Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_2osen.doc
Скачиваний:
57
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.28 Mб
Скачать

Завдання до написання курсових робіт Загальні методичні рекомендації

Студенти, які мають прізвище, котре починається з букви А до букви К, повинні виконувати будь яку роботу в варіанті № 1, букви Л - П - варіант № 2;букви Р - Я - варіант № 3.

Щорічно до кінця вересня кожен студент повинен визначитися з темою для написання курсової роботи та зареєструватися на кафедрі. До кожної теми кафедрою пропонуються методичні рекомендації та перелік обов’язкової літератури.

Термін написання та надання курсових робіт для перевірки на кафедру – за місяць до початку зимової екзаменаційної сесії.

Підготовка курсової роботи повинна розпочатися з вивчення методичних рекомендацій по темі та інших публікацій з питань, що досліджуються. Основне завдання написання курсової роботи - це виробка власної думки студентами з теоретичних та практичних питань, які розглядаються та внесення ними пропозицій по їх вирішенню.

Курсова робота включає наступні обов’язкові складові частини:

  • вступ, який визначає предмет дослідження, вказує актуальність дослідження та його структуру, дає короткий огляд літератури, яка використана;

  • основна частина;

  • висновки, рекомендації;

  • довідкова частина, що включає титульний лист, посторінкові посилання, список використаної літератури;

  • додаток – таблиці, схеми тощо.

Курсова робота за обсягом складає 30-35 сторінок друкованого тексту Times New Roman 14 пт через 1,5 інтервали на аркушах формату А4, сторінки роботи нумеруються. Кількість строк на одному аркуші 29-30 (враховуючи посторінкові посилання на використані джерела). Кількість знаків на одній строчці – 67-75 знаків. Відступи від краю аркушу: верхній – 2 (2,5 см); нижній - 2 (2,5); лівий-2,5(3) см.; правий -1,5(2) см.

В курсових роботах не допускається плагіат. При необхідності в кінці сторінки робляться посилання на документи, підручники або монографії, при цьому студент обов’язково повинен описати джерело такого посилання. Посилання передбачають, що в них вказуються: прізвище автора (або авторів), їх ініціали, повна назва видання, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка (або сторінки) з яких вилучені цитати (або загальний зміст яких анотується). Наприклад,

Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України // Право України. – 1999. –№5. – С.30–33.

2 Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

У кінцевому переліку джерел ці сторінки вже не вказуються. В роботі необхідно вказати прізвище, ім’я, групу і курс виконавця, тему і план дослідження, наприкінці роботи потрібно вказати всі використані джерела наукової літератури та нормативні акти. В роботі слід виділяти цитати, цифри, вказувати джерело, з якого вони взяті. Основні висновки, пропозиції та рекомендації необхідно оформляти в заключній частині роботи. В кінці роботи необхідно поставити дату та підпис.

Після перевірки курсової роботи викладач здійснює її рецензування. В тексті рецензії:

  • вказується на повноту розкриття теми, правильність визначення автором кола питань, які необхідно було розкрити;

  • робляться зауваження стосовно недбалості оформлення роботи;

  • оцінюється повнота використання нормативних документів та інших першоджерел;

  • визначається ступінь самостійності автора відносно літератури, яка використана;

  • звертається увага на орфографічні помилки (якщо вони є).

В заключній частині можуть бути зауваження відносно стилю, чіткості висловлювання думок і т. ін.

Курсова робота, яка відповідає вимогам кафедри, оцінюється відміткою “допускається до захисту” та можливим виставленням попередньої оцінки (до 60 балів).

У випадках незадовільної рецензії курсової роботи викладач повертає її студенту для повної або часткової переробки з чітко висловленими вимогами щодо усунення помилок і недоліків і відміткою “до захисту не допускається”. Повторна курсова робота надається на рецензію тільки разом із раніш незарахованою. При повторному рецензуванні викладач перевіряє виконання його вимог і рекомендацій, які були позначені в незарахованій курсовій роботі.

Студент, який отримав за курсову роботу позитивну оцінку, готується до її захисту. За цей час студенту потрібно уважно вивчити рецензію, усунути недоліки, написати тези виступу для захисту.

Захист курсової роботи проводиться під часі зимової екзаменаційної сесії перед комісією у складі двох викладачів кафедри. Якість виконання та результати захисту курсової роботи оцінюється за бальною шкалою (до 100 балів), про що робиться відповідний запис у заліковій книжці та відомості.

В А Р І А Н Т І ( букви А- К)

ТЕМА № 1. Конституційно-правовий статус глави держави в Україні

План

1.Поняття, види і статус глави держави.

2. Конституційний статус Президента України.

3. Порядок обрання та зміщення Президента України.

4. Взаємовідносини Президента України з законодавчою, виконавчою та судовою владою.

5.Акти Президента України.

Список рекомендованої літератури:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

  2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

  3. Агафонов С.А. Інститут Президента в системі державної влади України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 16 с.

  4. Бєлов Д.М. Порівняльно-правовий аналіз інституту президентства в Україні та Франції. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2005.

  5. Бойко О.В; Інститут президентства в Україні і США (порівняльно-правовий аналіз): Автореф. дис... канд. юрид. наук: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004

  6. Веніславський Ф.В. Роль інституту Президента України у механізмі взаємовідносин законодавчої та виконавчої гілок влади // Нова Конституція України і проблеми вдосконалення законодавства: Зб. наук. праць. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1997.

  7. Головатенко В. Окремі аспекти конституційно-правового статусу Президента України // Право України. – 1999. –№5. – С.30–33.

  8. Городецький О.В. Парламент і президент (проблеми відносин) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці, 1996. – Вип.4–5.

  9. Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. – Харків: Основа, Ун-т внутр. справ, 1998.

  10. Кривенко Л. Конституційні моделі легітимації глави держави і баланс повноважень між інститутами влади // Віче. – 2000. - №9.

  11. Кривенко Л. Президент України: конституційно-правовий статус // Віче. – 1994. – №12.

  12. Куценко В. Відзнаки Президента України // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. –№2.

  13. Плахотнюк Н. Повноваження Президента України як основний елемент інституту президентства в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1998. –№1.

  14. Сахаров Н.А. Институт президентства в современном мире. – М.: Юрид.лит., 1994.

  15. Серьогіна С.Г. Теоретично-правові та організаційні засади функціонування інституту представництва в Україні. Монографія. – Харків: Ксілон, 2001.

  16. Сушинський О. Інститут президентури в Україні в контексті влади// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – №2. – Ч.2.

  17. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украины: конституционно-правовой статус. – Харьков: Факт, 1999.

  18. Черниловский З.М. Институт президентуры в свете исторического опыта // Советское государство и право. – 1991. –№6.

  19. Цвік М., Процюк І. Про державно-правову природу влади Президента України в системі розподілу влад // Вісник Академії правових наук України. – 1999. –№1(16).

Методичні рекомендації :

Потрібно дати поняття глави держави, його місце в системі органів державної влади. Розглядаючи перше питання, необхідно проаналізувати статус глави держави, його види та особливості.

Визначаючи конституційний статус Президента України, слід уважно проаналізувати діючу Конституцію України, а також відповідне чинне законодавство. Показати, чим було обумовлено уведення поста Президента в Україні. Слід проаналізувати його статус у порівнянні з конституційним статусом президентів в інших країнах як з парламентською, так і президентською формою правління.

Дослідити порядок обрання Президента України, вказавши, яким вимогам повинен відповідати кандидат в президенти. Окремо потрібно зупинитись на конституційних підставах зміщення Президента України, особливо ретельно розкривши механізм усунення президента в порядку імпічменту.

Освітлюючи третє питання, потрібно вказати ті повноваження, які має Президент у різних сферах суспільних відносин, від яких обставин залежить обсяг його повноважень. В цьому питанні слід розкрити взаємовідносини Президента України із Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним, Верховним Судом, Генеральним Прокурором України та іншими органами державної влади. Розкрити форму таких взаємовідносин, вказавши на необхідність їх взаємодії, строгого виконання положень діючої Конституції України.

Необхідно вказати акти, які видає Президент України, зупинившись на їх юридичній силі і особливостях.

ТЕМА № 2. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні

План

1.Поняття і принципи місцевого самоврядування в Україні.

2.Система місцевого самоврядування в Україні.

3.Конституційно-правовий статус місцевих рад.

4.Конституційно-правовий статус виконавчих органів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Список рекомендованої літератури:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

  2. Закон України „ Про внесення змін до Конституції України ” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

  3. Закон України “ Про місцеве самоврядування в України ” від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР ( із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997.

  4. Закон України „ Про статус депутатів місцевих рад ” від 11 липня 2002 р. № 93-IV (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 2002.

  5. Баймуратов М.А. Муниципальное право Украины в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Одеса, 2000.

  6. Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навч. посібник.- К., 2000.

  7. Гнилорибов В.В., Тихонов В.М. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Навчальний посібник. – Луганськ, 2004.

  8. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ За ред.. С.Г.Серьогіної. – Х.: Право, 2005.

  9. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – К.: Ін Юре, 2003.

  10. Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»: науково–практичний коментар / Ред. кол.: В.Ф.Опришко (голова), М.Ф.Верменчук, В.В.Медведчук та ін. – К.: Ін-т зак-ства Верх. Ради України, 1999.

  11. Законодательство Украины о местном самоуправлении: Сборник нормативных актов. – Х.: Одиссей, 2006.

  12. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Ін Юре, 1997.

  13. Калиновський Б.В. Конституційні принципи місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 21 с.

  14. Коммунальное право Украины: Учебное пособие/В.Д.Волков, А.Г.Бобкова, Н.А.Захарченко и др. – Донецк. 1999.

  15. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред.. Я.Ю.Кондратьєва. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

  16. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Муніципальне право УкраЇни. – К.: АтІка, 2003.

  17. Кулі К. Конституційна модель місцевого самоврядування в Україні// Юридичний вісник. – 2007. – №1.

  18. Місцеве самоврядування в Україні: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – К., 2000.

  19. Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави: Монографія/ за редакцією Ю.М.Тодики і В.А.Шумілкіна.- Х.: ТОВ «Одіссей», 2004.

  20. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер. 2006.

  21. Основи муніципального права України: Навчальний посібник/ За ред.. М.І.Корнієнка. – К., 2000.

  22. Свирский Б.М. Государственное строительство и местное самоуправление в Украине: Учебное пособие. – Х.: Эспада, 2001.

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання плану, важливо визначити поняття місцевого самоврядування, розкрити значення місцевого самоврядування для становлення демократичної держави й громадянського суспільства. Далі необхідно проаналізувати систему місцевого самоврядування в Україні, дати характеристику кожного елементу системи. Також необхідно проаналізувати систему гарантій діяльності органів місцевого самоврядування в Україні.

Потім охарактеризуйте правовий статус органів місцевого самоврядування, зокрема проаналізуйте особливості організації і діяльності місцевих рад базового рівня. Здійснити е аналіз організаційних форм роботи місцевих. Охарактеризуйте порядок проведення сесій місцевих рад. Дослідити особливості правового статусу депутатів місцевих рад.

Розглядаючи четверте питання, необхідно ретельно проаналізувати правове положення сільського, селищного і міського голови, дослідити форми і методи їх роботи. Також необхідно розкрити порядок формування, засади організації і діяльності виконкомів місцевих рад.

ТЕМА №3. Конституційне закріплення основних (конституційних) прав, свобод і обов’язків людини та громадянина в Україні

План

1.Поняття і система основних (конституційних) прав, свобод і обов’язків людини та громадянина.

2.Характеристика основних (конституційних) прав і свобод людини і громадянина в Україні.

3.Основні (конституційні) обв’язки людини і громадянина в Україні.

4.Гарантії реалізації основних прав і свобод.

Список рекомендованої літератури:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

  2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

  3. Боняк В.О. Конституційне право людини та громадянина на освіту та його забезпечення в Україні. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2005

  4. Динько О.Ф. Зміст і гарантії забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні. Автореф. дис... канд. юрид. наук . 2003.

  5. Гараджаев Д.Я. Конституционные права и свободы человека и гражданина в Содружестве Независимых Государств и международно-правовые стандарты (на материалах Украины, России, Азербайджана). Автореф. дис... канд. юрид. наук. 1998

  6. Гориславський К.О. Право людини та громадянина на самозахист життя і здоров’я від протиправних посягань. Автореф. дис... канд. юрид. наук .2003.

  7. Гончаренко О.М. Розвиток економічних прав людини і громадянина в Україні. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2006.

  8. Грабильніков А.В.Конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами: проблеми теорії і практики. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2006.

  9. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К., 2004.

  10. Карпачова Н.І Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Х.: Консум, 2001.

  11. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном. – К., 2003.

  12. Марцеляк О.В. Контрольно- наглядові органи в конституційно- правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України. Автореф. дис... канд. юрид. наук .1997.

  13. Международные документы по правам человека: Сборник/ Сост.: Тертышник В. – Х., 2000.

  14. Тодыка Ю.Н., Тодыка О.Ю. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине: Монография. – К., 2004.

  15. Рішення Європейського Суду з прав людини див.: Европейский Суд по правам человека. Избранные решения: В 2 т./ Под ред. проф. В.А. Туманова. – М., 2001.

  16. Чуб О.О. Конституційне право громадян України на участь в управлінні державними справами. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – 2004.

  17. Шумак І.К. Громадянські права і свободи людини за Конституцією України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2000.

Методичні рекомендації:

Під час написання курсової роботи необхідно визначити поняття основного (конституційного) права, свободи та обов’язку людини і громадянина, ретельно проаналізувати історичну динамку їх становлення та особливості на різних етапах розвитку, надати їх класифікацію.

На підставі аналізу відповідних норм Конституції України надати стислу характеристику різноманітних громадянських (особистих), політичних, соціально-економічних та культурних прав, свобод людини і громадянина та основних обов’язків громадян України.

Розкриваючи четверте питання, необхідно розглянути

систему гарантій реалізації основних прав і свобод людини і громадянина, дослідити кожну ланку його механізму.

В А Р І А Н Т ІІ (букви Л - П)

ТЕМА № 1. Конституційний статус Верховної Ради України

План

1.Становлення та розвиток парламентаризму в Україні.

2.Місце Верховної Ради України в системі розподілу влад, її роль як парламенту держави.

3.Формування Верховної Ради України та припинення її діяльності.

4.Структура, функції та повноваження Верховної Ради України.

5. Законотворчість – основна функція Верховної Ради України.

Список рекомендованої літератури:

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

  2. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст.44.

  3. Закон України «Про статус народних депутатів України» від 22 березня 2001р //Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №42. – Ст. 212

  4. Закон України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №19. – Ст. 135. – 1998. – №40-41. – Ст.250

  5. Бандурка О.М., Древаль Ю.Д. Парламентаризм в Україні: становлення і розвиток: Монографія. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999.

  6. Барабаш Ю.Г.Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук: Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2004. .

  7. Борденюк В. Депутатська недоторканність у конституційно-правовому вимірі // Віче. – 2007. – № 15 (204). – С.50-51

  8. Борисенко А.Л. Теорії широких коаліцій // Віче. – 2007. – №14 (203). – С. 12-15

  9. Дмитрушко В.М. Парламентаризм в Україні другої половини ХІХст – 1920 р.: історіографія: Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.06 / В.М. Дмитрушко: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2007.

  10. Георгіца А.З. Структура і органи зарубіжних парламентів: (порівняльно-правовий аналіз) // Ерліхівський збірник. – Чернівці, 1995. – Вип.2.

  11. Григорук Н.Г. Конституційно-правовий статус народного депутата України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2004.

  12. Жмихова В.І. Діяльність Верховної Ради України в умовах незалежності: (березень 1990 – січень 2000): Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2001.

  13. Журавський В. Двопалатний парламент в Україні: проблеми формування // Право України. – 2001. – № 3.

  14. Заєць А. Український парламентаризм: Формування й удосконалення // Віче. – 1999. – № 2.

  15. Заяць Н. Інститут імперативного мандату в контексті пропорційної виборчої системи // Право України. – 2008. – №4. – С. 21-26.

  16. Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження).– Х.: Право, 2005. 271с.

  17. Кафаарський В. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України // Право України. – 2007. – №3 – С. 108-113.

  18. Кафарський В. Правова регламентація парламентської діяльності політичних партій // Право України. – 2006. – № 2. – С. 3

  19. Ковальчук О. Двопалатний парламент: яким він може бути в Україні // Право України. – 2004. – №7.

  20. Ківалов С.В., Орзіх М.П. Парламентський контроль у системі парламентського права України // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції. – К.: Ін-т зак-ства Верх. Ради України, 1999.

  21. Колесник К.О. Парламентська процедура в зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аналіз. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2003.

  22. Кривенко Л. Світовий досвід і утвердження парламентаризму в Україні // Віче. – 1996. – №2.

  23. Кривенко Л. Український парламент: двопалатність чи однопалатність // Віче. – 1999. –№ 9.

  24. Приходько Х.В. Представницька функція Верховної Ради - парламенту України. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2004.

  25. Погорєлова З.О. Законодавчий процес в Україні: проблеми теорії і практики: Автореф. дис... канд. юрид. наук. Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2004.

  26. Сас С.В. Законодавство про регламент Верховної Ради України: проблеми теорії і практики. Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2005.

  27. Совгиря О.В. Правовий статус парламентської опозиції (порівняльно-правовий аналіз). Автореф. дис... канд. юрид. наук. 2005.

  28. Совгиря О. Парламентська коаліція – новий суб’єкт конституційного права України // Право України. – 2007. – №2. – С. 14-19.

  29. Шаповал В. Парламент як орган народного представництва // Віче. – 1999. –№5.

  30. Шаповал В., Журавльова Г. Концепція парламентського права в Україні // Концепція розвитку законодавства України. – К., 1996.

Методичні рекомендації :

Необхідно розглянути історію становлення та розвитку парламентаризму в світі, при цьому особливу увагу слід приділити історії українського парламентаризму.

На основі аналізу Конституції України, законодавчих актів та наукової літератури показати роль та місце Верховної Ради України в системі розподілу влад, проаналізувати взаємовідносини Верховної Ради України з іншими владними структурами, провести порівняльний аналіз з практикою діяльності парламенту зарубіжних держав.

На основі нормативного матеріалу та на прикладах з практики розглянути проблеми формування єдиного органу законодавчої влади в Україні, конституційні підстави припинення її діяльності. Особливу увагу слід приділити важливій проблемі, яка стосується законодавства про вибори, запропонувати шляхи його вдосконалення.

Необхідно розкрити установчу, законодавчу, контрольну та представницьку функції Верховної Ради, проаналізувати їх значення. Дослідити аспекти формування, засади організації і діяльності робочих органів українського парламенту.

Під час розгляду останнього питання необхідно дати поняття законодавчого процесу, розглянути його стадії відповідно до норма чинного конституційного законодавства України. Вказати на акти, які приймає парламент України, проаналізувати їх юридичну природу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]