Розділ 3. Розробка технології вирощування культури.

3.1. Проектування сівозміни та її ланок.

Чудові попередники для грески є цукрові буряки, кукурудза, удобрена озима пшениця, горох. Гречку краще висівати на полях, розміщених поблизу від лісу та лісосмуг. Такі посіви краще захищені від вітру, знаходяться в кращих умовах забезпечення вологою та менше страждають від суховіїв.

Таблиця 2

Схема сівозміни

№ поля	Культура	Площа поля
	Горох	100
	Озима пшениця	100
	Цукровий буряк	100
	Кукурудза на силос	100
	Кукурудза на зерно	100
	Гречка	100
	Озима пшениця	100

Гречка, внаслідок швидкого росту і пригнічення бур'янів під густим листостебловим покривом, є добрим попередником для інших сільськогосподарських культур. Після збирання гречки ґрунт знаходиться в пухкому стані, добре утримує вологу, а пожнивні рештки поліпшують його родючість за рахунок калію та інших поживних речовин.

Низькі врожаї гречки, як правило, одержують там, де її вважають культурою, не вибагливою до ґрунту, попередників. Аби довести хибність такого ставлення, нагадаємо, що коренева система гречки розвинута слабкіше, ніж у багатьох інших культур. Проникнення її в ґрунт значною мірою залежить від його родючості й глибини орного шару. На родючих ґрунтах коріння гречки проникає на глибину 90-120 см, але основна його маса міститься в шарі до 35 см.На виснажених ґрунтах коріння гречки розвивається дещо слабкіше: проникає па глибину до 40-50 см, а основна маса його розміщується в шарі 14-19 см.Таким чином, добрий ріст і розвиток кореневої системи гречки може відбуватися тільки на чистих від бур'янів, пухких, родючих ґрунтах.

Після попередників, які залишають ґрунт виснаженим і забур'яненим, урожайність гречки дуже зменшується.З погляду на це можна вважати, що в бурякосійній зоні республіки кращим попередником гречки є цукрові буряки, під які вносять великі дози добрив і під час догляду за якими проводять кілька міжрядних розпушувань. Так, господарства Заліщицького району Тернопільської області в 1984-1985 рр. висівали гречку на площі 520-660 га після цукрових буряків, під які вносили по 45-50 т/га органічних та по 450-500 кг/га мінеральних добрив. Після такого попередника сходи гречки з'являлися дружно, посіви були чистими від бур'янів, рослини розвивались інтенсивно і забезпечили урожайність 23-25 ц/га. Дані науково-дослідних установ і передовий досвід свідчать, що достатньо високий врожай гречки може бути і після інших удобрених попередників, які також залишають поле чистим від бур'янів. Такими культурами, крім буряків, є озимі зернові, горох, картопля, кукурудза і баштанні.

3.2.Система основного та передпосівного обробітку грунту.

Гречка добре вдається на чорноземах різних типів, а також на сірих лісових ґрунтах. Непридатні для неї кислі опідзолені та важкі солонцюваті ґрунти. Для розвитку гречки велике значення має основний, або зяблевий обробіток ґрунту. Своєчасне і доброякісне його проведення поліпшує агрофізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту, сприяє мікробіологічним процесам, поліпшує структуру орного шару. При виборі знарядь для основного обробітку необхідно враховувати конкретні ґрунтові та інші умови господарства.

Основний обробіток ґрунту після стерньових попередників починають з лущення, яке провадять вслід за збиранням врожаю. Це сприяє нагромадженню і збереженню вологи літньо-осінніх опадів, знищенню багатьох шкідників сільськогосподарських культур. На злущеному полі швидше проростають бур'яни, сходи яких знищуються наступною зяблевою оранкою. Площі, засмічені коренепаростковими бур'янами (осоти жовтий і польовий, молочай, березка та ін.), обробляють на глибину 10-12 см з одночасним боронуванням. Раннім лущенням більше знищується коренепаросткових бур'янів. На полях, засмічених переважно однорічними бур'янами, лущення дисковими знаряддями провадять на глибину 6-8 см. Глибина і кількість лущень залежать від засміченості поля. Якщо серед бур'янів переважають однорічні види, застосовують дискові лущильники ЛДГ-15 або ЛДГ-10. Ділянки, засмічені осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, лущать двічі на глибину: перший раз 6-8, другий (після з'явлення розеток осоту) - 10-12 см.

Після збирання пізніх просапних культур (цукрові буряки, картопля) поля, чисті від бур'янів, обробляють дисковими боронами БДТ-7 або БДТ-10 у два сліди на глибину 20 см без попереднього лущення.При потребі після збирання пізніх просапних культур можна проводити обробіток плоско різами КПГ-2-150 на глибину 25-27 см. Такий спосіб, зокрема, застосовують у посушливих степових районах у поєднанні з серпневим лущенням ґрунту або без нього із збереженням стерні. Дуже важливо для гречки своєчасно і високоякісно зорати поле на зяб. У Степу і Лісостепу в осінній період ґрунт часто пересихає. Тому його необхідно привести в такий стан, який сприяв би проникненню води в його товщу і водночас перешкоджав непродуктивному витрачанню вологи від випаровування. Це й досягається високоякісним зяблевим обробітком. У степовій зоні під гречку треба орати на глибину 25-27 см, в лісостеповій на 23-25 см. Дуже важлива глибока оранка як засіб боротьби з бур'янами. Під час оранки на вищезгадану глибину на дно борозни переміщуються найбільш засмічені бур'янами верхні шари ґрунту (0-10 см). Приоране насіння бур'янів при цьому потрапляє у несприятливі умови і частково гине. Ті ж проростки, які пробиваються на поверхню, знищуються наступним обробітком. Глибока оранка є також одним з важливих заходів боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур.Ґрунт на зяб протягом осені й зими дуже ущільнюється, а навесні після відтавання через утворені капіляри з нього інтенсивно випаровується волога. Крім того, слід мати на увазі, що гречка є культурою пізнього строку сівби, тобто від танення снігу до початку засіву минає понад 35-40 днів, а з настанням теплих сонячних днів поля швидко заростають бур'янами. Отже, завдання передпосівного обробітку полягає в тому, щоб запобігати випаровуванню вологи з верхніх шарів ґрунту, утримувати його поверхню у пухкому стані, знищувати бур'яни у фазі проростків. Складається обробіток з ранньовесняного боронування, двох-трьох культивацій, шлейфування і коткування. Боронують зчіпкою БЗСС-1 на глибину 3-4 см під кутом або впоперек напрямку оранки, коли поверхня зябу посіріє і ґрунт не мажеться. Першу культивацію провадять на глибину 10-12, другу 8-10 см, а наступну (передпосівну на глибину загортання насіння або під кутом до напрямку руху посівного агрегату. На важких запливаючих ґрунтах зяб доцільно навесні переорати на глибину 15-18 см з одночасним боронуванням і коткуванням.

Важливим агротехнічним заходом є передпосівний, а також післяпосівний обробіток ґрунту котками 3ККШ-6 з метою його ущільнення, підтягування вологи, вирівнювання поверхні поля і подрібнення грудок. Передпосівне коткування сприяє рівномірній глибині загортання насіння під час сівби, а післяпосівне з боронуванням посівними боронами ЗБП-6 - підтягуванню вологи з нижніх шарів ґрунту, а також розпушуванню верхнього шару для зменшення випаровування,Весною, коли ґрунт поспів, проводять ранньовесняне розпушування з одночасним вирівнюванням його поверхні агрегатами, виготовленими механізаторами колгоспу (з середньої частини зчіпки СП-16, шлейфів ШБ - 2,5, кільчастих котків, важких борін 3ККШ-6 та рай борінок ЗБП-0,6А).Приблизно за два тижні до сівби провадять культивацію за допомогою КПГ-4 на глибину 7-8 см.Наступну, передпосівну культивацію, провадять, застосовуючи УСМК - 5,4 в агрегаті з прутковими котками і шлейфами на глибину загортання насіння - 4-5 см. Надмірно розпушений ґрунт перед сівбою ущільнюють водоналивними гладенькими котками СКГ-2 з рай борінками ЗБП - 0,6.

Таблиця 3

Система обробітку ґрунту під гречку після озимої пшениці.

Обробіток грунту	Прийоми обробітку	Марка с-г машин	Строки проведення	Технологічні параметри (глибина, швидкість та ін.)
Основний	Лущення	Джон Дір 9460 + дискова борона 2210	І.ІХ	6-8см глибина обробітку. Ро-боча швидкість 8-10 км/год. Ширина захвату 4 м.
	Оранка	Джон Дір 9460 + Плуг 3810	ІІ.ІХ	20-22 см. Глибина обробітку
	боронування	БЗТС-1	з натанням фізичної стиглості грунту	Швидкість 10-12 км/год, 1)боронують; см
Передпосівний	культивація	Європак 6000	з натанням фізичної стиглості грунту	Швидкість 10-12 км/год, культи-вують 3-и рази, глибина обробітку 3-5 см

Система нульового обробітку землі також відома як No-Till — сучасна система землеробства за якої грунт не ореться, а поверхня землі вкривається шаром спеціально подрібнених залишків рослин — мульчею. Оскільки верхній шар грунту не пошкоджується то така система землеробстав запобігає водній та вітровій ерозії грунтів, а також значно краще зберігає воду. Тому нульовий обробіток найдоцільніше застосовувати в посушливих місцевостях, а тако ж навпаки на розташованих на схилах полях в умовах вологого клімату. Хоч врожайність за цієї системи часом дещо нижча[1] ніж при використанні сучаних методів традиційного землеробства, але зате такий обробіток землі вимагає значно менших витрат праці та пального.

Нульовий обробіток грунту є сучасною досить складною системою землеробства яка вимагає спеціальної техніки та дотримання технологій і аж ніяк не зводиться до простої відмови від оранки. Зараз ця система набуває популярності і в Україні.

Система нульового обробку грунту має ряд переваг порівняно з традиційною, що грунтується на оранці:

• економія ресурсів — пального, добрива, трудозатрат, часу, зниження амортизаційних витрат;

• зниження витрат значно перевищує незначне зниження врожайності і відповідно підвищується рентабельність

• збереження та відновлення родючого шару грунту

• зниження або ж навіть повне запобігання ерозії грунтів

• накопичення вологи в грунті, що особливо актуально в умовах степу і відповідно помітне зниження залежності урожаю від погодних умов

• збільшення врожайності культур зарахунок вищезгаданих факторів.

Отже, основою енергоощадних технологій на механізованих польових роботах є мінімізація обробітку грунту, яка дає змогу збільшити ширину захвату грунтообробних машин і зменшити витрати пального. Мульчування поверхні грунту післяжнивними рештками дає можливість значно зменшити кількість технологічних операцій, що теж забезпечує економію пально-мастильних матеріалів, сприяє формуванню грунтозахисного покриття, яке протидіє вітровій і водній ерозіям, забезпечує збереження вологи у грунті протягом усього вегетаційного періоду, запобігає активному проростанню бур’янів, сприяє активізації грунтової мікрофлори та відтворенню родючості грунту. Технологічно сільськогосподарські підприємства в усіх зонах і підзонах України готові перейти на новітні технології, і для цього розроблено поопераційні грунтозахисні технології. Щодо технічного забезпечення спостерігається тенденція збільшення виробників сучасних грунтообробних машин, які мають належний науковий потенціал і конструкторське проектування.