- •Порівняльна педагогіка
- •І. Пп як галузь наукових знань
- •5 Розділ і. Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань
- •1. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки
- •2. Предмет порівняльної педагогіки. Її завдання та методи дослідження
- •Розділ II. Провідні чинники та стратегії розвитку освіти в сучасних умовах Питання
- •Література до розділу 2
- •1. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти
- •2. Проблеми економічної ефективності освіти
- •Таблиця 4. [з 2] Рівень безробіття серед населення сша старше 25 років
- •Характеристики стану здоров'я дорослого населення сша залежно від рівня освіти (у %) (1994 рік) [32]_____
- •Участь у різних формах проведення вільного часу жителями сша протягом року залежно від рівня освіти (у %) (1993 рік) [32]
- •II 4. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу
- •Питання
- •1. Загальна характеристика протиріч та перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі
- •2. Характеристика освітньої системи в сша
- •3. Характеристика освітньої системи у Великобританії
- •4. Характеристика освітньої системи у Німеччині
- •5. Характеристика освітньої системи у Франції
- •6. Характеристика освітньої системи в Японії
- •7. Характеристика освітньої системи в Україні
- •8. Загальні тенденції реформування сучасних освітніх систем
- •Питання для самоконтролю:
- •109 Розділ IV. Загальні тенденції структурного реформування освітніх систем у провідних розвинутих країнах світу та в україні Питання
- •1. Нова парадигма грамотності на порозі нового тисячоліття
- •2. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
- •3. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання
- •4. Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання
- •Тривалість навчання у початковій школі у різних регіонах світу
- •Середня кількість навчальних занять у початкових школах різних регіонів світу
- •5. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
- •6. Місце та роль приватних загальноосвітніх закладів в сучасних освітніх системах
- •7. Основні напрями розвитку системи професійної освіти
- •8. Тенденції розвитку системи вищої освіти
- •9. Провідні напрями та стратегії педагогічної освіти
- •10. Освіта дорослих
- •Література до розділу 2
- •Розділ V: провідні підходи до вирішення завдань підвищення ефективності навчального процесу
- •1. Еволюція підходів до дослідження ефективності школи.
- •2. Основні проблеми сучасних систем освіти та шляхи їх розв'язання
- •Проблеми сучасної освіти та шляхи Їх розв'язання
- •3. Інформаційно-технологічний підхід до вирішення проблеми
- •Розвиток дистанційної освіти в різних регіонах світу (За даними Інституту інформаційних технологій в освіті юнеско)
- •4. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності
- •Теоретичні “опори” методики когнітивної акселерації [15]
- •Питання для самоконтролю
- •173 Розділ VI. Шляхи диференціації та стандартизації освіти в провідних розвинутих країнах та в україні Питання
- •Література до Розділу 6
- •1. Провідні критерії диференціації навчання у зарубіжній школі
- •Класифікація диференціації за рівнем освітньої системи, на якому вона здійснюється [20]
- •2. Особливості диференціації навчального процесу у школах сша. Великобританії, фрн, Франції, Японії, України
- •2.А. Особливості диференціації навчального процесу в школах сша
- •2.Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
- •2.Г. Особливості диференціації навчального процесу у школах Франції
- •2.Д. Особливості диференціації навчального процесу у школах Японії
- •2. Е. Особливості диференціації навчального процесу в школах Україні
- •Можливості диференціації навчання на макто- та мезо-рівнях в українській загальноосвітній середній школі
- •3. Стандарти в централізованих та децентралізованих освітніх системах
- •4. Характеристика моделей європейської школи
- •4.1.Критерії визначення (компоненти) освітньої моделі школи
- •4.2.П'ять освітніх моделей масової західної школи.
- •Питання для самоконтролю
- •201 Розділ VII. Особливості соціалізації особистості в сучасній школі Питання
- •Література: до розділу 7
- •1. Система виховних цінностей у сучасному шкільництві
- •2. Форми та методи соціалізуючого впливу школи
- •Питання для самоконтролю
- •232 Розділ VIII. Альтернативні навчально-виховні заклади у країнах заходу в XX столітті Питання
- •Література до розділу 8
- •1. Основні причини виникнення та функції альтернативних шкіл
- •2. Розвиток альтернативних шкіл на рубежі хіх-хх століть та у 20-30-х роках XX століття а)нові школи
- •Школа Роже Кузіне
- •Вальдорфські школи
- •Школа Селестена Френе
- •Метод проектів у.Кілпатріка
- •Вінетка-план
- •В) Альтернативні середні школи 20-30-х років
- •3. Альтернативні школи другої половини XX століття
- •Питання для самоконтролю
- •3. Проблема виміру ефективності школи, є актуальною для реформаторів. У опитуванні 1998 року мало місце запитання про важливість шести індикаторів, названих у таблиці, для виміру ефективності школи:
- •9. Чи зможете ви оцінити найвищими балами (а,в) діяльність школи, до якої ходять Ваші діти (питання до батьків дітей, що відвідують державну школу)?
- •2.Б. Батьки, що віддали перевагу іншій школі, розподілилися у своєму подальшому виборі таким чином:
- •3. Успіхи учнів у навчанні оцінюються у сша балами: а,в, с, d, Fail. Якби такими ж балами оцінювали і діяльність школи, яку б Ви поставили оцінку державній школі?
- •4. Як би Ви оцінили діяльність тієї школи (державної), в якій Ви самі працюєте?
- •6. Предметом опитування у 1984 та 1989 роках ставала проблема залежності заробітної платні вчителя від якості його роботи.
- •7. Протягом останніх 15 років ставилось запитання: чи відчуває Ваша школа труднощі у залученні до роботи висококваліфікованих вчителів? Якщо так, то коротко поясніть причини.
- •8. Чи вважаєте Ви необхідним внесення поправок до Конституції сша з питання дозволу молитов у державній школі?
- •9. Які проблеми є найбільш актуальними для сучасної державної американської школи? _______________________
- •11. У ході реформування освітньої системи активно піднімається питання партнерства державної школи з батьками, громадою. У яких формах контакти школи з громадськістю здійснюються найбільш ефективно?
- •Витрати на освіту у 1997 році за секторами (як частка загальних витрат держави та частка внп)
- •289 Кількість та типи вищих приватних навчальних закладів (1997 рік)
- •Зміни в бюджеті міністерства освіти, науки і технологій
- •Частка освітнього бюджету, що витрачається на кожну з освітніх ланок (1997)
- •Тривалість обов'язкової освіти у країнах європейського співтовариства
- •Кількість шкільних днів на рік у країнах європейської о співтовариства
- •Кількість уроків ка тиждень та тривалість одного уроку у школах країн європейського співтовариства початкова освіта
- •Кількість уроків на тиждень та тривалість одного уроку у шкодах країн європейського співтовариства старша середня школа
- •Дослідження залежності ставлення учнів до школи від професійної позиції вчителя
- •Оцінка німецькими та датськими гімназистами ступеня впливу вчителів на формування їх особчстісних якостей (частота позитивних відповідей у %)
- •Частота позитивного сприйняття німецькими та датськими гімназисточки твердження: "Учителі цікавляться думками, оціночними судженнями та почуттями учнів" (у %)
- •Оцінка німецькими та датськими гімназистами перцептивних, комунікативних, експресивних та особистісних якостей учителів
- •Оцінка німецькими та датськими гімназистами дидактичних якостей вчителів (частота позитивних відповідей на запитання у %)
- •Ставлення датських та німецьких гімназистів до процесу навчання (частота висловлюваного судження у %)
- •Ступінь впливу різних чинників на навчальну мотивацію датських та німецьких гімназистів (у %)
- •Література: до розділу 7
- •Література до розділу 8
6. Характеристика освітньої системи в Японії
Однією з провідних характеристик сучасної Японії, крім того, що вона високорозвинута, постіндустріальна, комп'ютеризована, високопродуктивна є те, що вона високоосвічена. Основні принципи освіти визначаються Конституцією Японії (1946 р.) і Основним законом про освіту (1947р.). У 26 статті Конституції закріплені основні права і обов'язки громадян в освітній сфері: "За законом усі люди повинні мати рівні права на отримання освіти згідно зі своїми здібностями. Батьки, або особи, що їх заміняють, повинні забезпечити можливість отримання загальної освіти, передбаченої законом, всім дітям чоловічої і жіночої статі".
99
В основному законі про освіту сформульовані цілі і принципи освіти у відповідності з духом Конституції. Закон визначає головнумету освіти як всебічний розвиток особистості, спрямований на формування громадян, здорових тілом і духом, таких, що люблять правду і справедливість, цінують особистість, шанують працю і володіють глибоким почуттям відповідальності, наділених незалежним духом будівництва миролюбної держави і суспільства. Середпринципівосвіти, визначених у Законі, рівність можливостей у здобутті освіти, 9-річна обов'язкова освіта, спільне навчання хлопчиків і дівчаток, заборона партійної і політизованої освіти тощо.
Для Японії характерна висока повага до освіти, навіть культ освіти. Японці називають своє суспільство "суспільством дипломів", де багато важить не тільки рівень навчального закладу, що його видав, але і його престиж.
Управління освітоюздійснюється Міністерством освіти, науки і культури, яке визначає в національних навчальних програмах зміст кожного предмета, кількість навчальних годин для його вивчення на кожному етапі, мінімальну кількість навчальних днів для різних типів шкіл тощо.
Система освіти,що діє сьогодні в Японії, була створена теля другої світової війни за безпосередньою участю американських спеціалістів, тому за своєю структурою вона практично повністю копіює американську: 6-річна початкова, 3-річна молодша середня, 3-річна старша середня школа, 2 - 4-річні коледжі та університети.
Згідно з "Законом про освіту" початкові і середні школи, а також і вузи засновуються державою, префектурою і муніципальною владою, або корпораціями на неприбутковій основі. Практично всі загальноосвітні школи, засновані місцевою владою (початкові і середні школи) підпорядковуються муніципалітетам, а всі спеціальні — префектурам. Приватні школи відіграють важливу роль на рівні дитячих садків, старших середніх шкіл, вищих навчальних закладів, шкіл спеціальної підготовки. Технічні коледжі і університети з аспірантурою організуються В фінансуються державою.
На відміну від європейського та американського, японський навчальний рік починається 1 квітня і закінчується 31 березня. Він є найдовшим серед розвинутих країн: у 1990р. японські школярі провчились 243 дні, діти у ФРН та Росії - по 210, англійці - 192, французи 185, американці ж тільки 180. Канікули бувають влітку, взимку та весною, після перехідних екзаменів.
Дошкільне вихованняздійснюється в дитячих садках, які відвідують діти, як правило, з 5 років. 63% дитячих садків належать приватним особам. Вже на цьому етапі починається врахування престижності виховного закладу: він повинен забезпечити найбільш успішний початок шкільного життя.
100
Початкова школа.Більшість шкіл в Японії державні. Програма початкової школи включає 8 обов'язкових предметів (японська мова, соціальні предмети, арифметика, природознавство, музика, мистецтво та праця, домашнє господарство та фізичне виховання), основи морального виховання і спеціальну діяльність (шкільні та класні збори, гурткова робота, різні церемонії, екскурсії, спортивні змагання, користування бібліотекою, заняття з гігієни, правил безпеки тощо).
Молодша середня школа.В навчальний план входять як обов'язкові предмети, так і предмети за вибором. Відбір обов'язкових предметів здійснюється місцевими керівниками освіти згідно з локальною необхідністю та нахилами школярів. Серед предметів за вибором:
іноземна мова (в основному англійська) або комбінація професійного та естетичного циклів.
Характерною рисою японських шкіл є високе наповнення класів:
у початковій школі - до 40 учнів , у молодшій середній - від 41 до 45. Багатолюдність у класах, орієнтація на заучування примушує батьків звертатися до репетиторів. Масовим явищем стало навчання школярів на приватних додаткових курсах "дзюку" (понад 25% учнів початкових шкіл та близько 60 % - молодших середніх). Існування такої системи компенсуючого навчання, діяльність якої не припиняється навіть влітку, є однією з важливих причин ефективності японської школи.
Старша середня школа.Перехід до старшої середньої школи пов'язаний зі вступними екзаменами у вигляді тестів, що визначають успішність навчання з окремих предметів та коефіцієнт розумової обдарованості. Навчання диференційоване, з поділом на потоки та профілі. Як правило існують два відділення: загальноосвітнє, з поділом на академічний (гуманітарний та природничо-математичний) та загальний профілі, та професійне з сільськогосподарським, риболовним, промисловим, комерційним, домогосподарським профілями та циклами більш вузької спеціалізації.
Академічний профіль готує до вступу в університет. На загальному вивчають приблизно ті ж предмети, що і на академічному, але на нижчому рівні складності. Знання тут мають більш прикладний характер. Професійне відділення готує учнів до праці з певної спеціальності Загальноосвітня програма зведена до мінімуму.
Навчання в старшій середній школі Японії є платним як в державних, так і в приватних школах, які відвідує близько 28% школярів.
Професійно-технічна освітаздійснюється у професійних школах двох типів: а) технічні коледжі для тих, хто закінчив молодшу середню школу (строк навчання 5 років); б) молодші коледжі для випускників старших класів середніх шкіл (строк навчання 3 роки). В країні нараховується близько 800 професійних шкіл, з яких більшість (96%) приватні.
101
Вища освітанадається в університетах та інститутах. Після 4 років навчання випускники отримують ступінь бакалавра і можуть продовжити навчання у магістратурах та докторантурах вузів. 75% японських студентів навчаються в приватних вузах, але значення державних у підготовці інтелектуального потенціалу нації є значно вагомішим, оскільки саме тут навчається абсолютна більшість студентів природничого, технічного, медичного, педагогічного, сільськогосподарського профілів, майбутніх магістрів та докторів наук, значно кращими є умови навчання та викладацький корпус.
Після другої світової війни з'явилась певна кількість спеціальних жіночих вузів. Але частка дівчат серед студентів продовжує залишатись незначною. Навчання у всіх вузах є платним, що ускладнює доступ до вищої освіти.
Реформа освіти.З 1984 р. почалась фундаментальна підготовка до "всеохоплюючої реформи народної освіти, спрямованої у XXI століття". Японці характеризують це починання як Ш епоху реформ і вважають, що реформуватись повинні не окремі сторони шкільного життя, а самі його основи.
Відрахування реформаторських епох ведеться від того часу, як у країні вперше була побудована європеїзована система освіти (цей період позначається 1890 роком - прийняттям після революції Мейдзі Імператорського рескрипту про освіту). П епоха - побудова сучасної системи освіти після другої світової війни.
Документи, що визначають сутність ПІ епохи реформ, розроблялись з 1984 до 1987 рр. У цих документах міститься критика багатьох аспектів сучасної системи освіти. По-перше, вважають автори реформи, шкідливою є система вступних екзаменів до вузів, передусім престижних (ажіотаж навколо них приносить шкоду нижчим ступеням системи освіти: примушує спрямовувати левову частку часу на механічне заучування можливих екзаменаційних завдань, а не на розвиток творчих можливостей учнів); по-друге, сучасна система освіти страждає від "зайвої уніфікації; по-третє, вона характеризується як така, що культивує серед школярів та студентів дух вільнолюбства та прав людини і звертає недостатню увагу на виховання почуття обов'язку і відповідальності; по-четверте, загрожуючого розміру набуло падіння дисципліни учнів у школі та вдома. Знущання в школі набувають розмірів стихійного лиха. Японські педагоги вважають цю проблему найболючішою в національній освіті. Вони підкреслюють, що метою роботи школи повинно бути виховання як формування якостей особистості, а не навчання, як передача інформації, тобто "розпалення факела", а не "наповнення судини (КК – а що це таке??)".
У цьому процесі машина не може замінити людину, вчителя, який
102
є, за японською традицією, моделлю доброчесної особистості для своїх учнів.
Основними завданнями сучасної реформи є:
• побудова системи безперервної освіти, що діє протягом усього активного життя кожної людини;
• перебудова змісту та методів навчання з метою максимального урахування індивідуальних особливостей дітей та підлітків у навчальному процесі;
•„ приведення структури, змісту та методів освіти і виховання у відповідність з такими процесами та явищами, як комп'ютеризація, висока ступінь інформатизації а також інтернаціоналізація сучасного життя [2].