- •§ 1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції
- •§2. Поняття права
- •§ 3. Співвідношення права й закону
- •§4. Роль і сутність права у реалізації загальносуспільних інтересів
- •§5. Принципи права
- •§ 6. Соціальна цінність і функції права
- •§7. Право — суспільне явище в правовій системі україни на сучасному етапі
- •§1. Соціальні норми і їх класифікація
- •§2. Співвідношення норм права і норм моралі
- •§3. Корпоративні норми, їх особливості і
- •§ 1„ Поняття правової норми та її ознаки
- •§ 2. Структура правової норми
- •§ 3. Способи викладення правових норм
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§1. Поняття і види форм (джерел) права
- •§2. Правотворчість
- •§3. Законодавчий процес у парламенті україни і його етапи
- •§4. Нормотворчий процес в уряді україни
- •§5. Принципи і види правотворчості
- •§ 6. Нормативні акти україни: поняття, види, значення та межі їх дії
- •§7. Систематизація нормативно-правових актів
- •§8. Юридична техніка
- •§1. Поняття системи права
- •§ 3. Поняття міжнародного права
- •§ 5. Фактори побудови та розвитку системи законодавства україни
- •1) Чітке визначення компетенції елементів політичної системи на законодавчому рівні шляхом прийняття відповідних законів;
- •§ 6 Правнича термінологія як необхідна передумова вдосконалення системи законодавства україни
- •§ 7. Проблеми ієрархічної структури законодавства
- •§ 8. Галузева структура законодавства як важлива передумова його вдосконалення
- •§1. Поняття правовідносин і його основні ознаки
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти правовідносин
- •§4. Об'єкти правовідносин: поняття і види
- •§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
- •§6. Види правових відносин
- •§6. Види правових відносин
- •§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права
- •§ 2. Види тлумачення права за суб'єктами
- •§ 3. Способи тлумачення
- •§ 5. Функції тлумачення
- •§ 1. Реалізація права
- •§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права: поняття і риси
- •§ 3. Стадії застосування правових норм
- •§ 4. Правозастосувальнии акт: поняття, властивості, види
- •§ 5 Прогалина у праві. Шалогія закону і * аналогія права
- •§1. Поняття і основні види правомірної поведінки
- •§ 2. Правопорушення: поняття, елементи, види
- •§3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •8 4 Причини правопорушень і шляхи їх подолання
- •§ 1. Юридична відповідальність: її природа і суть, поняття та види
- •§ 2. Загальш принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції інституту юридичної відповідальності
- •§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до конституції україни
- •§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій
- •§ 2. Зміст законності
- •§ 3. Основні вимоги законності
- •5. Забезпечення належної реалізації прав і свобод. Ця
- •§ 4. Основні принципи законності
- •§ 5. Гарантії законності
- •§6. Правопорядок
- •§ 7. Правопорядок і громадський порядок
- •8 8 Основш шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •§1. Правосвідомість: поняття і роль в суспільному житті
- •§2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Види правосвідомості
- •§4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •§ 5 Структура і функції правової культури
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§ 1. Правові засоби: поняття і види
- •§ 2 Правове регулювання і правовий вплив
- •§ 3. Поняття механізму правового регулювання
- •§ 4. Структура та ефективність механізму правового регулювання
- •§1. Класифікація правових систем
- •§2. Романо-германська правова сім'я, її особливості
- •§3. Загальна характеристика правової системи франції
- •§4. Англо-американська правова сім'я, її особливості
- •§5. Загальна характеристика правової системи англії
- •§6. Правові системи, які не входять в романо-германську та англо-американську
- •§1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції........5
§3. Міжнародні правопорушення: поняття,
РІЗНОВИДИ
Доречним, на нашу думкч. е виділення в самостійну групу міжнародних правових порушень, які скоюються суб'єктами міжнародних правовідносин і їх протиправність визначається нормами міжнародного права. Порушення цих норм породжує міжнародну правову відповідальність. Вони обумовлені факторами суб'єктивного характеру, зокрема низьким рівнем правової культури,, правовим нігілізмом, помилковістю у ціннісних орієнтаціях людей, конкретними суперечностями у суспільстві, проявами політичної, економічної кризи, прогалинами в законодавстві, неефективною діяльністю правоохоронних органів та ін.
Отже, міжнародне правопорушення —
несправедливий акт суб'єкта міжнародного права або його упущення, що полягає в порушенні міжнародного зобов'язання.
За характером наслідків і ступенем суспільної небезпеки серед міжнародних правопорушень розрізняють: найтяжчі міжнародні правопорушення (злочини проти
252
людства), серйозні міжнародні правопорушення, ординарні міжнародні правопорушення.
Злочини проти людства — це найтяжчі міжнародні правопорушення, які ставлять під загрозу загальний мир і безпеку держав і народів.
Поняття і класифікація цих злочинів закріплені у Статутах Нюрнберзького (ст. 6) і Токійського "(ст. 5) міжнародних військових трибуналів, створених після другої світової війни для покарання головних німецьких та японських воєнних злочинців.
Згідно з положеннями і принципами цих Статутів, що були підтверджені спеціальними резолюціями Генеральної Асамблеї ООГІ від 11 грудня 1946 р. та 21 листопада 1947 р., злочини проти людсіва поділяються на такі групи: злочини проти миру, військові злочини, злочини проти людства.
Злочин проти миру - це планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни або війни у порушення міжнародних договорів, угод чи запевнень, участь у загальному плануванні чи змові, спрямованих на здійснення будь-яких зі згаданих вище дій.
Військові злочини — це порушення законів і звичаїв ведення війни. Наприклад, вбивсчва, знущання, вивезення в рабство чи з іншою метою цивільного населення окупованої території, вбивства військовополонених чи знущання над ними, вбивства заручників, пограбування громадської або приватної власності, безглузде, невиправдане військовою необхідністю руйнування населених пунктів тощо.
Злочини протії людства — це вбивства, перетворення на рабів, заслання та інші жорстокості, вчинені щодо цивільного населення до або під час війни, переслідування з політичних-, расових чи релігійних переконань. Одним із найбільш небезпечних злочинів проти людства є геноцид, тобто дії, що чиняться з наміром знищити цілком або частково яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку, зокрема:
— вбивство членів такого угрупування;
253
ни правил вуличного руху може потягнути І адміністративну, і цивільно-правову, майнову відповідальність.
Самостійний вид правопорушень утворюють дії державних органів, які уповноважені видавати правові акти, коли останні суперечать вимогам закону. Основою цього феномену служить порушення принципу верховенства закону і піднормативність правознавчих актів. Цей вид правопорушень тосі не отримав в науці достатньої розробки, хоча кількість нормативних актів (наприклад, актів міністерств і відомств), які суперечать закону, доволі значна. В умовах побудови правової держави, важливим принципом якої є верховенство права (ст. 8 Конституції України), подібні факти недопустимі, а тому проблема вимагає подальшого вивчення.