
- •§ 1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції
- •§2. Поняття права
- •§ 3. Співвідношення права й закону
- •§4. Роль і сутність права у реалізації загальносуспільних інтересів
- •§5. Принципи права
- •§ 6. Соціальна цінність і функції права
- •§7. Право — суспільне явище в правовій системі україни на сучасному етапі
- •§1. Соціальні норми і їх класифікація
- •§2. Співвідношення норм права і норм моралі
- •§3. Корпоративні норми, їх особливості і
- •§ 1„ Поняття правової норми та її ознаки
- •§ 2. Структура правової норми
- •§ 3. Способи викладення правових норм
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§1. Поняття і види форм (джерел) права
- •§2. Правотворчість
- •§3. Законодавчий процес у парламенті україни і його етапи
- •§4. Нормотворчий процес в уряді україни
- •§5. Принципи і види правотворчості
- •§ 6. Нормативні акти україни: поняття, види, значення та межі їх дії
- •§7. Систематизація нормативно-правових актів
- •§8. Юридична техніка
- •§1. Поняття системи права
- •§ 3. Поняття міжнародного права
- •§ 5. Фактори побудови та розвитку системи законодавства україни
- •1) Чітке визначення компетенції елементів політичної системи на законодавчому рівні шляхом прийняття відповідних законів;
- •§ 6 Правнича термінологія як необхідна передумова вдосконалення системи законодавства україни
- •§ 7. Проблеми ієрархічної структури законодавства
- •§ 8. Галузева структура законодавства як важлива передумова його вдосконалення
- •§1. Поняття правовідносин і його основні ознаки
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти правовідносин
- •§4. Об'єкти правовідносин: поняття і види
- •§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
- •§6. Види правових відносин
- •§6. Види правових відносин
- •§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права
- •§ 2. Види тлумачення права за суб'єктами
- •§ 3. Способи тлумачення
- •§ 5. Функції тлумачення
- •§ 1. Реалізація права
- •§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права: поняття і риси
- •§ 3. Стадії застосування правових норм
- •§ 4. Правозастосувальнии акт: поняття, властивості, види
- •§ 5 Прогалина у праві. Шалогія закону і * аналогія права
- •§1. Поняття і основні види правомірної поведінки
- •§ 2. Правопорушення: поняття, елементи, види
- •§3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •8 4 Причини правопорушень і шляхи їх подолання
- •§ 1. Юридична відповідальність: її природа і суть, поняття та види
- •§ 2. Загальш принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції інституту юридичної відповідальності
- •§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до конституції україни
- •§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій
- •§ 2. Зміст законності
- •§ 3. Основні вимоги законності
- •5. Забезпечення належної реалізації прав і свобод. Ця
- •§ 4. Основні принципи законності
- •§ 5. Гарантії законності
- •§6. Правопорядок
- •§ 7. Правопорядок і громадський порядок
- •8 8 Основш шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •§1. Правосвідомість: поняття і роль в суспільному житті
- •§2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Види правосвідомості
- •§4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •§ 5 Структура і функції правової культури
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§ 1. Правові засоби: поняття і види
- •§ 2 Правове регулювання і правовий вплив
- •§ 3. Поняття механізму правового регулювання
- •§ 4. Структура та ефективність механізму правового регулювання
- •§1. Класифікація правових систем
- •§2. Романо-германська правова сім'я, її особливості
- •§3. Загальна характеристика правової системи франції
- •§4. Англо-американська правова сім'я, її особливості
- •§5. Загальна характеристика правової системи англії
- •§6. Правові системи, які не входять в романо-германську та англо-американську
- •§1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції........5
§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
Правовідносини — динамічне явище. Вони виникають, змінюються, припиняються, реалізуються. Динаміка правовідносин пов'язана з реальними життєвими обставинами, тобто з юридичними фактами.
Юридичні факти — це конкретні обставини, що виникли в житті певних суб'єктів, І настанням яких правові норми пов'язують настання певних юридичних наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Ці факти стають юридичними не в силу якихось особливих внутрішніх властивостей, а внаслідок визнання їх такими державою, законом. Життя — безперервний ланцюг різноманітних фактів, явищ, дій, випадків, обставин, але не всі вони набувають юридичного значення, а тільки такі, які торкаються найбільш суттєвих інтересів суспільства, входять у сферу правового регулювання і можуть спричинити юридичні наслідки.
Таким чином, надання правового характеру тим чи іншим обставинам цілком залежить від волі законодавця,
181
офіційної влади, а не самих учасників життєвого процесу, хоча без них ці обставини могти б і не наступити. Не право породжує подібні факти, вони виникають і існують поза ним, але право надає їм статусу юридичних з метою їх регуляції і впорядкованості суспільного і державного життя.
Це — реакція правової норми на конкретну ситуацію, яка передбачена в її Ііпотезі. Юридичні факти служать безпосередньою підставою для появи і функціонування правовідносин.
Юридичні факти багаточнсельні і різноманітні, тому вони детально класифікуються наукою за різними ознаками з метою виявлення їх особливостей і більш глибокого пізнання.
За вольовою ознакою юридичні факти діляться на дії і події.
Дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи (наприклад, укладення угоди, скоєння правопорушення тощо).
Події — це обставини (явища), виникнення і дія яких не залежить від волі особи, але з настанням яких правові норми пов'язують настання певних правових наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, смерть, хвороба, перебіг терміну тощо).
У свою чергу серед дій, залежно від того, чи узгоджуються вони з приписами правових норм, чи ні, розрізняють правомірні і неправомірні дії.
Правомірні дії — це ті, що здійснюються на основі і згідно з приписами правових норм. Вони поділяються на юридичні акти і поступки (вчинки).
Юридичні акти — це дії, що безпосередньо свідомо спрямовані на досягнення певного правового результату, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин (наприклад, укладення угоди).
Поступки (вчинки) — це дії, які безпосередньо не спрямовані на досягнення правового результату, але
182
викликають його незалежно ні від усвідомлення чи неусвідомлення суб'єктом, який їх вчинив, їх можливого правового значення, ні від бажання чи небажання суб'єкта правовідносин щодо настання таких наслідків (наприклад, знахідка, написання художнього твору тощо).
Неправомірні дії — це дії, що чиняться всупереч приписам правових норм. Вони охоплюються поняттям правопорушення.
Залежно від ступеня їх суспільної небезпечності, тобто серйозності, серед неправомірних дій розрізняють злочини і проступки.
Злочини — це найбільш суспільне небезпечний вид неправомірних дій. Вони визначаються кримінальним законом і зумовлюють кримінальну відповідальність, оскільки посягають на цінності, що взяті під охорону нормами кримінального права.
Проступки — це менш суспільне небезпечні неправомірні діяння. Залежно від виду суспільних відносин, у сфері яких вони скоюються, а отже, від галузі права, норми якої при цьому порушуються, серед проступків розрізняють адміністративні, дисциплінарні та ін.
Залежно від характеру правових наслідків, які вони породжують, юридичні факти поділяються на правоутворюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі.
Правоутворюючі юридичні факти зумовлюють виникнення правовідносин;
правозмінюючі — їх зміну;
правоприпиняючі — припинення правовідносин.