В етеринарно - санітарний контроль під час відгодівлі

Згідно з ветеринарними вимогами, до відгодівлі не допускається птиця з ознаками захворювань: пухлинами сережок або очей, виділеннями з ніздрів, діареєю, нальотами на слизовій оболонці рота, утрудненим диханням, синюшністю гребеня чи сережок, а також з травмами. Якість кормів визначають органолептично. Поїлки наповнюють свіжою водою двічі на день і щоденно миють. Кал із кліток прибирають щодня, а з базів - у міру забруднення підстилки. Під час кожної годівлі птицю оглядають, хворих особин ізолюють. Забій хворої птиці безпосередньо в цеху відгодівлі заборонено.

Перед початком відгодівлі та після її завершення пташники, клітки, бази та інвентар проходять очищення, миття, дезінфекцію та дезінсекцію. Сітки, листи, годівниці та полиці занурюють у ванни з дезінфікуючими розчинами: 3% фенольного креоліну, 1% каустичної соди, розчину хлорного вапна з 2% активного хлору, гарячого зольного щілоку тощо.

Ветеринарно - санітарна експертиза тушок і внутрішніх органів

Після зняття оперення кожну тушку на конвеєрі забою піддають зовнішньому огляду. Перевіряють дотримання технологічних інструкцій щодо забою та обробки, якість очищення дзьоба, ротової порожнини та кінцівок від крові й забруднень, а також ступінь знекровлення. Оцінка проводиться за кольором шкіри та наповненням кровоносних судин у ділянках шиї, під крилом, на грудях і в паху. У добре знекровленої здорової птиці шкіра має світлий відтінок - білий або жовтуватий з рожевим чи червонуватим тоном, без синіх плям, а кровоносні судини не проглядаються.

Ветеринарно - санітарна експертиза внутрішніх органів

Огляд внутрішніх органів птиці є важливою частиною ветеринарно - санітарної експертизи. Спочатку перевіряють серце на наявність ознак пуллорозу, холери та чуми.

Д алі оглядають печінку - для виявлення ентерогепатиту, холери або лейкозу. При оцінці селезінки звертають увагу на її розміри, колір, консистенцію та наявність вузликових утворень. Із травної системи обстежують залозистий шлунок і кишечник, а нирки - на можливі прояви лейкосаркоматозу. Легені оцінюють за кольором і щільністю, перевіряючи на набряки, гепатизацію, туберкульозні або аспергілезні вузлики.

Якщо виявляються патологічні зміни у внутрішніх органах або на серозній оболонці черевної порожнини, тушку разом із нутрощами знімають з конвеєра і направляють на спеціальний стіл для детального огляду ветеринарним лікарем. У разі підтвердження придатності тушки до споживання її направляють на термічну обробку - варіння або смаження. Якщо тушку визнають непридатною, її, разом із внутрішніми органами, передають на технічну утилізацію. У випадку напівпатраної тушки оглядають лише кишечник. Якщо діагноз неможливо встановити одразу, тушку з нутрощами направляють на лабораторне бактеріологічне дослідження.

Під час експертизи можуть проводити контрольні розрізи уражених ділянок для уточнення характеру змін - крововиливів, синців, пухлин, переломів, наявності повітря під шкірою тощо. Для виявлення дифтериту або грибкових уражень ротової порожнини розрізають кути рота.