комуністичне вчення про роль особистості в історичному процесі, де головна роль відводиться видатній особистості. До досягнень марксизму слід віднести ідею Джорджа Лукаша, що по мірі розвитку суспільства класова боротьба перестає бути джерелом розвитку суспільства. ( у зв’язку з виникненням середнього класу) рушійною силою суспільства повинен постати інтилект і енергія молоді.