7.4.Викладач робить підсумки і дає вказівки для підготовки до наступного практичного заняття.
ЗАНЯТТЯ №9
ВИПАДКОВІ ПОДІЇ І ДІЇ НАД НИМИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІÏ ЙМОВIРНОСТЕЙ.
1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.
Знання основ теорiï ймовірностей дозволяє студентам – фармацевтам обґрунтовано використовувати засоби обробки бiологiчноï iнформацiï, а також застосовувати ймовiрніснi підходи в розв’язанні задач практичної фармації.
2. ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ.
2.1. Загальна мета
Вміти застосовувати основнi положення теорiï ймовiрностей при розв’язанні різноманітних задач медико-бiологiчного та хіміко-фармацевтичного змісту.
2.2. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ.
Вміти 1)пояснювати теорему додавання ймовірностей;
2) пояснювати теорему множення ймовірностей для залежних i незалежних подій;
3)застосовувати теореми додавання i множення ймовірностей для рішення задач хімічно-фармацевтичного профілю.
ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДО ЗАНЯТТЯ «ВИПАДКОВІ ПОДІЇ І ДІЇ НАД НИМИ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІÏ
ЙМОВIРНОСТЕЙ»
25
3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ.
3.1. Теорiя ймовiрностей як роздiл математики (4.1.1, с.69-70, 4.1.2. с.509-510).
26
3.2.Основнi поняття теорiï ймовiрностей (випадкова подiя, iспит, абсолютна частота подiï, вiдносна частота, повна група подій, ймовірність) (4.1.2, с.510517).
3.3.Класифiкацiя випадкових подiй (4.1.1, с.73-79).
3.4.Класичне і статистичне поняття ймовірності (4.1.1, с.70-73).
3.5.Основні теореми теорії ймовірностей (теорема додавання, теорема множення ймовірностей для залежних і незалежних подій) (4.1.1, с.79-84).
4. ЛІТЕРАТУРА:
4.1. Основна література.
4.1.1. П.Л.Свердан., Вища математика. - Л., "Світ", 1998р.
4.1.2. О.В.Чалий, Н.В.Стучинська, А.В.Меленєвська., Вища математика.-К., "Техніка", 2001р.
4.1.3. И.И.Баврин, Высшая математика. - М., 2000 г.
4.1.4. В.С.Шипачев, Математический анализ,-М., Высшая школа, 2001 г. 4.1.5. Ю.В.Морозов, Основы высшей математики и статистики.-М., Медицина, 1998 г.
4.2. Додаткова література.
4.2.1.Лобоцкая Н.Л., Морозов Ю.В., Дунаев А.А. Висшая математика.-М.: "Вишейша школа", 1987 г.
4.2.2.Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека / под ред. В.Н. Казакова – серия «Очерки биологической и медицинской информатики».–Донецк: из-во ДонГМУ, 2000 г.
4.2.3.Конспект лекцій.
5. ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.
5.1.Ознайомитись з актуальністю теми та цілями практичного заняття (див. п.п.1 і 2).
5.2.Вивчити теоретичні питання згідно з п.3. 5.3.Відповісти на пропоновані тести.
6. ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.
6.1. З 982 хворих, що прибули до хірургічного відділення за місяць, 275 осіб мали травми. Яка відносна частота прибуття хворих з цими видами захворювань?
6.2.До інституту було подано 1275 заяв про прийом від дівчат і 1084 заяви від юнаків. Які відносні частоти подачі заяв від юнаків та дівчат?
6.3.В урні знаходяться 10 куль: 3 білих і 7 чорних. Із неї наздогад виймають одну кулю. Яка ймовірність того, що ця куля буде білою?
27
6.4. В урні знаходяться 10 куль: 3 білих і 7 чорних. Із неї наздогад виймають одну кулю. Яка ймовірність того, що ця куля буде чорною?
7. ПРОГРАМА РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.
7.1.Разом з викладачем студенти обговорюють основні теоретичні положення теми та розбирають неясні питання.
7.2.Студенти самостійно розв’язують задачі та вирішують пропоновані викладачем тести.
7.3.Студенти відповідають на контрольні тести.
7.4.Викладач робить підсумки і дає вказівки для підготовки до наступного практичного заняття.
ЗАНЯТТЯ №10
ФОРМУЛА ПОВНОЇ ІМОВІРНОСТІ. ФОРМУЛА БАЙЄСА.
1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.
Знання основ теорiï ймовiрностей дозволяє студентам – фармацевтам обґрунтовано використовувати засоби обробки хімико-фармацевтичної iнформацiï, а також застосовувати ймовiрніснi підходи при розв’язанні практичних задач.
2. ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ.
2.1. Загальна мета.
Вміти вживати основнi положення теорiï ймовiрностей пiд час рiшення рiзноманiтних задач медико-бiологiчного та хіміко-фармацевтичного змiсту.
2.2. Конкретні цілі.
Вміти
1)вибирати прості та складні події із сукупності подій;
2)пояснювати можливість використання теореми про повну ймовірність;
3)формулювати та записувати теорему про повну ймовірність;
28
4) використовувати теорему про повну ймовірність для рішення конкретних задач.
3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ.
3.1. Поняття про прості та складні події. (4.1.1, с.76-79). 3.2. Теорема про повну ймовірність. (4.1.1, с.82-84).
3.3. Ймовірнісні алгоритми в діагностиці. Формула Байєса. (4.1.1, с.84-86).
4. ЛІТЕРАТУРА:
4.1. Основна література.
4.1.1. П.Л.Свердан., Вища математика. - Л., "Світ", 1998р.
4.1.2. О.В.Чалий, Н.В.Стучинська, А.В.Меленєвська., Вища математика.-К., "Техніка", 2001р.
4.1.3. И.И.Баврин, Высшая математика. - М., 2000 г.
4.1.4. В.С.Шипачев, Математический анализ,-М., Высшая школа, 2001 г. 4.1.5. Ю.В.Морозов, Основы высшей математики и статистики.-М., Медицина, 1998 г.
4.2. Додаткова література.
4.2.1.Лобоцкая Н.Л., Морозов Ю.В., Дунаев А.А. Висшая математика.-М.: "Вишейша школа", 1987 г.
4.2.2.Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека / под ред. В.Н. Казакова – серия «Очерки биологической и медицинской информатики».–Донецк: из-во ДонГМУ, 2000 г.
4.2.3.Конспект лекцій.
5. ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.
5.1.Ознайомитись з актуальністю теми та цілями практичного заняття (див. п.п.1 і 2).
5.2.Вивчити теоретичні питання згідно з п.3. 5.3.Відповісти на пропоновані тести.
ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДО ЗАНЯТТЯ
29
«ФОРМУЛА ПОВНОЇ ІМОВІРНОСТІ. ФОРМУЛА БАЙЄСА»
6. ЦІЛЬОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.
30