2. Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку
На фінансових ринках діють суб'єкти ринку (продавці — посередники — покупці), які беруть участь у торговельних операціях різних специфічних товарів — інструментів фінансового ринку. Характер (тактика) поведінки суб'єкта на ринку залежить від мети, яку він поставив перед собою (стратегії).
Суб'єктами фінансового ринку є:
фізичні особи;
юридичні особи;
фінансові посередники, які отримують для управліннягроші клієнтів і повинні, виконуючи правила й вимоги банківського та інвестиційного менеджменту, одержати дохід у розмірі, що дає можливість задовольнити вимоги клієнтів, таотримати норму прибутку, середню для цього виду діяльності.
Суб'єктів фінансового ринку класифікують за формою та функціями. За формою:
суб'єкти господарювання;
домашні господарства;
держава;
місцеві органи влади.За функціями:
емітенти;
інвестори;
інституційні інвестори;
фінансові посередники;
інститути інфраструктури ринку тощо.
З урахуванням принципових форм укладання угод на фінансовому ринку, його суб'єктів можна поділити на три групи:
продавці і покупці фінансових активів (інструментів,послуг);
фінансові посередники;
суб'єкти, що виконують допоміжні функції (функціїобслуговування основних учасників фінансового ринку; функціїобслуговування окремих операцій на фінансовому ринку тощо).
Розглянемо конкретні види учасників фінансового ринку в розрізі основних їх груп.
Продавці та покупці фінансових активів (послуг) утворюють групу прямих учасників фінансового ринку, які здійснюють на ньому основні функції у проведенні фінансових операцій.
На ринку позичкових капіталів основними прямими учасниками фінансових операцій є:
кредитори — суб'єкти фінансового ринку, які надаютьпозичку в тимчасове користування під певний процент. Основною функцією кредиторів є продаж грошових активів (яквласних, так і залучених) для задоволення різноманітних потреб позикоотримувачів у фінансових ресурсах. Кредиторамина фінансовому ринку можуть виступати: держава (здійснюючи цільове кредитування підприємств за рахунок загальнодержавного та місцевих бюджетів, а також державних цільовихпозабюджетних фондів); комерційні банки, які здійснюютьнайбільший обсяг і широкий спектр кредитних операцій; не-банківські кредитно-фінансові установи;
позичальники — суб'єкти фінансового ринку, які отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх поверненняі за певну плату у формі процента. Основними позичальниками грошових активів на фінансовому ринку є: держава (отримуючи кредити від міжнародних фінансових організацій ібанків (державні позики), комерційні банки (отримуючи кредити на міжбанківському кредитному ринку), підприємства(для задоволення потреб у грошових активах з метою поповнення оборотних коштів і формування інвестиційних ресурсів),населення (у формі споживчого та фінансового кредиту).
На ринку цінних паперів основними прямими учасниками фінансових операцій є:
емітенти — суб'єкти фінансового ринку, які залучаютьнеобхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) ціннихпаперів. На фінансовому ринку емітенти виступають виключно в ролі продавців цінних паперів із зобов'язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску. Емітентамицінних паперів є держава (виконавчі органи державної владита органи місцевого самоврядування), а також різноманітніюридичні особи, створені, як правило, у формі акціонернихтовариств. Крім того, на національному фінансовому ринкуможуть обертатись цінні папери, емітовані нерезидентами;
інвестори — суб'єкти фінансового ринку, які вкладаютьсвої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів з метою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами процентів, дивідендів і приросту курсовоївартості цінних паперів. Інвесторів, які здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, класифікують за такими ознаками: за статусом їх поділяють на індивідуальних (окремі підприємства, фізичні особи) й інституціональних інвесторів (представлені різними фінансово-інвестиційними інститутами); залежно від мети інвестування виділяють стратегічних (купують контрольний пакет акцій для здійснення стратегічного управління підприємством) і портфельних інвесторів (купують окремі види цінних паперів виключно в цілях отримання доходу); за належністю до резидентів на національному фінансовому ринку розрізняють вітчизняних та іноземних інвесторів.
На валютному ринку основними учасниками валютних операцій є:
продавці валюти. Основними продавцями валюти є: держава (реалізує на ринку через уповноважені органи частинувалютних резервів); комерційні банки (мають ліцензію наздійснення валютних операцій); підприємства, які провадятьзовнішньоекономічну діяльність (реалізують на ринку своювалютну виручку за експортовану продукцію); фізичні особи(які реалізують наявну в них валюту через мережу обміннихвалютних пунктів);
покупці валюти. Основними покупцями валюти є ті самісуб'єкти, що й її продавці.
На страховому ринку основними прямими учасниками фінансових операцій є:
— страховики — суб'єкти фінансового ринку, які реалізують різні види страхових послуг (страхових продуктів). Основною функцією страховиків на фінансовому ринку є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом взяття на себеза певну плату різноманітних видів ризиків із зобов'язаннямвідшкодувати суб'єкту страхування збитки у разі настанністрахового випадку. Основними страховиками є: страховіфірми і компанії відкритого типу (надають страхові послугивсім категоріям суб'єктів страхування); кептивні страховікомпанії і фірми — дочірня компанія у складі холдинговоїкомпанії (фінансово-промислової групи), створена з метою страхування переважно суб'єктів господарювання, які входять доїї складу (збіг стратегічних економічних інтересів страховиката його клієнтів у такому разі створює широкі фінансові можливості для ефективного використання страхових платежів);компанії перестрахування ризику (перестраховики), які беруть на себе частину (або всю суму) ризику від інших страхових компаній (основною метою операцій перестрахування є дроблення великих ризиків для зменшення сум збитку, який відшкодовується первинним страховиком при настанні страхового випадку);
— страхувальники — суб'єкти фінансового ринку, які купують страхові послуги у страхових компаній та фірм з метоюмінімізації своїх фінансових втрат у разі настання страховоїподії. Страхувальниками є як юридичні, так і фізичні особи.
На ринку золота (та інших дорогоцінних металів) та дорогоцінного каміння основними видами прямих учасників фінансових операцій є:
продавці дорогоцінних металів та каміння, у ролі якихможуть виступати: держава (реалізує частину свого золотогозапасу); комерційні банки (реалізують частину своїх золотихавуарів); юридичні та фізичні особи (у разі необхідності реін-вестування коштів, які раніше були вкладені в цей вид активів (засобів тезаврації);
покупці дорогоцінних металів і каміння — ті самі суб'єкти, що й продавці (за відповідного нормативно-правового регулювання їх складу).
На ринку нерухомості основних суб'єктів поділяють на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.
Продавцями на первинному ринку нерухомості є окремі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному продавцями є: ріелторські фірми; приватні особи, що прагнуть покращити своє житлове або матеріальне становище; особи, що емігрують, та ін. На вторинному ринку житла виділяється орендний сектор. Надання житла в оренду практикують як приватні власники, так і муніципальна влада.
Покупцями житла є ріелторські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців, інфраструктуру ринка житла утворюють: агентства з нерухомості (ріелторські фірми); оцінники житла; банки, що займаються кредитуванням та фінансуванням житлового будівництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями, юристи, що спеціалізуються на операціях з нерухомістю; страхові компанії, інформаційні (в тому числі рекламні) структури.
Таким чином, класифікацію суб'єктів фінансового ринку (прямих учасників фінансового ринку) можна представити у вигляді табл. 13.1.
Розвиток фінансового ринку не можливий без наявності розвинутої інфраструктури. Під інфраструктурою слід розуміти систему інститутів, які функціонують на фінансовому ринку.
Склад інфраструктури фінансового ринку такий:
професійні учасники — торговці цінними паперами таіншими інструментами фінансового ринку;
організатори торгівлі — фондові біржі та позабіржовіфондові торговельні системи;
посередники в торговельних угодах — брокери та дилери;
посередницькі фінансові інститути — комерційні банки,небанківські депозитні установи, кредитні асоціації, спілки,
ощадні інститути, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, ломбарди, лізингові та факторингові компанії;
реєстратори та зберігані цінних паперів;
депозитарії, клірингові депозитарії;
розрахунково-клірингові банки;
інформаційно-аналітичні інститути.
Фінансові інститути — це посередники, що забезпечують зустріч позичальника та кредитора на фінансовому ринку. Вони забезпечують трансформацію тимчасово вільних грошових коштів у позичковий капітал. Фінансові інститути скорочують витрати обігу для інвесторів та позичальників, беруть на себе фінансові ризики, підвищують ефективність фінансових угод. На рис. 13.4 показана структура фінансових інститутів — посередників на фінансовому ринку.
