- •Поняття та особливості конституційного права в зарубіжних країнах (джерела, суб’єкти, предмет)
- •2.Предмет конституційного права в зк
- •3.Методи правового регулювання конст.Права в зарубіжних країнах
- •4.Система конституційного права в зарубіжних країнах
- •5.Поняття, види, особливості конституційних норм в конст.Праві заруб.Країн Див вище!
- •6.Поняття та види конституційно-правових інститутів в кпзк див вище!
- •7.Конституційні принципи як елемент системи конституційного права заруб.Країн. Співвідношення конституційних принципів та принципів конституції.
- •8. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу правової держави.
- •9. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу розподілу влади.
- •10. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу народного суверенітету.
- •11. Поняття та конституційне закріплення принципу соціальної держави в зарубіжних країнах.
- •12. Суб’єкти конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та види.
- •13.Держава як суб’єкт конституційного права в зарубіжних країнах.
- •14. Особа як суб’єкт конституційного права в зарубіжних країнах
- •15. Предмет та методи науки конституційного права зарубіжних країн
- •16. Поняття та класифікація джерел конституційного права зарубіжних країн
- •17. Формалізовані джерела конституційного права в зарубіжних країнах
- •18. Неформалізовані джерела конституційного права
- •19. Конституція як джерело права в зарубіжних країнах. Юридичні властивості конституції
- •20. Поняття та соціально-політична сутність Конституції в конституційному праві зарубіжних країн.
- •21.Форма та структура Конституцій в зарубіжних країнах.(приклади різних за формою конституцій)
- •22. Закон як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття та класифікація.
- •23. Судовий прецедент як джерело конституційного права в зарубіжних країнах:поняття та види.
- •24.Парламентські регламенти(статути) як джерело конституційного права в зарубіжних країнах. Особливість парламентських регламентів в англомовних країнах.
- •25.Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права в зарубіжних країнах: поняття, ознаки. Приклади конституційно-правового звичаю.
- •26. Конституційно-правові угоди як джерела конституційного права в зарубіжних країнах. Приклади конституційно-правових угод.
- •27. Рішення Європейського суду з прав людини як джерело конституційного права в зарубіжних країнах.
- •28. Поняття конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •29. Моделі конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •30. Види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •31. Форми конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •32. Органи, що здійснюють конституційний контроль в сша, Великій Британії, Італії, Франції, Австрії (структура та компетенція).
- •33. Модель "тотального" конституційного контролю у фрн
- •34. Модель "ампаро" як особливий вид конституційного контролю
- •35. Поняття конституційно-правового статусу особи в зарубіжних країнах. Основні підходи до правового регулювання конституційного статусу особи в зарубіжних країнах.
- •36. Елементи конституційно-правового статусу особи в зарубіжних країнах
- •37. Зміст та конституційне закріплення принципу рівності в зарубіжних країнах.
- •38. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина в сучасних зарубіжних конституціях
- •39. Інститут громадянства в зарубіжних країнах: поняття, способи набуття та припинення. Європейська конвенція про громадянство. Страсбург 1997
- •40. Правове регулювання набуття громадянства в російській федерації та австрійській республіці
- •41. Інститут позбавлення громадянства в зарубіжних країнах
- •42. Способи закріплення та класифікація конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
- •43.Ознаки конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах
- •44. Ознаки та зміст особистих прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •45. Ознаки та зміст політичних прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •46. Зміст та особливості соціальних та економічних прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •47. Методи конституційно-правового закріплення прав і свобод в зарубіжних країнах.
- •48. Гарантії реалізації конституційних прав і свобод в зарубіжних країнах. Процесуальні гарантії: правило Мандамус, правило Міранди, habeas corpus akt.
- •49. Інститут омбудсмана в системі юридичних гарантій основних прав громадян в зарубіжних країнах. Основні форми реагування омбудсмана на прикладі конкретних країн.
- •50. Страсбурзький Європейський суд з прав людини в системі гарантій конституційних прав і свобод громадян. Особливості суб’єктів звернення до суду.
- •51. Безпосередня демократія: поняття та основні форми в сучасних зарубіжних країнах.
- •52. Інститут референдуму в зарубіжних країнах: поняття, ознаки, класифікація.
- •53. Право народного вето та народної законодавчої ініціативи та право народного розпуску представницького органу в зарубіжних країнах.
- •54. Конституційно – правовий інститут виборів в конституційному праві зарубіжних країн.
- •55. Основні стадії виборчого процесу в зарубіжних країнах.
- •56. Підготовча стадія виборчого процесу в зарубіжних країнах
- •57.Голосування як стадія виборчого процесу. Способи голосування.
- •58. Мажоритарна виборча система у зарубіжних країнах
- •59. Пропорційна Виборча система у зарубіжних країнах
- •Види пропорційнихсистем:
- •60. Поняття та ознаки політичних партій, як конституційно-правового інституту в зарубіжних країнах
- •61. Організація побудови політичних партій в зарубіжних країнах
- •62. Функції політичних партій в зарубіжних країнах.
- •63. Класифікація політичних партій в зарубіжних країнах. Основні та додаткові критерії класифікації політичних партій в конституційному праві.
- •64. Партійні системи в зарубіжних країнах.
- •65. Регламентація правового статусу та порядку діяльності політичних партій в зарубіжних країнах. Інституалізація політичних партій в зарубіжних країнах.
- •66. Концепція інституту форми держави в зарубіжних країнах.
- •67. Поняття форми державного правління.
- •68. Монархія – це форма держави, за якої…
- •69. Республіка
- •70 . Критерії, які визначають політико-територіальний устрій:
- •71. Ознаки:
- •72. Виділяють такі види автономій:
- •74. Побудова, склад, організація парламентів в зарубіжних країнах.
- •75. Основні моделі організації парламентів фрн, Франція, сша
- •76. Конституційна компетенція зарубіжних парламентів.
- •77. Зовнішня структура зарубіжних парламентів сша, Великої Британії, Японії, Італії, Канади, Норвегії, Австрії, фрн, Франції, Скандинавських країн.
- •78. Способи формування палат парламенту.
- •79. Внутрішня побудова зарубіжних парламентів.
- •80. Інститут розпуску парламенту в зарубіжних країнах
- •81. Мандат члена( депутата) парламенту
- •82.Конституційно-правовий статус депутатів зарубіжних парламентів (Японія, Італія, фрн, Іспанія, Франція, вб, Бельгія, Норвегія, Фінляндія)
- •83. Керівні органи палат парламенту(сша, вб, фрн, Франція)
- •84. Парламентські комітети(комісії) в заруб країнах
- •85. Тимчасові комісії
- •86. Парламентські фракції як елемент внутрішньої структури зарубіжних парламентів.
- •87. Посадові особи парламенту в зарубіжних країнах.
- •88. Основна компетенція зарубіжних парламентів.
- •89. Додаткова компетенція зарубіжних парламентів.
- •90. Стадії законодавчого процесу в парламентах зарубіжних країн (сша, Великобританія, Франція, фрн).
- •91. Промульгація.
- •92. Конструктивний вотум недовіри
- •93. Натуралізація
- •94. Інтерпеляція
- •95. Інституціоналізація політичних партій
- •96. Апарат глави держави на прикладі сша
- •97.Інвеститура
- •98. Моделі розмежування компетенції в зарубіжних федераціях.
- •99. Способи формування верхніх палат парламентів в зарубіжних країнах.
- •100. Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в зарубіжних країнах.
- •101. Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в країнах з парламентарними формами правління (фрн, Італія, Великобританія, Франція, Фінляндія, Швеція).
- •102. Поняття конституційно-правового інституту глави держави в зарубіжних країнах.
- •103. Особливості конституційно-правового статусу монарха. (Великобританія, Японія, Данія)
- •104. Особливості конст-прав статусу президента як глави держави в зк(сша, фрн, Франція,Ізраїль ,Польща, Італія)
- •1)Обранні президента, 2)його повноваженнях, 3)можливісті застосування процедури імпічменту.
- •105. Система пристолонаслідування
- •106. Повноваження глави держави в зк.
- •3)Повноваження з конкретизації правового статусу особи:
- •4)Надзвичайні повноваження:
- •107. Організація діяльності та структура апарату глави держави в зарубіжних країнах (сша, Велика Британія, фрн, Франція)
- •108. Поняття конституційно-правового інституту уряду в зк
- •109. Основні способи формування уряду в зарубіжних країнах(сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •110.Стуктура уряду в зк (сша, Велика Британія, Франція, Італія )
- •110. Структура уряду в зарубіжних країнах
- •111. Основні моделі організації урядів у зк
- •112. Поняття та особливості конституційної відповідальності урядів у зк
- •113.Форми конституційної відповідальності уряду в зк
- •114. Конструктивний вотум недовіри у фрн
- •115. Політична відповідальність уряду в зк
- •116. Поняття, підстави, та застосування процедури імпічменту в зарубіжних країнах
- •117. Організація органів місцевого управління та самоврядування в зарубіжних країнах
- •118. Поняття та загальна характеристика органів місцевого управління та місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •119. Основні моделі місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •120. Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •121. Організація місцевого самоврядування та управління на прикладі сша, Великої Британії, Франції, Італії, фрн, Канади.
8. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу правової держави.
ввів Кант – права людини зобов’язують державу так само, як і норми права. Ідея існування принципу – захист прав і свобод людини і громадянина
Правова держава — це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав людини. Саме така держава є одним із найвизначніших загальнолюдських політико-юридичних ідеалів.
Для правової держави характерні наступні ознаки (суть принципу):
Людина може робити все, що не заборонено і така поведінка буде правомірною.
Права людини повинні зобов’язувати державу так само, як і норми діючого права.
Держава може втручатися лише тоді, коли особа порушує вимоги права.
Особа ніколи не повинна розглядатися як засіб.
Держава є об’єднанням людей, підпорядкованих праву.
Існує 2 концепції правової держави:
Формально-правова держава (Німеччина)
беззаперечне виконання законів
спочатку виконання закону, а потім його оскарження (суд може звернутися до КС і тільки КС може визнати певну норму неконституційною; до цього закон застосовується)
ст. 5 Конституції Швеції: «Принципи діяльності держави регулюються правом. Право є основою та рамками діяльності держави. Діяльність держави має відповідати публічним інтересам та бути пропорційною визначеним цілям»
ч. 3 ст. 20 Основного Закону ФРН: «Конституційний устрій визначає законодавство; виконавча і судова влада діють відповідно до закону та права»
Матеріально-правова держава (США)
закон може не виконуватися за умови, якщо його виконання призведе до порушення прав людини.
суд на власний розсуд визначає – чи порушив закон права конкретної особи
ідея верховенства права
Цей принцип ототожнюється з принципом Верховенства права, що був розроблений Альбертом ван Дайсі
Верховенство права за концепцією Дайсі включає 3 елементи:
Неможливість свавільного втручання держави в життя особи (відсутність широких дискреційних повноважень у держави та її органів).
Юридична рівність громадян перед законом.
Права особи повинні мати механізм їх захисту і реалізації.
В процесі розвитку концепція Дайсі зазнає певних коректив, проте це не зменшує її значущості. Зокрема, в доповіді, схваленій Венеціанською комісією (25-26 березня 2011 року) пропонується розуміти принцип верховенства права як сукупність таких складових:
юридична визначеність
заборона свавілля
доступ до правосуддя, представленого незалежними безсторонніми судами
дотримання прав людини
заборона дискримінації
рівність перед законом
Проте, як видається, зазначені елементи, так чи інакше, шляхом їх поєднання можуть бути зведені до доктрини Дайсі.
Верховенство права має 2 розуміння:
широке – принцип правової організації державної влади в цілому – «верховенство права над державою»
вузьке – «верховенство права над законом»
9. Поняття та конституційне закріплення в зарубіжних країнах принципу розподілу влади.
Праці Дж. Локк, Монтеск’є – «Про дух законів»
Цей принцип може розглядатися з однієї сторони як розподіл влади між гілками влади, а з іншої як розподіл влади між органами публічної влади та інститутами громадянського суспільства (діяльність політичних партій, громадських організацій тощо).
Суть принципу розподілу влад (Хессе):
розрізнюванні функції правотворчості, виконання і правосуддя
наділення цими функціями різних влад
заборона присвоєння однією владою іншої
взаємний контроль та обмеження влад
В сучасних умовах принцип розподілу влади тлумачиться з урахуванням наступних застережень:
Крім вказаних вище влад досить часто виділяють також як окрему владу контрольно-наглядову владу. В конституціях латиноамериканських держав як окремий вид влади розглядається т.зв. виборна влада
Розподіл влади здійснюється в сучасних умовах не лише між гілками влади, а й всередині кожної з гілок.
Влада поділяється не лише за функціональною спрямованістю, але і вертикально.
За формою закріплення принцип розподілу влади може бути здійснений або безпосередньо з тексту конституції або внаслідок застосування системного способу тлумачення положень конституції.
Принцип вперше закріплений в Конституції США 1787 р. – діє «система стримувань і противаг» (механізм взаємного контролю і суміжної компетенції).
Відповідно до концепції системи стримувань і противаг, законодавча і виконавча влада перебувають в конкуренції між собою. Ця конкуренція забезпечується можливістю обмеження влади однієї гілки влади іншою гілкою.
До елементів механізму системи стримувань і противаг за Конституцією США відносяться:
Різний порядок формування вищих державних органів
Президент – колегією виборців,
палата представників - всенародним голосуванням,
сенатори призначаються законодавчими органами штатів
призначення на вищі посади в органах виконавчої влади та суддів здійснюється Президентом за поданням та згодою Сенату
Можливість використання процедури імпічменту Сенатом та Палатою представників відносно Президента. Право Президента застосовувати вето до прийнятих законів.
Різним строк повноважень вищих органів держави (Президент обирається на 4 роки, конгресмени – на 2 роки, сенатори – на 6), а також різним порядком формування цих вищих органів державної влади.
2 підходи до розподілу влад:
пов'язаний з президентськими республіками («жорсткий») – США
3 вищі органи – Конгрес, Президент, Верховний Суд США
особливість – гілки ізольовані одна від одної
Наприклад, в США суди загальної юрисдикції здійснюють конституційний контроль, проте відмінити такий закон не можуть, бо це компетенція Конгресу.
пов'язаний з парламентською формою правління (парл. республіки, парл. монархії) – ФРН
Відбувається змішування влад: коли гілки влади не конкурують між собою, а взаємопроникають, так званий принцип «злиття влад».
Наприклад, лише член парламенту може бути членом уряду; інститут політичної відповідальності уряду перед парламентом.
Особливість системи «стримувань і противаг» – представлена (1) опозицією, (2) незалежністю суду.
Принцип поділу влади в країнах з парламентарною формою правління забезпечується колегіальним характером прийняття рішень в уряді.
В окремих випадках принцип поділу влади реалізується через теорію т.зв. координаційної влади, яка передбачає наявність влади, що не має самостійних владних повноважень, тобто не відноситься до законодавчої, виконавчої або судової, однак має суттєві важелі впливу на відповідні гілки влади (класичним прикладом є Італія; Україна (Президент)).