- •Порівняльна педагогіка
- •І. Пп як галузь наукових знань
- •5 Розділ і. Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань
- •1. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки
- •2. Предмет порівняльної педагогіки. Її завдання та методи дослідження
- •Розділ II. Провідні чинники та стратегії розвитку освіти в сучасних умовах Питання
- •Література до розділу 2
- •1. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти
- •2. Проблеми економічної ефективності освіти
- •Таблиця 4. [з 2] Рівень безробіття серед населення сша старше 25 років
- •Характеристики стану здоров'я дорослого населення сша залежно від рівня освіти (у %) (1994 рік) [32]_____
- •Участь у різних формах проведення вільного часу жителями сша протягом року залежно від рівня освіти (у %) (1993 рік) [32]
- •II 4. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу
- •Питання
- •1. Загальна характеристика протиріч та перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі
- •2. Характеристика освітньої системи в сша
- •3. Характеристика освітньої системи у Великобританії
- •4. Характеристика освітньої системи у Німеччині
- •5. Характеристика освітньої системи у Франції
- •6. Характеристика освітньої системи в Японії
- •7. Характеристика освітньої системи в Україні
- •8. Загальні тенденції реформування сучасних освітніх систем
- •Питання для самоконтролю:
- •109 Розділ IV. Загальні тенденції структурного реформування освітніх систем у провідних розвинутих країнах світу та в україні Питання
- •1. Нова парадигма грамотності на порозі нового тисячоліття
- •2. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
- •3. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання
- •4. Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання
- •Тривалість навчання у початковій школі у різних регіонах світу
- •Середня кількість навчальних занять у початкових школах різних регіонів світу
- •5. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
- •6. Місце та роль приватних загальноосвітніх закладів в сучасних освітніх системах
- •7. Основні напрями розвитку системи професійної освіти
- •8. Тенденції розвитку системи вищої освіти
- •9. Провідні напрями та стратегії педагогічної освіти
- •10. Освіта дорослих
- •Література до розділу 2
- •Розділ V: провідні підходи до вирішення завдань підвищення ефективності навчального процесу
- •1. Еволюція підходів до дослідження ефективності школи.
- •2. Основні проблеми сучасних систем освіти та шляхи їх розв'язання
- •Проблеми сучасної освіти та шляхи Їх розв'язання
- •3. Інформаційно-технологічний підхід до вирішення проблеми
- •Розвиток дистанційної освіти в різних регіонах світу (За даними Інституту інформаційних технологій в освіті юнеско)
- •4. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності
- •Теоретичні “опори” методики когнітивної акселерації [15]
- •Питання для самоконтролю
- •173 Розділ VI. Шляхи диференціації та стандартизації освіти в провідних розвинутих країнах та в україні Питання
- •Література до Розділу 6
- •1. Провідні критерії диференціації навчання у зарубіжній школі
- •Класифікація диференціації за рівнем освітньої системи, на якому вона здійснюється [20]
- •2. Особливості диференціації навчального процесу у школах сша. Великобританії, фрн, Франції, Японії, України
- •2.А. Особливості диференціації навчального процесу в школах сша
- •2.Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
- •2.Г. Особливості диференціації навчального процесу у школах Франції
- •2.Д. Особливості диференціації навчального процесу у школах Японії
- •2. Е. Особливості диференціації навчального процесу в школах Україні
- •Можливості диференціації навчання на макто- та мезо-рівнях в українській загальноосвітній середній школі
- •3. Стандарти в централізованих та децентралізованих освітніх системах
- •4. Характеристика моделей європейської школи
- •4.1.Критерії визначення (компоненти) освітньої моделі школи
- •4.2.П'ять освітніх моделей масової західної школи.
- •Питання для самоконтролю
- •201 Розділ VII. Особливості соціалізації особистості в сучасній школі Питання
- •Література: до розділу 7
- •1. Система виховних цінностей у сучасному шкільництві
- •2. Форми та методи соціалізуючого впливу школи
- •Питання для самоконтролю
- •232 Розділ VIII. Альтернативні навчально-виховні заклади у країнах заходу в XX столітті Питання
- •Література до розділу 8
- •1. Основні причини виникнення та функції альтернативних шкіл
- •2. Розвиток альтернативних шкіл на рубежі хіх-хх століть та у 20-30-х роках XX століття а)нові школи
- •Школа Роже Кузіне
- •Вальдорфські школи
- •Школа Селестена Френе
- •Метод проектів у.Кілпатріка
- •Вінетка-план
- •В) Альтернативні середні школи 20-30-х років
- •3. Альтернативні школи другої половини XX століття
- •Питання для самоконтролю
- •3. Проблема виміру ефективності школи, є актуальною для реформаторів. У опитуванні 1998 року мало місце запитання про важливість шести індикаторів, названих у таблиці, для виміру ефективності школи:
- •9. Чи зможете ви оцінити найвищими балами (а,в) діяльність школи, до якої ходять Ваші діти (питання до батьків дітей, що відвідують державну школу)?
- •2.Б. Батьки, що віддали перевагу іншій школі, розподілилися у своєму подальшому виборі таким чином:
- •3. Успіхи учнів у навчанні оцінюються у сша балами: а,в, с, d, Fail. Якби такими ж балами оцінювали і діяльність школи, яку б Ви поставили оцінку державній школі?
- •4. Як би Ви оцінили діяльність тієї школи (державної), в якій Ви самі працюєте?
- •6. Предметом опитування у 1984 та 1989 роках ставала проблема залежності заробітної платні вчителя від якості його роботи.
- •7. Протягом останніх 15 років ставилось запитання: чи відчуває Ваша школа труднощі у залученні до роботи висококваліфікованих вчителів? Якщо так, то коротко поясніть причини.
- •8. Чи вважаєте Ви необхідним внесення поправок до Конституції сша з питання дозволу молитов у державній школі?
- •9. Які проблеми є найбільш актуальними для сучасної державної американської школи? _______________________
- •11. У ході реформування освітньої системи активно піднімається питання партнерства державної школи з батьками, громадою. У яких формах контакти школи з громадськістю здійснюються найбільш ефективно?
- •Витрати на освіту у 1997 році за секторами (як частка загальних витрат держави та частка внп)
- •289 Кількість та типи вищих приватних навчальних закладів (1997 рік)
- •Зміни в бюджеті міністерства освіти, науки і технологій
- •Частка освітнього бюджету, що витрачається на кожну з освітніх ланок (1997)
- •Тривалість обов'язкової освіти у країнах європейського співтовариства
- •Кількість шкільних днів на рік у країнах європейської о співтовариства
- •Кількість уроків ка тиждень та тривалість одного уроку у школах країн європейського співтовариства початкова освіта
- •Кількість уроків на тиждень та тривалість одного уроку у шкодах країн європейського співтовариства старша середня школа
- •Дослідження залежності ставлення учнів до школи від професійної позиції вчителя
- •Оцінка німецькими та датськими гімназистами ступеня впливу вчителів на формування їх особчстісних якостей (частота позитивних відповідей у %)
- •Частота позитивного сприйняття німецькими та датськими гімназисточки твердження: "Учителі цікавляться думками, оціночними судженнями та почуттями учнів" (у %)
- •Оцінка німецькими та датськими гімназистами перцептивних, комунікативних, експресивних та особистісних якостей учителів
- •Оцінка німецькими та датськими гімназистами дидактичних якостей вчителів (частота позитивних відповідей на запитання у %)
- •Ставлення датських та німецьких гімназистів до процесу навчання (частота висловлюваного судження у %)
- •Ступінь впливу різних чинників на навчальну мотивацію датських та німецьких гімназистів (у %)
- •Література: до розділу 7
- •Література до розділу 8
5. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
Протягом багатьох століть середня освіта мала елітарний характер. Вона обслуговувала потреби верхівки суспільства і була спрямована, перш за все, на підготовку до вступу в елітарні вищі навчальні заклади, на розвиток розумових здібностей, лідерських вольових якостей, світських манер (у різних країнах наголос робився на певному, характерному для неї завданні), а не на підготовку до практичного життя. Єдиним, а потім єдино повноцінним типом середньої освіти вважалась класична школа: граматична школа у Великобританії; гімназія у Німеччині, Австрії, Швеції; ліцей у Франції, Італії, Греції.
У кінці XIX - на початку XX століття у зв'язку з ускладненням процесів матеріального виробництва, кількісним зростанням потреб у освічених працівниках подовжуються строки обов'язкового навчання: початкова школа надбудовується 3-4-5 річною неповною (неповноцінною) середньою. У Європі таким чином виникають сучасні школи (Великобританія), основні школи (Німеччина), вищі початкові школи (Франція, дореволюційна Росія). Ці школи мали (і мають) тупиковий характер, вони готували дітей до вступу у світ праці.
У цей період продовжують існувати і школи академічного профілю, які приймають до 10-15% всіх учнів. У європейських країнах виникає і проміжний тип середньої освіти, який утворюється шляхом введення до закладів академічного профілю реальних дисциплін (так звана "сучасна освіта"). Метою цієї школи стає підготовка до вступу у середні спеціальні навчальні заклади. Представлена вона була технічними школами у Англії, реальними училищами (школами) у Росії та Німеччині, загальноосвітніми колежами у Франції тощо.
Принципово іншим шляхом йшов розвиток середньої освіти у країнах, що історично були позбавлені (або позбавилися самі) середньовічної традиції організації середньої освіти за становою ознакою. Так у США в кінці минулого сторіччя була створена громадська "всеохоплююча школа", що була відкрита для всіх бажаючих. Вона працювала за схемою 3+3 (молодша середня + старша середня). У старшій середній школі шляхом вільного вибору учнями ряду предметів виділялися академічний та професійний профілі.
З 60-х років XX століття у зв'язку із бурхливим розвитком НТП середня освіта стала масовою, кількість учнів у цій освітній ланці подвоювалась і навіть потроювалась у західних країнах за одне-два десятиліття. У Європі почався процес демократизації повноцінної середньої Школи шляхом об'єднання під одним дахом різних типів середньої освіти (повної та неповної середньої школи) з одночасним збереженням їх внутрішньої цільової та змістової диференціації. Процес створення об'єднаних шкіл найбільш активно проходив у Великобританії, де їх Звідує більшість школярів. У ФРН до такого типу шкіл ходять не більше 10% учнів, тобто процес уніфікації середніх навчальних закладів є значно більш ускладненим. Розпочався аналогічний процес і у Франції, але теж не досяг значних успіхів.
124
Еволюціонізує і повноцінна середня школа класичного типу. В якій традиційно домінували давні та нові мови, математика, суспільні дисципліни. Для цього типу середньої освіти характерною сьогодні є диверсифікація на етапі старшої середньої школи. Виникають все нові та нові профілі ліцеїв та гімназій, які носять професійно-орієнтований характер (технічний, економічний, музичний, педагогічний, сільськогосподарський тощо).
Новою тенденцією для шкіл академічного профілю є введення до навчальних планів дисциплін практичної спрямованості (гімназії ФРН). що дає можливість випускникам зробити більш певними свої життєві перспективи у разі відмови з якоїсь причини від вищої освіти, на яку така школа перш за все і орієнтує.
Для України, як і для інших країн пострадянського простору характерною є тенденція відходу від уніфікованої середньої школи. Виникають нові типи шкіл - гімназії, ліцеї, колегіуми, що мають профільний характер. Продовжує існувати і загальноосвітня середня школа.
Швидкими темпами розвивається середня освіта і у країнах, що розвиваються. Якщо повна середня освіта все ще продовжує бути привілеєм верхівки суспільства, то неповна середня стає масовою і охоплює в середньому 30-50% підлітків відповідного віку.
Отже, провідним шляхом розвитку системи середньої освіти є шлях її диверсифікації, що надасть можливість кожній людині розвинути й застосувати свої таланти, обмежить шкільний відсів, дозволить багатьом юнакам та дівчатам позбавитись почуття відчуженості та відсутності перспектив на майбутнє. Така диверсифікація надає можливість говорити про два рівні середньої освіти: академічний рівень, що веде до університетської освіти, та професійний, технічний, що веде безпосередньо у світ праці. Важливою є і тенденція до надання випускникам середніх навчальних закладів подвійної життєвої перспективи: можливо -ті вступити до закладу післясередньої освіти та безпосереднього вступу в світ праці з набуттям у процесі навчання у школі навіть академічною профілю певних професійних компетенцій. Така орієнтація зумовлена необхідністю підвищення конкурентноздатності молоді на ринку праці.
Пріоритетними завданнями, притаманними для середньої освіти є надання системи наукових знань, розвиток особистості, її соціалізація.
Сучасна загальна освіта повинна навчити молодь функціональній, науковій та технологічній грамотності, загальній культурі. Головним завданням освіти є формування громадянина, його загальної культури. Саме навколо поняття "загальна культура" повинно відбуватись зближення двох рівнів середньої освіти - академічного та професійного [ІЗ].
125