7.ПРОГРАМА РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

7.1.Разом з викладачем студенти обговорюють основні положення теми і розбирають неясні питання.

7.2.Студенти самостійно вирішують задачі і пропоновані викладачем тести.

7.3.Викладач підводить підсумки і дає рекомендації для підготовки до наступного практичного заняття.

ЗАНЯТТЯ №2

ПОХІДНІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ ФУНКЦІЙ. ПОХІДНІ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ. ДИФЕРЕНЦІАЛ ФУНКЦІЇ.

1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.

Пошук і розробка лікарських препаратів, впровадження нових технологій фармацевтичного виробництва, кваліфіковане проведення біофармацевтичних, фармакологічних і клінічних досліджень, організація оптимального функціонування та економічної ефективності фармацевтичних закладів, прогнозування розвитку фармацевтичної науки вимагають від спеціаліста ґрунтовних знань з математики. Математична освіта сприяє формуванню абстрактного способу мислення, засвоєнню та розумінню біофізики й біохімії, вмінню системно аналізувати досліджувані явища у фармації.

ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ.

2.1. Загальна мета.

Вміти використовувати поняття диференціала для аналізу результатів медикобіологічних досліджень, для побудови графіків функцій.

2.2. Конкретні цілі.

Вміти:

1)визначати похідну функцій;

2)характеризувати похідну та диференціал функції.

3)визначати диференціал функцій;

4)аналізувати функцію;

5) будувати графік функції.

6

ГРАФОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ДО ЗАНЯТТЯ «ПОХІДНІ ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ ФУНКЦІЙ. ПОХІДНІ ВИЩИХ

ПОРЯДКІВ. ДИФЕРЕНЦІАЛ ФУНКЦІЇ»

7

3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ.

3.1.Похідна функції та її геометричний зміст. Фізичний зміст похідної (4.1.3 с.154-159; 4.1.3, с.156157).

3.2.Похідні елементарних функцій. Правила визначення похідних (4.1.3 с. 164168; 4.1.3 с. 164-168).

3.3. Похідні вищих порядків (4.1.3 с.173-177). 3.4. Застосування похідних:

а)Правило Лопіталя (4.1.3 с. 181-183); б) Повне дослідження функції. Побудова графіків функцій (4.1.3, с.196-

198)

3.5. Поняття диференціала функції. Геометричний зміст диференціалу. (4.1.3 с.168-170).

3.6.Диференціал складної функції (4.1.3 с.170-172).

4. ЛІТЕРАТУРА:

4.1. Основна література.

4.1.1. П.Л.Свердан., Вища математика. - Л., "Світ", 1998р.

4.1.2. О.В.Чалий, Н.В.Стучинська, А.В.Меленєвська., Вища математика.-К., "Техніка", 2001р.

4.1.3. И.И.Баврин, Высшая математика. - М., 2000г.

4.1.4. В.С.Шипачев, Математический анализ,-М., Высшая школа, 2001 г. 4.1.5. Ю.В.Морозов, Основы высшей математики и статистики.-М., Медицина, 1998 г.

4.2. Додаткова література.

4.2.1.Лобоцкая Н.Л., Морозов Ю.В., Дунаев А.А. Висшая математика.-М.: "Вишейша школа", 1987 г.

4.2.2.Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека / под ред. В.Н. Казакова – серия «Очерки биологической и медицинской информатики».–Донецк: из-во ДонГМУ, 2000 г.

4.2.3.Конспект лекцій.

5. ПРОГРАМА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

5.1 Ознайомитися з актуальністю теми і цілями практичного заняття (див. п.п. 1і 2).

5.2.Вивчити теоретичні питання згідно п.3.

5.3.Виконати цільові навчальні завдання (п.6.)

8