14.3. Курси і крос-курси валют
Оскільки співвідношення між різними валютами постійно змінюються, у разі зростання вартості (посилення) іноземної валюти щодо національної валюти покупця, дохід від відповідних іноземних активів у перерахунку на національну валюту покупця зростає, а у разі падіння вартості (ослаблення) іноземної валюти — зменшується.
Ціну грошових одиниць (валюти) однієї країни, виражену в грошових одиницях іншої країни, називають валютним курсом. Визначення курсу валют називають їх котируванням. Цілковите котирування включає визначення курсу покупця (ЬШ; купівлі) і курсу продавця (азк, оііег; продаж), відповідно до яких банки купують і продають котирувану валюту.
Гіпотетично є п'ять систем валютних курсів (табл. 14.1):
вільне ("чисте") плавання;
кероване плавання;
фіксовані курси;
цільові зони;
гібридна система валютних курсів.
Так, у системі вільного плавання валютний курс формується під впливом ринкового попиту та пропозиції.
У системі керованого плавання, крім попиту та пропозиції, на величину валютного курсу впливають центральні банки країн, а також різні тимчасові ринкові перекручування.
Система цільових зон розвиває ідею фіксованих валютних курсів. До цього типу можна віднести режим функціонування курсів валют країн — учасниць Європейської валютної системи.
Нарешті, прикладом гібридної системи валютних курсів є сучасна валютна система, у якій існують країни, що здійснюють вільне плавання валютного курсу, наявні зони стабільності щодо. Докладне перерахування режимів курсів валют різних країн, що діють нині, можна знайти, наприклад, у виданнях МВФ.
Одним із найбільш важливих понять, використовуваних на валютному ринку, є поняття реального і номінального валютного курсу.
Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє в певний момент часу на валютному ринку країни.
Валютний курс, що підтримує постійний паритет купівельної сили, — це такий номінальний валютний курс, за якого реальний валютний курс не змінний.
Крім реального валютного курсу, розрахованого на базі відносини цін, можна використовувати цей самий показник, але з іншою базою. Наприклад, прийнявши за неї відношення вартості робочої сили у двох країнах.
Фактори, що впливають на величину валютного курсу, поділяються на структурні — такі, що діють у довгостроковому періоді, і кон'юнктурні — такі, що викликають короткострокове коливання валютного курсу та пов'язані з коливаннями ділової активності в країні, політичною ситуацією, чутками і прогнозами (табл. 14.2).
Основним видом котирування валют є пряме котирування, за якого курс котируваної (оцінюваної) валюти А (наприклад долара СІЛА) до валюти котирування В (наприклад гривні) виражається як вартість одиниці валюти А в одиницях валюти В (в цьому випадку кількість гривень за один долар США). При визначенні співвідношення іноземної і національної валют за прямого котирування іноземної валюти вартість її одиниці виражається в одиницях національної валюти. Для деяких валют прийнято котирувати 10 одиниць або кількість, кратну 10.
Приклад
Курс шведської крони до гривні у банку дорівнює:
купівля — 4,42 грн;
продаж — 4,48 грн.
У цьому випадку А — шведська крона, В — гривня. При обміні клієнтом 500 шведських крон розраховуємо за формулою (14.1) суму, яку він отримав:
Інший вид котирування — непряме котирування, за якого курс котируваної валюти А до валюти котирування В виражається як вартість одиниці валюти В в одиницях валюти А. Під час визначення співвідношення іноземної і національної валют за непрямого котирування іноземної валюти вартість одиниці національної валюти виражається в одиницях іноземної валюти.
Приклад
Співвідношення між доларом США і фунтом стерлінгів прийнято встановлювати як певну кількість доларів за 1 фунт стерлінгів. Отже, для курсу долара США до фунта стерлінгів в Лондоні це означає непряме котирування іноземної валюти. Непряме котирування долара використовується також у країнах Європи, що використовують єдину валюту євро, і в деяких країнах — колишніх колоніях Великобританії (Австралії, Новій Зеландії, Ірландії). Американські банки для полегшення валютної торгівлі розглядають свою національну валюту — долар США як котирувану валюту, тобто іноземні валюти в США (за винятком фунта стерлінгів, євро і деяких інших) мають непряме котирування.
Приклад
Курс долара США до фунта стерлінгів в Лондонському банку (непряме котирування) становить: купівля — 1,45; продаж — 1,43. Оскільки купівля (продаж) доларів США означає продаж (купівлю) фунтів стерлінгів, курс фунта стерлінгів до долара США (пряме котирування) становить: купівля — 1,43; продаж — 1,45.
На сьогодні у світі є система плаваючих обмінних курсів валют (визначаються попитом і пропозицією) з певними обмеженнями. Деякі уряди прив'язують свої валюти до інших валют (наприклад до долара США). У 12 країнах Європи введено єдину валюту євро.
Зазвичай у кожній країні на валютних біржах або на поза-біржовому міжбанківському ринку безпосередньо котируються на основі попиту і пропозиції лише деякі основні іноземні валюти.
Співвідношення (обмінні курси) між валютами, торги щодо яких не проводяться, визначаються розрахунковим шляхом на основі їхніх курсів щодо третьої валюти. Розрахункові курси валют, одержувані таким чином, називають крос-курсами.
Приклад
Курс долара США до шведської крони на валютній біржі у Стокгольмі визначається в результаті торгів. Банк у Стокгольмі може на основі цього курсу визначити своє котирування курсу купівлі та продажу долара США для клієнтів.
Відомості про крос-курси основних світових валют звичайно публікують у такому вигляді (табл. 14.4).
У вертикальних стовпцях табл. 14.4 дається пряме котирування відповідної валюти. У діагональних елементах вказується, скільки одиниць певної валюти котирується (10 норвезьких крон, 10 шведських крон, 100 японських єн, 1 одиниця решти валют). Для долара США як основної світової валюти наведено курси купівлі та продажу. Так, співвідношення між доларом США і фунтом стерлінгів 0,685 означає, що курс купівлі дола-