1. Етап формування матеріалізованих дій

2. Етап мовленнєвих дій

3. Етап формування розумових дій

Класифікація задач.

1. За способом вираження умов: кількісні та якісні

2. За цільовим призначенням: для самостійної роботи, для закріплення, для контролю.

3. За рівнем складності й рівнем активності: прості(предметні), комбіновані, логічні, творчо-психологічні.

Незважаючи на велику різноманітність задач, існує ряд загальних правил і положень, яких слід дотримуватися для їхнього успішного розв'язання.

Виділяється три етапи розв'язання задачі. _ч

Перший етап - розуміння постановки задані:

• знайомство із задачею;

• вивчення задачі.

Другий етап - розв 'язання задачі:

Основна мета застосування задач полягає в тому, щоб учні опанували методики виконання типових дій, які формують фізичне мислення, допо­магають засвоїти теоретичний матеріал і формують уміння виконувати дії в різній формі.

Задачі можна розв'язувати по-різному:

• викладачем й учнями;

• кожним учнем окремо під керівництвом викладача;

• безпосередньо викладачем.

третій етап - вивчення отриманого розв 'язання.

Цей етап розв'язання задачі дозволяє закріпити і поглибити знання учнів, краще зрозуміти постановку задачі та її ідею. Даний етап містить оцінку фізичного смислу і реальності ре­зультату; перевірку ходу розв'язання, пошук оптимальних шля­хів розв'язання, перевірку чисельних значень результатів.

Таким чином, алгоритм проектування технології розв'я­зання задач містить такі етапи:

• вибір мети і визначення формованих умінь; -визначення типу задач і конкретизація мети розв'язання;

• розробка змісту задач в узагальненому вигляді;

• вибір варійованих елементів;

• складання умов і розв'язань;

• вибір методики використання задачі на уроці;

- складання алгоритму діяльності викладача й учнів у про­цесі розв'язання задач.

29 Функції задач. Вимоги до системи навчальних інформаційних задач.

Функції задач. Задачі у навчанні виконують пізнавальну, розвивальну, прикладну, організаційно-управлінську і виховну функції. Пізнавальна функція пов’язана з напрацюванням уміння самостійно засвоювати нові поняття і способи дій у процесі розв’язання задачі, а також уміння розв’язувати задачі. Розвивальна функція реалізується через навчання учнів різним розумовим діям і формування професійно-значущих якостей мислення, у тому числі й елементів творчості. Організаційно-управлінська функція задач сприяє налагодженню інтенсивної роботи учнів у процесі уроку завдяки включенню їх у постійну і цікаву пізнавальну діяльність. Виховна функція спрямована на підвищення активності, самостійності, ініціативи учнів, вироблення в них волі й наполегливості в подоланні труднощів.

Система задач. Під системою задач розуміється їх множина, упорядкована на основі загальної мети застосування.

До всіх задач і завдань пред'являється ряд вимог. Перша з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга - це відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умови завдань повинна знайти відображення мети та її характеристики.

Рішення задач має важливе значення при вивченні технічних дисциплін. У цьому випадку:

 задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;

 вирішення задач сприяє більш глибокому і міцному освоєння законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмету;

 при вирішенні задач набувається ряд додаткових навичок;

 задачі є найдоцільнішою формою побудови навчального матеріалу.

Вимоги до системи задач:

• відповідність тематичній послідовності змісту задач навчальній програмі дисципліни;

• урахування міжпредметних зв’язків;

• поступове збільшення складності задач і підвищення необхідного для їх розв’язання рівня розумових операцій;