Тема № 3. Конституційне закріплення територіального устрою України

План

1. Поняття й форми державно-територіального устрою.

2. Україна – унітарна держава.

3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.

4. Особливості правового статусу міст Києва і Севастополя.

Список рекомендованої літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Закон України „ Про внесення змін до Конституції України ” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

3. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р., затв. Законом України від 23 грудня 1998 р. № 350-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст.43.

4. Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 р. № 1524-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 21. – Ст.158.

5. Закон України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” від 10 лютого 1998 р. № 90/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 29. – Ст.191.

6. Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 р. № 401-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст.79.

7. Абасов Г.Г. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим. Автореф. дис... канд. юрид. наук .2004.

8. Корольова-Борсоді Н.В. Правове регулювання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Автореф. дис... канд. юрид. наук . 2005.

9. Лазур Я.В. Правове регулювання національно-культурної автономії: світовий та вітчизняний досвід. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2006.

10. Неделько О.О. Взаємовідносини органів представницької та виконавчої влади в Автономній Республіці Крим. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2004.

11. Царахов К.Б. Федерація як форма національно-державного устрою. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2004.

12. Шкабаро В.М. Конституційно-правовий статус міста в Україні. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2004.

Методичні рекомендації :

Під час написання курсової роботи важливо визначити поняття державно-територіального та територіального устрою, розглянути їхні форми (унітарну державу та федерацію), проаналізувати їхні ознаки.

На підставі аналізу відповідних норм Конституції України надати характеристику України як унітарної держави. Визначити поняття адміністративно-територіального устрою, проаналізувати його рівні та складові: село, селище, район, місто, область. Надалі необхідно розглянути принципи територіального устрою України.

Розглядаючи трете питання плану, необхідно проаналізувати правове положення Автономної Республіки Крим, надати характеристику органів публічної влади автономії, проаналізувати засади їх організації та діяльності.

Розкриваючи четверте питання, необхідно визначити правове положення міста Києва як столиці України та міста Севастополя, проаналізувати особливості організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування в цих містах.

В А Р І А Н Т ІІІ (букви Р - Я)

ТЕМА № 1. Конституційне правосуддя в Україні

План

1. Поняття і види конституційного правосуддя.

2. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України.

3. Конституційний статус суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності.

4. Конституційне провадження.

5. Акти Конституційного Суду України

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

3. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст.272.

4. Боботов С.В. Конституционная юстиция. - М., 1994.

5. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс. М., ИО “Юнити”. 1998.

6. Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии. Сборник нормативных актов. М., Зерцало, 1998.

7. Марцеляк О. В. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України. Автореф. канд. дис. Харків, 1997.

8. Михайлович Д.М. Офіційне тлумачення закону: Автореф. дис... канд. юрид. наук: Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. .

9. Ліфтшць Ю. Правовий статус Конституційного суду.// Право України. №5-6 1994.

10. Скомороха В. Окремі питання поділу влади і юрисдикція Конституційного Суду України //Право України. -1998. - № 5.

11. Скомороха В. Деякі питання конституційного провадження // Право України. 1998.- №9.

12. Селіванов А.Теоретичні і практичні погляди на тлумачення Конституційним Судом України норм законодавства // Право України. 1999. № 10.

13. Тесленко М· Взаємозв'язок права і політики в діяльності Конституційного Суду України// Право України. 1999. №

14. Тесленко М. Про місце Конституційного Суду України в системі вищих органів державної влади // Право України. 1999. № 12.

15. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України//Право України. 2000. № 2.

16. Тацій В. Я., Грошевий Ю, М. Правові засоби охорони конституції.//Вісник Академії правових наук України. 1995. № 3.

17. Тодика Ю.М., Марцеляк О.В. Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян. Х., 1998.

18. Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - № 1.

19. Савчин М.В. Конституційний суд України як гарант конституційного ладу: Автореф. дис. канд. юрид. наук: НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2003.

Методичні рекомендації :

При написанні роботи необхідно визначити поняття конституційного правосуддя, визначити його основні загальні риси та відмінність від правосуддя, яке здійснюють суди загальної юрисдикції. Розкрити роль конституційної юстиції у розбудові та функціонуванні правової держави. Визначити види конституційного правосуддя за різними критеріями.

Спираючись на матеріали періодичної преси та зміст рекомендованої наукової літератури дослідити процес становлення конституційної юстиції в Україні та проблеми, що постають на цьому шляху. При розгляді теми слід всебічно проаналізувати світовий досвід функціонування конституційної юстиції та її основні системи у сучасному світі.

Розглядаючи третє питання, слід визначити статус Конституційного Суду України та його завдання, розкрити основні принципи його організації та діяльності. Вказати склад Конституційного Суду та порядок його формування за діючим законодавством.

Звернути увагу на зміст повноважень Конституційного Суду України та підстави визнання правових актів неконституційними.

Далі треба дати характеристику правового статусу суддів Конституційного Суду України. Звернути увагу на підстави припинення повноважень суддів Конституційного Суду України та гарантії їх діяльності.

При висвітленні останнього питання теми треба звернути увагу на те, що особливістю Закону України “Про Конституційний Суд України” є наявність у ньому значної кількості процесуальних норм, покликаних якомога детальніше регламентувати конституційне судочинство.

ТЕМА № 2. Конституційні засади проведення виборів в Україні

План

1. Поняття виборчої системи і виборчого права. Типи виборчих систем.

2. Конституційне-правове регулювання виборів в Україні.

3. Конституційні принципи виборчого права.

4. Поняття виборчого процесу. Характеристика стадій виборчого процесу.

5. Шляхи вдосконалення виборчої системи України.

Список рекомендованої літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

3. Закон України „Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р. № 1932-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – Ст.448.

4. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р. № 1667-ІV (із змінами, внес. Законом від 21 грудня 2005 р. № 3253-ІV) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст.382;

5. Долежан В., Василюк С.. Оновлення виборчого законодавства: на користь чи на шкоду? // Право України. №3. 2001.

6. Виборче право України: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Погорілка, М.І. Ставнійчук. – К.: Парламентське вид-во, 2003.

7. Ковальчук О.Б. Виборчий процес в Україні: конституційно-правові аспекти: Автореф. дис... канд. юрид. наук/ Одес. нац. юрид. акад.. — О., 2003.

8. Кравченко В.В., Пухтинський М.0. Науково-практичний коментар Закону України «Про вибори

9. Малкіна Г.М. Взаємодія виборчої і партійної систем: світовий досвід та проблеми України: Автореф. дис... канд. політ. наук/; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004.

10. Марцеляк О.В., Вибори народних депутатів України: навчальний посібник. Харків. ТОВ «Прометей-Прес». 2007. 620 с.

11. Марцеляк О.В. Удосконалення виборчої системи як важливий чинник подальшої демократизації виборчої політики в Україні// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. - № 817. - Серія: Право. - Випуск 1(3).

12. Максакова Р.М.Вибори до органів місцевого самоврядування: проблеми теорії і практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2003. .

13. Співак В.І. Правова культура учасників виборчого процесу як засіб забезпечення реалізації виборчих прав громадян України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2004.

14. Стешенко Т.В. Виборчі комісії: правовий статус і організація роботи. Автореф. дис... канд. юрид. наук. Харків. НЮАУ. 2000.

15. Полешко. Какой должна быть избирательная система Украины// Право України. № 2. 1992.

16. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Выборы народных депутатов Украины: конституционно-правовой аспект. Х., Факт.1998.

17. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Законодательство Украины о виборах Президента Украины. Харьков, 1999.

18. Тодика Ю.М., Бандурка О.М. Вибори народних депутатів України. Харків, 1994.

19. Хахуда Ю. Насильство як спосіб перешкоджання здійсненню виборчого права//Право України № 4. 2003.

20. Фрицький Ю. Пропорційна система виборів до Верховної Ради України – оціночний аспект // Право України. – 2006. - №4. – С. 104

Методичні рекомендації :

При написанні курсової роботи необхідно розкрити поняття виборчої системи України, її особливості. Крім цього, потрібно визначити типи виборчих систем та принципи, які лежать в основі мажоритарної, пропорційної і змішаної систем, переваги та недоліки цих виборчих систем. Слід дати характеристику поняття виборчого права в об`єктивному розумінні, детально проаналізувати принципи виборчого права.

Розглядаючи друге питання плану, важливо звернуть увагу на особливості правового регулювання виборів в Україні, надати характеристику виборчих законів та конституційних норм, які регламентують виборчий процес. Далі необхідно всебічно проаналізувати тип виборчої системи в Україні, показати її недоліки..

Розкриваючи четверте питання, потрібно визначити поняття виборчого процесу та його основних стадій, дати характеристику кожної із стадій, розглянути їх в динаміці.

Висвітлюючи питання про шляхи вдосконалення виборчої системи України, доцільно порівняти виборчу систему України з виборчими системами інших країн світу, проаналізувати підсумки парламентських та президентських виборів в нашої країні в 2004, 2006 та 2007 р. р., їх недоліки і особливості. Бажано висловити свій погляд на шляхи вдосконалення виборчої системи України крізь призму наступних виборів до Верховної Ради України та Президента України.

ТЕМА № 3. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України

План

1.Кабінет Міністрів України у системі органів виконавчої влади в Україні.

2.Порядок утворення і будова Кабінету Міністрів України.

3.Організація і діяльність Кабінету Міністрів України.

4.Акти Кабінету Міністрів України: організація прийняття та виконання.

Список рекомендованої літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

3. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р., затв. Законом України від 23 грудня 1998 р. № 350-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5-6. – Ст.43.

4. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 21.12.2006 р. № 514-V// Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 11. – Ст.94.

5. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. № 586-XIV (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст.190;

6. Закон України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” від 2 березня 2000 р. № 1524-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 21. – Ст.158.

7. Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 р. № 401-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст.79.

8. Авер`янов В.Б. Органи виконавчо\ влади в Україні. – К.1997.

9. Железняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України. – 2000. –№8. – С.38–41.

10. Кафарський В. Кабінет Міністрів України: проблеми формування в нових політико-правових умовах.// Право України. – 2006. -№8.

11. Кафарський В. Правові засади функціонування Кабінету Міністрів України.// Право України. - 2006. - №6.

12. Ківалов С. В. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади в Україні: історія, теорія, перспективи. - Одеса: Юридична літератури, 2004. - 150 с.

13. Кикоть П. Міністерство — центральний орган виконавчої влади України. // Право України. – 2000. - №1. – с. 5.

14. Коваль О. Місцеві органи державної виконавчої влади: структура, повноваження та компетенція в умовах регіоналізації України // Вісник Української Академії державного Управління при Президентові України. – 2001. – №2. – Ч.1. – С. 82-84.

15. Коліушко І. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. — К.: Факт, 2002.

16. Макаренко О. Щодо співвідношення понять «орган виконавчої влади» та «орган державного управління» // Право України. – 2000. –№6. – С.23–26.

17. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційний статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. - 2000. - №5. - С. 24-28

18. Органи державної влади України / За ред. В. Ф. Погорілка: Монографія. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002.

19. Полешко А. Обговорення законопроекту «Про центральнi органи виконавчої влади». // Право України. – 2002. - №3.

20. Проценко Т. О. Органи виконавчої влади в регіонах України: шляхи вдосконалення: Монографія. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - 241 с.

21. Соляннік К.Є. Організація та діяльність виконавчих органів місцевих рад в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук. Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2003.

22. Шаповал В.М. Конституція і виконавча влада. - К.: Юрінком Інтер, 2004..

23. Ярмиш О.Н., Червяцова А.О. Кабінет Міністрів України: проблема визначення конституційно-правового статусу// Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. - № 817.- Серія: Право.- Випуск 1(3).- С.30-36.

Методичні рекомендації :

При написанні курсової роботи необхідно проаналізувати систему органів державної виконавчої влади в Україні та надати характеристику кожної її ланки. Ретельно визначити місце Кабінету Міністрів України у системі органів виконавчої влади.

На підставі аналізу відповідних норм Конституції України та закону України «Про Кабінет Міністрів України» надати будову вищого органу у системі органів виконавчої влади та розглянути порядок його утворення.

Розглядаючи трете питання плану, необхідно проаналізувати функції, форми і методи діяльності Кабінету Міністрів України.

Розкриваючи четверте питання, важливо визначити види актів, які затверджує Кабінет Міністрів України, проаналізувати їх юридичну природу, порядок підготовки та особливості виконання.

Укладач: доцент кафедри конституційного, муніципального і міжнародного права Воронов Марк Миколайович

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

Форма контролю:

• контрольна робота

• практичні заняття

• залік

Навчальна дисципліна «Цивільне право України (загальна частина)» у третьому семестрі передбачає вивчення засвоєння студентами основних положень таких підгалузей цивільного права як особисті немайнові права та загальні положення цивільного права. Підсумковою формою контролю знань студентів є залік, допуск до якого передбачає виконання першого та другого модулів.

ПЕРШИЙ МОДУЛЬ

Перший модуль складається з підготовки контрольної роботи.

Контрольна робота

Контрольною роботою є письмова робота за обраною темою навчальної дисципліни «Цивільне право України. Загальна частина», яка розкриває поставлену проблематику на підставі застосування наукових джерел й нормативно-правових актів та виконується студентами позааудиторно.

Структура контрольної роботи:

• титульний аркуш (має містити: назви учбового закладу та факультету, тему роботи та назву дисципліни, з якої її виконано, П.І.Б. виконавця та рецензента роботи, номер академічної групи, в якій навчається студент, рік та місце виконання роботи)

• план роботи (має охоплювати вузлові питання теми)

• вступ (визначаються питання, які будуть розглянуті)

• основна частина роботи, яка передбачає розкриття предмета дослідження

• висновки відповідно до проведеної роботи;

• список використаних джерел

Вимоги до написання та оформлення контрольної роботи:

1. мова написання – українська чи російська, у науковому стилі

2. загальний обсяг роботи 15-20 арк. формату А-4, текст розміщається з одного боку сторінки

3. виконання за допомогою комп’ютерної або друкарської техніки: редактор – Word; шрифт – Times New Roman, чорний колір, 14 кегель, через 1,5 інтервал; поля: зверху – 2 см, знизу – 2 см; зліва – 3 см, справа – 1,5 см, книжковий формат, нумерація сторінок у верхньому правому кутку

4. виконання від руки: розбірливим почерком середнього розміру, 1 сторінка написаної від руки роботи дорівнює 1 сторінці друкованого тексту, чорнилом синього або чорного кольору

5. робота має бути в обкладинці, брошурована або поміщена у прозорі «файли» (кожна сторінка в окремий)

6. обов’язкові посилання у тексті роботи на використані джерела: у квадратних дужках вказується номер джерела за списком та номер сторінки в ньому (за наявності), де викладена відповідна інформація

Нормативний матеріал, наукову, навчальну та іншу спеціальну літературу за темою контрольної роботи студент підбирає самостійно.

Контрольна робота подається до деканату заочної форми навчання за місяць до початку сесії, де має бути зареєстрована.

Робота не зараховується в разі недотримання будь-яких із вищевказаних вимог та повертається студенту для доопрацювання.

Теми контрольних робіт

Тема роботи обирається студентом відповідно до порядкового номеру в нижченаведеній таблиці та має співпадати з першою літерою прізвища студента за українською абеткою:

Літера, з якої починається прізвище студента	Порядковий номер теми роботи
З «А» по «Г» включно	1
З «Д» по «З» включно	2
З «І» по «Л» включно	3
З «М» по «П» включно	4
З «Р» по «У» включно	5
З «Ф» по «Ч» включно	6
З «Ш» по «Я» включно	7

Теми:

1. Особисті немайнові права фізичних осіб за цивільним законодавством України

2. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.

3. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.

4. Поняття та види цінних паперів як об’єктів цивільних прав.

5. Опіка і піклування.

6. Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.

7. Принципи цивільного права.

ДРУГИЙ МОДУЛЬ

Другий модуль складається з роботи на практичних заняттях.

Практичні заняття

Підготовка до практичних занять передбачає опрацювання теоретичних питань за темами «Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин» та «Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин» й вирішення задач.

Задачі вирішуються письмово (від руки) до початку занять (рішення кожної задачі має бути викладено на окремому аркуші формату А-4) та здаються викладачеві на семінарському занятті. Рішення повинно бути обґрунтованим, розгорнутим, послідовним, містити посилання на застосовані норми права.

Орієнтовний перелік теоретичних питань:

Тема №1: Поняття фізичної особи. Поняття та обсяг цивільної правоздатності фізичної особи. Ім’я фізичної особи та її місце проживання. Цивільна дієздатність фізичної особи. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи залежно від вікового критерію. Надання повної цивільної дієздатності. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, правові наслідки. Підстави та порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Підстави, порядок та правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. Підстави та порядок визнання особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Акти цивільного стану. Поняття підприємництва та його основні види і форми. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Порядок та умови державної реєстрації фізичної особи як підприємця. Основні права та обмеження фізичної особи в галузі підприємництва. Підстави та правові наслідки банкрутства фізичної особи-підприємця. Припинення підприємницької діяльності фізичною особою. Поняття та основні завдання опіки і піклування. Правовий стан органів опіки та піклування. Категорії фізичних осіб, над якими встановлюється опіка та піклування. Встановлення опіки та піклування. Порядок призначення опікуна або піклувальника. Права та обов’язки опікуни і піклувальника. Управління майном особи, над якою встановлено опіку. Здійснення опіки над майном. Звільнення опікуна та піклувальника. Припинення опіки і піклування.

Тема №2: Поняття та ознаки юридичної особи. Основні види юридичних осіб. Організаційно-правові форми юридичних осіб. Підприємницькі та непідприємницькі товариства. Найменування та місцезнаходження юридичної особи. Порядок створення та державна реєстрація юридичної особи. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи. Філії та представництва юридичної особи. Відповідальність юридичних осіб. Управління товариством та установою. Припинення юридичної особи. Задоволення вимог кредиторів юридичної особи у разі її ліквідації. Банкрутство. Поняття та види господарських товариств. Повне товариство. Командитне товариство. Товариство з обмеженою відповідальністю. Товариство з додатковою відповідальністю. Акціонерне товариство. Виробничий кооператив. Непідприємницькі товариства. Установи. Інші організаційно-правові форми юридичних осіб, передбачені законом.

Задача №1

Іванов, якому виповнилось 16 років, на наступний після свого дня народження день на одержану внаслідок навчання у коледжі Національного фармацевтичного університету стипендію придбав три квітки Української національної лотереї. По одному з них він виграв праску. Не проінформувавши своїх батьків, Іванов продав її за 50 грн. неповнолітньому Петрову. Батько Іванова звернувся до Петрова із проханням повернути праску. Проте останній відмовився це зробити, посилаючись на те, що квітки лотереї Івановим були придбані на власну стипендію, отже він може самостійно розпоряджатися й цими квітками, й отриманим виграшем.

Батько Іванова пред’явив до Петрова позов про визнання договору купівлі-продажу праски недійсним.

Вирішіть справу.

Задача №2

Петро (7 років) та Микита (13 років), розвели поблизу сусідського сараю багаття, від якого той спалахнув та згорів. Власник сараю звернувся до батьків Петра та Микити з позовом про відшкодування спричинених збитків та моральної шкоди. Батьки дітей заперечували проти позову, посилаючись на те, що діти є ще недієздатними, отже, відповідальності за спричинену шкоду не несуть, а батьки, в свою чергу, були на момент вчинення шкоди на роботі, й тому також не можуть нести відповідальність за спричинену їхніми дітьми шкоду.

Вирішіть справу.

Задача №3

Миронов звернувся до суду із заявою про визнання своєї сестри Миронової обмежено дієздатною. Подання заяви він обґрунтував тим, що Миронова потребує призначення над нею опіки, оскільки не може в силу свого психічного стану відповідати за свої дії та керувати ними внаслідок зловживання токсичними речовинами та стійкого психічного розладу.

Яке рішення може ухвалити суд і яким має бути його зміст?

Вирішіть справу.

Задача №4

Федоров та Степанков вирішили заснувати товариство з обмеженою відповідальністю. Державним реєстратором ним було відмовлено у реєстрації товариства з мотивів того, що кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю повинна бути не менше трьох осіб, та назва, яку обрали для товариства Федоров та Степанков, вже належить іншій юридичній особі.

Чи законні дії державного реєстратора?

Вирішіть справу.

ЗАЛІК

Питання до заліку

1. Предмет цивільного права.

2. Метод цивільного права.

3. Принципи цивільного права.

4. Функції та система цивільного права.

5. Поняття та види джерел цивільного права.

6. Аналогія закону та аналогія права.

7. Дія цивільного законодавства у часі, просторі, за колом осіб.

8. Тлумачення цивільно-правових норм.

9. Поняття, елементи та види цивільних правовідносин.

10. Юридичні факти. Юридичні склади.

11. Правоздатність фізичної особи.

12. Дієздатність фізичної особи та її зміст.

13. Повна цивільна дієздатність.

14. Часткова цивільна дієздатність.

15. Неповна цивільна дієздатність. Емансипація.

16. Обмеження дієздатності фізичної особи.

17. Визнання фізичної особи недієздатною.

18. Опіка і піклування.

19. Визнання фізичної особи безвісти відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою.

20. Фізична особа як підприємець.

21. Поняття юридичної особи та її ознаки.

22. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права.

23. Індивідуалізація юридичних осіб.

24. Створення юридичних осіб приватного права.

25. Органи юридичної особи.

26. Філії та представництва юридичної особи.

27. Припинення юридичної особи.

28. Неплатоспроможність і банкрутство юридичної особи.

29. Господарські товариства та їх форми.

30. Повне товариство.

31. Командитне товариство.

32. Товариство з обмеженою відповідальністю.

33. Товариство з додатковою відповідальністю.

34. Акціонерне товариство.

35. Виробничий кооператив.

36. Загальна характеристика непідприємницьких товариств.

37. Загальна характеристика установ.

38. Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.

39. Поняття та види об’єктів цивільних прав.

40. Речі та їх класифікація.

41. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних прав.

42. Поняття та види цінних паперів як об’єктів цивільних прав.

43. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.

44. Поняття правочину та його ознаки.

45. Види правочинів.

46. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

47. Форма правочину. Державна реєстрація правочинів.

48. Відмова від правочину.

49. Недійсність правочину.

50. Нікчемні правочини.

51. Оспорюванні правочини.

52. Правові наслідки недійсності правочину.

53. Поняття та види представництва.

54. Довіреність. Припинення представництва за довіреністю.

55. Поняття, засади та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.

56. Поняття та засади виконання суб’єктивних цивільних обов’язків.

57. Загальні засади захисту цивільних прав та інтересів.

58. Захист цивільних прав та інтересів юрисдикційними органами.

59. Самозахист цивільних прав.

60. Поняття, ознаки та функції цивільно-правової відповідальності.

61. Види цивільно-правової відповідальності.

62. Умови цивільно-правової відповідальності.

63. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

64. Поняття строку та терміну. Види строків.

65. Поняття позовної давності та межі її застосування.

66. Строки позовної давності та їх обчислення. Зміна тривалості позовної давності.

67. Початок перебігу позовної давності.

68. Зупинення перебігу позовної давності.

69. Переривання перебігу позовної давності.

70. Наслідки закінчення позовної давності.

71. Поняття, ознаки і зміст особистих немайнових прав.

72. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне буття фізичної особи.

73. Особисті немайнові права, які забезпечують природне існування фізичної особи.

74. Здійснення і захист особистих немайнових прав.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник // Відп. ред. Р.А.Майданик. – К.: Юстініан, 2007. – 912с.

2. Антимонов Б.С., Граве К.А. Советское наследственное право. –М.: Юр.лит. –1955. –264 с.

3. Антимонов Б.С., Флейшиц В.А. Авторское право. - М. - 1957.

4. Антонюк О. І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. — К., 2005. — 205 с.

5. Банкрутство. Правозастосування та судова практика. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 304 c.

6. Білоусов Ю. В. Захист цивільних прав та інтересів: питання теорії, юрисдикції та завершеності //Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Випуск 23. — Одеса: Юридична література, 2004. — С. 41-45.

7. Бошицький Ю.Л., Козлова О.О., Андрощук Г.О. Комерційні найменування: основні правові аспекти. Наук.-практ. вид. – К.: “Юридична думка”,2006. – 216 с.

8. Бервено С. Н., Яроцький В. Л. Правове регулювання вексельного обігу в Україні. — Х.: Право, 2001. — 512 с.

9. Братусь С. Н. Предмет и система гражданського права. – М., 1963.

10. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. - М.: Госюриздат, 1950

11. Відшкодування моральної та матеріальної шкоди: навч.посіб./М.К. Галянтич, А.Б. Гриняк та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 624 с.

12. Высоцкий Д.Е. Правовые формы объектов инновационной деятельности. — Донецк: Вебер, 2007. — 118 c.

13. Галянтич М.К. Житлове право України. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 528 c.

14. Генкин Д.М. Право собственности в СССР. –М.: Юр.лит. – 1961. –224 с.

15. Гражданское право: В 2 т. Том I: Учебник / Отв. ред. Е.А. Суханов. М.: Издательство БЕК, 1998. - 816 с.

16. Гражданское право: В 2 т. Том II, полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. М.: Издательство БЕК, 2000.

17. Гражданское право: В 2 т. Том II, полутом 2: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. М.: Издательство БЕК, 2000.

18. Гражданское право Украины: В 2 ч.: Ч. 1/А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др./Под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. - Х.: Основа, 1996. - 437 с.

19. Гриняк А.Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. — 176 c.

20. Давидова Н.О. Особисті немайнові права. - К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008. - 160 c.

21. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні: Монографія. - К.: Вентурі, 1996. — 272 с.

22. Добровольский А. А., Иванова С. А. Основные проблемы исковой формы защиты права. М., Изд-во Моск. ун-та, 1979, с. 159.

23. Драгнєвіч О.В. Спадкування: за законом і заповітом. Центр правових досліджень. Серія: «Правовий всеобуч населення» - К., 2005

24. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

25. Емельянов В.И. разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. – М.:, 2002. – 160 с.

26. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток. - К.: КНТ, 2007. — 288 c.

27. Здоронок Г.І. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств. - К.: Юрид. практика, 2007. — 480 c.

28. Иванский В.П.. Правовая защита информации о частной жизни граждан. Опыт современного правового регулирования: монография. М.: Издательство РУДН, 1999. - 276с.

29. Кодинець А.О. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України: Монографія – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2007 – 312 с.

30. Кондратьєв Р. І., Стефанчук Р. О. Здоров’я фізичної особи як об’єкт її особистих немайнових прав//Юридичний вісник України. — 2007. — № 23. — 9-15 червня. — С. 1-6.

31. Коноваленко В. Авторское право: автору, редактору, видавцю. - Х.: Фактор, 2007. - 496 c.

32. Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності. - К.: Істина, 2007. - 208 c.

33. Кохановська О. В. Інформація як об’єкт правовідносин//Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2005. - Вип. 63-64. - С. 73-76.

34. Кохановська О.В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 463 с.

35. Кузнецова О.В. Возмещение морального вреда. - М.: Юстицинформ, 2009. – 89 с.

36. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. - К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецького, 2004. – 328 с.

37. Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: теория и судебная практика. - М.: Юридический центр Пресс, 2002. – 568 с.

38. Личные неимущественные права: проблемы теории и практики применения: сб. статей и иных материалов/под ред. Р.А. Сефанчука. – К.: Юринком Интер, 2010. – 140 с.

39. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному  8-му изд., 1902. Изд. 3-е, испр. М.: «Статут», 2003. – 831 с.

40. Макода В.Є. Правова охорона промислових зразків в Україні. К.: УАБ, 2000. – 172с.

41. Матвеев Г.К. Основание гражданско-правовой ответственности. – М.,1970

42. Мица Ю. В. Правова природа похідних цінних паперів. - X.: Страйд, 2006. - 220 с.

43. Мичурин Є.О. Осуществление и ограничения имущественных прав: монография / М.: Издательство «Юрист», 2011. – 344 с.

44. Мічурін Є.О. Речові права на чуже майно: правове регулювання та договори про встановлення // Нотаріат для Вас. – 2006, №7-8, с. 21-30, №9, с. 34-42.

45. Мічурін Є.О. Спадковий договір: практика застосування та співвідношення з іншими правочинами// Нотаріат для Вас. – 2010. - №7-8. - с. 5-14.

46. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Кухарєв О.Є. Спадкове право: практичне застосування. – Х.: Юрсвіт, 2009. – 464с.

47. Мэггс П.Б., Сергеев А.П. Интеллектуальная собственность. – М.: Юристъ, 2000. – 400 с.

48. Нагнибіда В.І. Класифікація прав на чужі речі у цивільному праві//Приватне право і підприємництво. – Вип. 5. – 2006. – С. 72-77.

49. Нагнибіда В.І. Поняття та ознаки прав на чужі речі // Держава і право. - №31. – 2006. – С. 266-276.

50. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / Н. С. Кузнєцова, І. О. Дзера, В. М. Коссак та ін./За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - Т. І. - 832 с.

51. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. – 2-е вид., перероб. і доп. / О. О. Кот, Т. В. Боднар, С. І. Шимон та ін./За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - Т. ІІ. — 1088 с.

52. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т./За відповід. ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т. 1. - 832 с.

53. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т./За відповід. ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т. 2. - 1088 с.

54. Нерсесов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. М.: "Статут", 2000. - 286 с.

55. Нецька Л.С., Піцан О.М., Галянтич М.К. и др. Особисті немайнові права інтелектуальної власності творців. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 256 c.

56. Новікова В.В. Безоплатні договори у цивільному праві України. - Х.: Ксилон, 2008. - 137 c.

57. Новицкий И. Б. Источники советского гражданского права. – М.:Юр.лит. –1959. –162 с.

58. Носік Ю.В. Права на комерційну таємницю в Україні. - К.: КНТ, 2007. - 2007 c.

59. Основи інтелектуальної власності та її захист. Навчальний посібник./ Лабезний В.С. та ін. – К.:Ліра-К, 2011. – 158 с.

60. Основы интеллектуальной собственности. - К.: Издательский Дом «Ін Юре», 1999. - 600 с.

61. Пастухов О. М. Авторське право в Інтернеті. - К.: Школа, 2004. -144 с.

62. Право інтелектуальної власності: Академічний курс. - К.: Ін Юре, 2004. - 672 c.

63. Право інтелектуальної власності. Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.П. Орлюк, О.Д.Святоцького. . – К.: Концерн Видавничий Дім “Ін Юре”, 2007 – 696 с.

64. Примак В.Д. Вина і добросовісність у цивільному праві (теорія, законодавство, судова практика). - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 432 c.

65. Примак В.Д. Функціональна визначен6ість змісту цивільно-правової вини//Юридичний вісник України. – 2004. - № 43 (487). – С. 26-37

66. Примак В.Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - 432 c.

67. Ромовская 3.В. Защита в советском семейном праве. – Львов: «Вища школа». – 1985. –180 с.

68. Ромовська З.В. Українське цивільне право. Право власності: Підручник. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 246 с.

69. Слипченко С.А., Смотров О.И., Кройтор В.А. Гражданское и семейное право: Конспект ответов на зачете и экзамене. - Х.: Эспада, 2007. - 336 c.

70. Стефанчук М.О. Межі здійснення суб'єктивних цивільних прав. Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006. – 202 с.

71. Стефанчук Р. О. Зміст особистих немайнових прав фізичної особи//Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 7. - С. 10-13.

72. Стефанчук Р.А. Институт личных неимущественных прав физических лиц в гражданском законодательстве Украины//Юрист. - 2006. - № 1. - С. 60-67.

73. Стефанчук Р.О. Система особистих немайнових прав в сфері авторства//Університетські наукові записки. - 2005. - № 3 (15). - С. 60-65.

74. Тархов В.А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций, г. Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. - 331 с.

75. Ткаченко Н.В. Страхування. - К.: Ліра-К, 2007. - 376 c.

76. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М.: Юр. лит. - 1974. - 340 с.

77. Хохлов В.А. Авторское право: Законодательство, теория, практика. - М.: Городец, 2008. - 288 c.

78. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців).– Т.1: Загальні положення/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» - Х.: ФО-П Коліснік А.А., 2010. – 320 с.

79. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.2: Фізична особа/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» – Х.: Страйд, 2009. – 296 с.

80. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.3: Юридична особа/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» - Х.: Страйд, 2009. – 736 с.

81. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.4: Об’єкти. Правочини. Представництво. Строки/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» - Х.: Страйд, 2010. – 786 с.

82. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.5: Право власності та інші речові права/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» - Х.: ФО-П Лисяк Л.С., 2011. – 624 с.

83. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.6: Право інтелектуальної власності/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» - Х.: ФО-П Лисяк Л.С., 2011. – 594 с.

84. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т.12: Спадкове право/За ред. І.В. Спасибо-Фатєєвої. – Серія «Коментарі та аналітика» - Х.: Страйд, 2009. – 544 с.

85. Цивільне право України (в запитаннях і відповідях): Навч. посібник / За ред. Харитонова Є. О., Дрішлюка А. І. - Х.: Одісей, - 2005. - 576 с.

86. Цивільне право України. Альбом схем. Вид. 3-те, перероб. та доп. / За заг. ред. Є.О.Мічуріна. – Х., 2010. – 448 с.

87. Цивільне право України. Навч. пос. / за заг. ред. І. А. Бірюкова, Ю. О. Заїки. -К.:Істина, 2004. - 224 с.

88. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах /За заг. ред. Я.М. Шевченко. - Т.1. Загальна частина. - К.: Концерн «Видавничий Дім “Ін Юре” 2003. - 520 с.

89. Цивільне право України: підручник: У 2 т./за ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – Х.: Право, 2011. – Т.1. – 656 с.

90. Цивільне право. Практикум: навч. посіб. – 2 –ге вид., перероб та доп. / за ред. Р.А.Майданика. – К.: Правова єдність, 2009 – 752 с.

91. Цивільний кодекс України: Коментар/За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. - Х.: Одісей, 2003. - 586 с.

92. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар/А. С. Довгерт, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін./За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004. - 928 с.

93. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч./За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 2. - 896 с.

94. Черепахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву. – М., Госюриздат, 1962. – 162 с.

95. Черевко Г.В. Інтелектуальна власність. - К.: Знання, 2008. - 412 c.

96. Шевченко Я.М. Енциклопедія цивільного права України. – К.,2009. – 952с.

97. Шейфер М.С., Зейгер М.В. К проблеме ограниченной дееспособности лиц, страдающих психическими расстройствами//Юридический аналитический журнал. – 2004. – № 2-3 (10-11). – С. 78-86.

98. Явковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. – Свердловск. –1972. –212 с.

http://www.unit.in.ua/weapon.php?pkey=SY-146

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.

2. Житловий кодекс Української РСР вiд 30.06.1983 р.

3. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.

4. Кодекс торговельного мореплавства України вiд 23.05.1995 р.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 р.

6. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі (Женева) від 07.07.1930р.

7. Конституція України вiд 28.06.1996 р.

8. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин від 02.12.1961 р.

9. Основи законодавства про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р.

10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затв. пост. Правління НБУ від 15.12.2004р.

11. Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів: Затв. пост. Правління НБУ від 30.04.2010р.

12. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: Затв. пост. Правління НБУ від 16.12.2002р.

13. Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р.

14. Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 р.

15. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993р.

16. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р.

17. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р.

18. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України від 23.12.1997 р.

19. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.09.1997 р.

20. Про ветеринарну медицину: Закон України вiд 25.06.1992 р.

21. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999р.

22. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України вiд 23.02.2006 р.

23. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р.

24. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22.11.1996 р.

25. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р.

26. Про громадянство України: Закон України вiд 18.01.2001 р.

27. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України вiд 30.10.1996 р.

28. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 27.12.2001р.

29. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України вiд 01.07.2004 р.

30. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15.05.2003 р.

31. Про державну таємницю: Закон України вiд 21.01.1994 р.

32. Про довірчі товариства: Декрет Кабінету Міністрів України вiд 17.03.1993 р.

33. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 листопада 1992 р.

34. Про електронний цифровий підпис: Закон України вiд 22.05.2003 р.

35. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України вiд 22.05.2003 р.

36. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11. 2003 р.

37. Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 18.01.2003 р.

38. Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм їх примірників та зафіксованих у них виконань: Постанова КМУ від 18 січня 2003 p.

39. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 р.

40. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 р.

41. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р.

42. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р.

43. Про кінематографію: Закон України від 13 січня 1998 р.

44. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 р.

45. Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 р.

46. Про культуру: Закон України від 14.12.2010 р.

47. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р.

48. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р.

49. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р.

50. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р.

51. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів: Закон України від 10.12.1997 р.

52. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р.

53. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.04.2001р.

54. Про державну реєстрацію актів цивільного стану: Закон України від 01.07.2010р.

55. Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва: Закон України від 14.09.2000 р.

56. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 р.

57. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 р.

58. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.1993 р.

59. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15.12.1993р.

60. Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21.04.1993 № 3116-XII, остання редакція від 29.11.2006 // Відомості Верховної Ради України від 25.05.1993 - 1993 р., № 21, Ст. 218

61. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 05.11.1997 р.

62. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 р.

63. Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 р.

64. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011р.

65. Про приватизаційні папери: Закон України від 06.03.1992 р.

66. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04.03.1992 р.

67. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 06.03.1992 р.

68. Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р.

69. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних: Закон України від 23.03.2000 р.

70. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003р.

71. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р.

72. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р.

73. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10.04.1992 р.

74. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова ПВСУ від 27.02.2009р.

75. Про судову практику у справах про спадкування: Постанова ПВСУ від 30.05.2007р.

76. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова ПВСУ від 31.03.1995р.

77. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р.

78. Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності: Постанова Верховної Ради України від 14.02.1992 р.

79. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р.

80. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 р., ост.ред. 03.12.2008 р. № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.

81. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19.06.2003р.

82. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р.

83. Сімейний Кодекс від 10.01.2002 р.

84. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

85. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р.

Укладач: викладач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Устименко О.А.

Кримінальне право (загальна частина)

Форма контролю:

• контрольна робота

• залік

Курс „Кримінальне право” складається з двох частин: Загальної та Особливої.

Загальна частина кримінального права вивчається студентами юридичного факультету на другому курсі протягом третього та четвертого семестрів. У зимову сесію студенти складають залік, у літню – іспит за всім курсом Загальної частини.

Курс Загальної частини кримінального права складається з чотирьох змістових модулів: перший та другий з них становить сукупність тем, що вивчаються у третьому семестрі, третій та четвертий, відповідно – у четвертому семестрі. Зважаючи на специфіку заочної форми навчання, переважна більшість тем вивчаються студентом самостійно, і лише окремі, ключові теми курсу розглядаються на лекції та виносяться для розгляду на семінарських заняттях під час проведення сесій.

У третьому семестрі вивчаються теми із Загальної частини кримінального права, які входять у змістові модулі І та ІІ.

За темами модулю І передбачена домашня письмова контрольна робота. Варіант контрольної роботи визначається за наведеною нижче таблицею. Номер варіанту залежить від порядкового номера прізвища студента у списку групи. Робота, виконана за неналежним варіантом, не може бути зарахована.

Порядковий номер прізвища студента у списку групи	Номер варіанту
1; 11; 21; 31	1
2; 12; 22; 32	2
3; 13; 23; 33	3
4; 14; 24; 34	4
5; 15; 25; 35	5
6; 16; 26; 36	1
7; 17; 27; 37	2
8; 18; 28; 38	3
9; 19; 29; 39	4
10;20; 30; 40	5

Методичні рекомендації щодо виконання, оформлення контрольної роботи, теми, що входять до I та II змістових модулів, завдання до аудиторних практичних занять, а також перелік видів навчальної роботи та розподіл балів за ними подані у виданні: „Навчально-методичні матеріали для студентів II курсу юридичного факультету заочного відділення з курсу „ Кримінальне право України” загальна частина / Укладач: д.ю.н. Трубников В. М., к.ю.н. Житний О. О. – За ред. проф. Трубникова В. М. – Х. ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – 30 с.

Завдання для контрольних робіт

Варіант 1.

1) Поняття кримінального права, його предмет, метод, завдання та система.

2) Визначення поняття злочину: 1) формальне; 2) матеріальне; 3) формально-матеріальне. Їх сутність.

3) Громадянин Росії А. та громадянин Білорусі Н. вчинили розбійний напад на території Брянської області, після чого вирішили переховатися в одному з сіл Сумської обл. Незаконно перетнувши державний кордон України, вони кілька днів укривалися в домі двоюрідного брата А. (громадянина України Л.), якого А. умовив приєднатися до спільного вчинення злочинів. Перейшовши на територію Росії А., Л., Н. вчинили збройний розбійний напад, поєднаний з умисним убивством (Л. убив свідка їх злочину). Після цього банда повернулася до України. Через кілька днів А., Л. І Н. були затримані українськими правоохоронцями.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, скоєних А., Л., Н. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

Варіант 2.

1) Принципи кримінального права, їх зміст та значення.

2) Класифікація злочинів та її значення.

3). Під час спроби незаконного перетину державного кордону України з Білоруссю на території Житомирської області було затримано громадянина США К., уродженця м. Бердичів, який у 1995 році емігрував до США й отримав там громадянство. Перевіркою було встановлено, що К. оголошений у розшук правоохоронними органами США за вчинення на території цієї країни викрадення людей, вимагання, незаконне використання вогнепальної зброї і вбивство на замовлення (за що за законами США він може бути засудженим до смертної кари) і переховувався на території України. Було установлено, що у м. Хмельницькому К. заявив до міліції про втрату паспорта й, повідомивши про себе неправдиві відомості, отримав паспорт громадянина України на ім’я П., після чого одружився на громадянці України.

МВС України оголосило про затримання К. Однак, на цей час Україна не мала угоди зі США про видачу злочинців.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Чи може К. бути притягнений до кримінальної відповідальності за законом України?

Що таке екстрадиція? Які її правові підстави? З’ясуйте, чи може К. бути виданий до США? З якими країнами Україна має відповідні угоди?

Варіант 3.

1) Поняття закону про кримінальну відповідальність, його структура, ознаки та значення.

2) Форми реалізації кримінальної відповідальності за кримінальним правом України.

3) Громадянин Молдови Д. та громадянин України В., які були учасниками організованої злочинної групи, що діяла на території Молдови, вчинили на території м. Кишинева (Молдова) розбійний напад, після чого незаконно перетнули кордон України з Молдовою й кілька місяців проживали в м. Болград (Одеська обл..). Під час перетину кордону В. й Д. мали при собі вогнепальну зброю (пістолети ТТ та ПМ). На території України їх було затримано.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Визначте, за законом якої країни можна притягти до кримінальної відповідальності Д. та В.? Які принципи чинності закону в просторі в цьому випадку слід використати? Розкрийте їх зміст.

Чи зміниться рішення, якщо у м. Кишиневі Д. і В. вчинили умисне вбивство з корисливих мотивів громадянина України?

Варіант 4.

1) Тлумачення кримінального закону: поняття, види та значення.

2) Малозначне діяння (ч. 2 ст. 11 КК): поняття, ознаки, значення.

3) Н. та К., громадяни Росії, що були двоюрідними братами, отримали від нотаріуса з України повідомлення, що у м. Харкові помер їх дядько й за заповітом вони є єдиними спадкоємцями приватного будинку, автомобіля та значної суми грошей. Вважаючи, що у випадку смерті К. він лишиться єдиним спадкоємцем, Н. вирішив позбутися родича. Знаючи, що у К. хворе серце, він додав у його термос з трав’яним чаєм, що той постійно вживав, сильнодіючу речовину. Їдучи автобусом „Білгород - Харків”, К. перебуваючи на території Росії випив дві склянки рідини з власного термосу. На території Харківської області в нього стався серцевий напад, який призвів до смерті. Н. прибув до Харкова й прийняв спадщину.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Звернувшись до Наукового-практичного коментарю КК України (або відповідного розділу підручника з Особливої частини кримінального права), з’ясуйте, коли умисне вбивство (ст. 115 КК) вважається закінченим злочином і визначте, яку територію в описаному випадку слід вважати місцем вчинення злочину. Закон якої країни може бути застосований до Н.? Яким принципом слід керуватися?

Варіант 5.

1) Ознаки злочину: а) суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину, її критерії; б) протиправність як формальна ознака злочину; в) винність як ознака злочину.

2) Поняття кримінальної відповідальності, її ознаки та підстави. Кримінально-правові відносини та кримінальна відповідальність.

3) С., директор приватного підприємства „Бонус”, яке з січня 2001 року по березень цього ж року отримало прибуток, з якого повинен бути сплачений податок, що в 297 разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з метою ухилення від сплати цього податку, надав бухгалтеру Р. вказівку не відображати цей прибуток у звітних документах, що надавалися до податкової інспекції. Під час перевірки господарської діяльності ПП „Бонус” у серпні цього ж року факт ухилення від сплати податку було виявлено й щодо С. та Р. слідчим відділенням ДПА було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 148-2 КК України 1960 року. У вересні 2001 року слідчий роз’яснив Р. та С., що у зв’язку із набуттям чинності новим КК України, до них може бути застосована ч. 4 ст. 212 КК 2001 року й їх можна звільнити від кримінальної відповідальності, якщо до винесення щодо них постанов про притягнення їх як обвинувачених, вони повністю відшкодують несплачений податок, а також сплатять фінансові санкції й пеню.

Зверніться до ст. 148-2 КК України 1960 р. та ст. 212 КК України 2001 року. Що таке чинність кримінального закону в часі? Керуючись приписами про чинність закону про кримінальну відповідальність в часі з’ясуйте, яке рішення мав ухвалити слідчий у зв’язку із прийняттям нового КК? Що таке зворотна сила кримінального закону у часі? Чи має ст. 212 КК України 2001 року зворотну силу стосовно злочину, вчиненого С. та Р.? Наскільки відповідає закону пропозиція слідчого?

ПИТАННЯ

для підготовки до ЗАЛІКУ із Загальної частини кримінального права.

1. Поняття, завдання і система кримінального права.

2. Наука кримінального права – як галузь правознавства. Методи науки.

3. Кримінальне право в системі права України. Суміжні галузі права.

4. Поняття закону про кримінальну відповідальність.

5. Структура закону про кримінальну відповідальність.

6. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.

7. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

8. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

9. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

10. Територіальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

11. Принцип громадянства чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

12. Космополітичний (універсальний) принцип чинності закону про кримінальну відповідальність.

13. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

14. Поняття злочину та його визначення (формальне, матеріальне, формально-матеріальне).

15. Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень та від правомірної поведінки.

16. Класифікація злочинів та її значення.

17. Поняття кримінальної відповідальності та її підстави.

18. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

19. Поняття і значення складу злочину. Відмежування складу злочину від злочину.

20. Елементи і ознаки складу злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину.

21. Види складів злочину.

22. Поняття об’єкту злочину, його місце у структурі складу злочину та значення.

23. Види (класифікація) об’єктів злочину.

24. Предмет злочину та його кримінально-правове значення.

25. Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину.

26. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність). Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.

27. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення (злочини з матеріальними та формальними складами).

28. Причинний зв’язок між діянням (дією чи бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками.

29. Види причинного зв’язку у кримінальному праві.

30. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

31. Поняття і види суб’єктів злочину.

32. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.

33. Поняття обмеженої осудності у кримінальному праві. Критерії обмеженої осудності.

34. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність.

35. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

36. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

37. Поняття вини у кримінальному праві, її значення та юридичні характеристики.

38. Форми вини у кримінальному праві, їх значення.

39. Умисел та його види.

40. Прямий умисел: його інтелектуальні та вольові ознаки.

41. Непрямий умисел: його інтелектуальні та вольові ознаки.

42. Спеціальні види умислу у кримінальному праві.

43. Відмежування прямого умислу від непрямого. Особливості умислу у злочинах з формальним складом.

44. Необережність та її види.

45. Злочинна самовпевненість: її інтелектуальна та вольова ознаки.

46. Відмежування самовпевненості від непрямого умислу.

47. Злочинна недбалість: її інтелектуальна та вольова ознаки.

48. Відмежування злочинної самовпевненості від злочинної недбалості.

49. “Випадок” як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Відмінність випадку від злочинної недбалості.

50. Змішана форма вини, її значення для кваліфікації злочину.

51. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.

52. Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.

53. Фактична помилка у кримінальному праві. Види та значення.

54. Юридична помилка у кримінальному праві. Види та значення.

Література

1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.

2. Пинаев А.А. Курс лекций по уголовному праву. Книга 1. О преступлении. – Х., 2001.

3. Пинаев А.А. Курс лекций по уголовному праву. Книга 2. О наказании. – Х., 2002.

4. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М., 1994. – Т. 1.

5. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М., 1994. – Т. 2.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К., 2005.

7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х., 2005.

8. Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении. Учебник для вузов./ Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М., 2002.

9. Курс уголовного права. Общая часть. Том 2: Учение о наказании. Учебник для вузов./ Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М., 2002.

10. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О.Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.

Укладач: доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Храмцов Олександр Миколайович

Екологічне право

Форма контролю:

• Контрольна робота

• Практичні заняття

• іспит

Дисципліна „екологічне право” – вивчається студентами юридичного факультету заочної форми навчання протягом одного семестру.

В лекціях не можливо освітити всі питання курсу, тому потрібно самостійно вивчати рекомендовану навчальну літературу, насамперед учбові посібники на які даються посилання. В зв'язку з постійним удосконаленням екологічного законодавства, слід регулярно знайомитися з періодичними виданнями, такими , як “Відомості Верховної Ради України”, “Зібрання постанов Уряду України”, “Бюлетень Верховного Суду України” газети “Голос України”, “Урядовий кур'єр” та ін.

Написання контрольної роботи з цієї дисципліни є важливою формою самостійного вивчення теоретичних питань та опрацювання їх на практиці.

Контрольна робота складається з теоретичних питань та задач. В письмовій відповіді не дозволяється: пряме переписування текстів, скорочення слів, використання неперевірених фактів, статистичних даних тощо. Оформлення посилань на застосовані джерела – обов’язкове. Обсяг контрольної роботи – максимум 15 аркушів формату А-4, 14 шрифтом, полуторним інтервалом. Якщо студенту зручніше виконувати роботи письмово від руки – це можливо, але чітко дотримуйтесь вимог щодо обсягу роботи (пропорційно розмаху почерку). Відповідь на завдання має бути розгорнутою, змістовною, аргументованою. Наприкінці контрольної роботи слід вказати список використаної літератури. Виконану роботу студент здає в встановлені терміни до деканату заочного навчання для реєстрації.

Учбовою програмою передбачається три варіанти контрольної роботи. Вибір варіанту є чітко фіксованим – за першою літерою прізвища студента.

Перша буква прізвища студента	Варіант контрольної роботи
З літери «А» по «3» включно	№ 1
З літери «І» по «П» включно	№ 2

З літери «Р» по «Я» включно

№ 3

Варіант №1

1. Предмет екологічного права, об’єкти і суб’єкти екологічного права. Поняття екологічного права.

2. Конституційні засади права власності на природні ресурси.

Задача № 1.

Громадянин України Смирнов, що має у власності земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, придбав у свого сусіда житловий будинок за договором купівлі-продажу. Після реєстрації права власності на придбаний будинок Смирнов звернувся до місцевої ради з заявою про безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки на якій розташовано будинок.

Голова міської ради відмовив Смирнову мотивуючи тим, що останній вже має у власності одну земельну ділянку.

Смирнов звернувся до суду з вимогою зобов’язати місцеву раду передати йому безоплатно у власність спірну ділянку. Свій позов він обґрунтовував ч. 3 ст. 325 ЦК України, відповідно до якої склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних осіб не є обмеженими.

Вирішіть справу по суті.

Які властивості земельної ділянки як об’єкта суспільних відносин характеризує приведена ситуація? Примат якого права приватного чи публічного потрібно тут застосувати і чому?

Задача №2

Мешканець районного центру К. звернувся до Районної ради з проханням передати йому у власність затоку місцевої річки, загальною площею 2,5 гектари, що розташована неподалік від його присадибної ділянки. В задоволені його прохання було відмовлено оскільки розпорядження водними об'єктами не входить до компетенції Районної ради, а К. було запропоновано звернутися до обласної ради. Чи підлягає вимога К. задоволенню? Мотивуйте свою відповідь.

Варіант №2

1. Методи регулювання в екологічному праві. Принципи екологічного права.

2. Поняття права власності на природні ресурси його зміст та специфіка.

Задача № 1.

Міська рада затвердила положення про порядок продажу земельних ділянок комунальної власності на конкурентних засадах. В положенні було вказано, що воно прийнято на підставі ст. ст. 12, 78 ЗКУ та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Прокурор опротестував прийняте положення, посилаючись відсутність у міської ради повноважень на регулювання порядку проведення земельних торгів.

Чи законне рішення міської ради?

Задача №2

До державного органу реєстрації звернувся громадянин України Л. з проханням видати йому державний акт на право власності на землю та зареєструвати право власності на маєток, який він набув в порядку спадкування. При цьому він надав на реєстрацію договір купівлі продажу маєтку вчинений його бабусею в 1915 році. В реєстрації права власності було відмовлено з посиланням на те що діюче земельне законодавство не містить такого поняття як маєток, а вказана земельна ділянка зареєстрована на праві власності за фізичними особами, які отримали її в процесі розпаювання земель КСП «Промінь». Л. Звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку.

Чи підлягає позов Л. Задоволенню? Складіть мотивувальну частину рішення суду.

Варіант №3

1. Система екологічного права. Поняття і види джерел екологічного права.

2. Суб'єкти права власності на природні ресурси.

Задача №1

Фізична особа С. Звернувся до селищної ради з проханням передати йому у власність ліс, площею 3 гектари, що розташований поряд з його будівлею. В заяві він просив передати йому земельну ділянку під лісом в оренду, а сам ліс у власність. Селищна рада відмовила йому з посиланням на те, що С. є іноземцем.

Чи законне рішення селищної ради? Чи зміниться ваше рішення якщо С. прийме громадянство України?

Задача №2

Кінологічний клуб придбав у власність розплідник для розведення службових собак, разом з собаками, що в них утримувалися. Під час перевірки в одному з вольєрів було виявлено виводок вовченят. Державний інспектор провів вилучення вовченят. Кінологічний клуб звернувся до суду з вимогою про повернення їх власності, вказуючи що вовченята належать їм на підставі договору купівлі-продажу розплідника.

Чи підлягає позов задоволенню? Складіть мотивувальну частину рішення суду.