1.3. Особливості росту та розвитку гречки в зоні Лісостепу.

Характеристика зони

Географічне положення. Лісостеп - це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Південна умовна межа природної зони проходить по лінії міст Котовськ — Кіровоград — Кременчук — Красноград — Вовчанськ. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією, займаючи 25 % території України. Чітких меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів.

Рельєф і корисні копалини. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах — Подільській і Придніпровській, а лівобережна — на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини. Платоподібпі поверхні на правобережних височинах чергуються з горбогір'ями. Частину Придніпровської височини, що здіймається над Дніпром на висоту більш як 240 м, становлять Канівські гори. Окраїни височин сильно розчленовані ярами та балками. Такий самий рельєф і на схилах Середньоруської височини та Полтавській рівнині, що до неї прилягає. Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра, абсолютні висоти зменшуються від 380 м на Подільській височині і 230 м на Середньоруській височині до 50 м біля русла Дніпра.

Характерною особливістю краєвиду майже всієї території є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береш з терасами. Заплави річок і низькі тераси нерідко заболочені, вищі тераси зайняті полями і населеними пунктами.

У межах лісостепу залягають поклади бурого вугілля (Дніпровський басейн], нафти і природного газу (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), природних будівельних матеріалів (гіпс, вапняк, каолін, мергель, пісок). У місцях виходу на поверхню порід Українського щита є родовища мармуру, лабрадоритів, доломітів, графіту, горючих сланців, а в болотах — бурштину.

Клімат і внуштрішні води. Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний. Його континентальність збільшується у східному напрямку. Середні показники температури січня змінюються від —5 °С на заході до —7 °С на сході, липня — відповідно від +18 °С до +20 °С. Кількість опадів зменшується з півночі на південь від 600 до 500 мм за рік. Майже стільки ж води і випаровується, тому зволоження природної зони достатнє. В окремі роки в лісостепу бувають посухи.

Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець з притоками. Усі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місцях перетину твердих порід Українського щита, де виходи гранітів перегороджують русла Південного Бугу і Гірського Тікича, утворюються пороги. Річки мають змішане живлення, найбільш повноводні навесні та в червні. Судноплавним є Дніпро. У минулі часи судноплавство було можливим і на його лівих притоках, таких, як Сула, Псел, Ворскла. Але через знищення лісів у їх долинах вони сильно обміліли. Праві притоки Дніпра — Рось, Тясмин також маловодні.

Озер у лісостепу мало. Вони є у заплавах великих лівих приток Дніпра. Численні озера-стариці, які колись були в заплаві самого Дніпра, залиті водами Каховського та Кременчуцького водосховищ. Нестача природних водойм компенсується ставками, що є біля багатьох населених пунктів.

Ґрунтово-рослинний покрив та ландшафти. У лісостепу переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені), що сформувалися на лесах або лесовидних суглинках. У зниженнях поширені лучні грунти, подекуди — торфові.

Природна рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території становить лише 12 %. Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових грунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст гумусу, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісові масиви складаються переважно з дуба і граба. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, бруслина тощо. На піщаних берегах Дніпра та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями трапляються соснові ліси.

До лісових масивів безпосередньо прилягає степ, проте він не займає великих площ. Його змінили сади і поля, де ростуть різноманітні сільськогосподарські культури (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукровий буряк, картопля, овочі). Степове природне різнотрав'я збереглося на схилах балок і берегах річок. Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки про-стяглися на вододілах річок та їх схилах. Там ростуть коропарія, анемона, конюшина, келерія, стоколос, ковила, вероніка колосовидна, гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води. Вони мають багатий трав'яний покрив. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілиця, калюжниця. Водойми прикрашають глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.

У лісостепу водяться лісові і степові види тварин: дикий кабан, козуля, лисиця, куниця, заєць, білка, тхір, полівка, вуж. Багато птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди.

Неоднаковий рельєф у різних частинах зони впливає й на інші природні компоненти, тому в лісостепу виділяють три фізико-географічні краї. У Дністровсько-Дніпровському краї поширені різні лісові та лісостепові височинні ландшафти. У Лівобережно-Дніпровському краї панують лісостепові і лукостепові низовинні ландшафти, а в Східноукраїнському краї — лісостепові височинні. У долинах великих і середніх річок сформувалися заплавні лучні ландшафти.

Гречка – однорічн а трав`яниста рослина родини гречкових. В онтогенезі проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання. Сходи з`являються через 6-10 днів після сівби, через 8-10 днів від сходів починається гілкування і майже одночасно з ним - бутонізація. Цвітіння настає через 18-28 днів від появи сходів і продовжується 30-35 днів і більше. Отже, на рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які тільки формуються, і стиглі плоди. Плід достигає через 25-30 днів після розкриття квітки і запліднення. Маса 1000 плодів (горошків) диплоїдних сортів 20-30г, тетраплоїдних - 30-45г, плівчастість - 16-30%, вихід крупи - 60-75%. Вегетаційний період -70-90 днів.

Ф.М. Куперман виділяє у гречки 12 етапів органогенезу. Кожний з них проходить в тісній взаємодії з ростом рослин, котрий є зовнішнім проявом внутрішніх кліткових перетворень.

І – період до розгортання першого справжнього листка;

ІІ – диференціація зачаткового стебла на вузли і міжвузля, закладання перших справжніх листків;

ІІІ – формування осі суцвіть і приквітників;

IV – закладання лопаті суцвіття;

V – закладання зачаткових органів квіток;

VI – формування тичинок і маточок;

VII – витягування квітконіжки й генеративних органів;

VIII – винос бутона з приквітника;

ІХ – цвітіння і плодоутворення;

Х – формування плода;

ХІ – воскова стиглість і достигання насіння;

ХІІ – повна стиглість.

овітря близько 60%.

Таблиця 1

Фази росту і розвитку гречки

Фаза	дата			Тривалість міжфазних періодів, днів		Етапи органогенезу за Куперманом		Елементи продуктивності які можна змінити		Агротехнічні заходи що підвищують продуктивність рослин
	Початок фенофаи	Повна фенофаза
Сівба	1.06	2.06	-				Польова схожість		.
Сходи	11.06	13.6	8		Поява сім’ядольних листків, початок диференціації конуса наростання		Густота рослин
Поява першого листка	014.06	219.06	1 -//-		Деференціація конуса наростання: утворення зачатків чергових, вузлів, міжвузлів головного пагона та гонусів наростання бічних пагонів		Кількість пагонів
Другий-третій листки	215.06	1 20.06	5		Утворення зачатків суцвіть головного та бічних пагонів		Кількість суцвіть
Гілкування	21.06	23.06	20		-утворення квіткових горбочків у суцвіттях, ріст пагонів -формування органів квітки – пиляків, маточки, оцвітини		Кількість квіток
Бутонізація	21.06	23.06	-//-		-мікро- та макроспорогенез: формування пилкових зерен та зародкового мішка; ріст оцвітини -гаметогенез: утворення клітин пилкових зерен та зародкового мішка -завершення гаметогенезу, активний ріст усіх органів квітки		Кількість фертильних квіток
Цвітіння	08.07	11.07	30		Запилення, запліднення, зиготогенез		Кількість плодів
Передмолочна стиглість	12.07	24.07	-//-		Формування плодової, насіннєвої оболонок та клітин ендосперма; органогенез зародка		Те ж
Молокоподібна стиглість	24.07	19.08	-//-		Накопичення в насінні продуктів фотосинтезу(налив), активний ріст зародка, плоду		Маса плодів
Воскоподібна та технічна стиглість	20.08	1.09	-//-		Завершення наливу, росту зародка, вегетативних органів		Те ж

В онтогенезі проходить такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, гілкування, бутонізація, цвітіння, плодоутворення, достигання. Сходи з'являються через 6-10 днів після сівби, через 8-10 днів від сходів починається гілкування і майже одночасно з ним — бутонізація. Цвітіння настає через 18-28 днів від появи сходів і продовжується 30-35 днів і більше. Отже, на рослині одночасно є бутони, квітки, плоди, які тільки формуються, і стиглі плоди. Плід достигає через 25-30 днів після розкриття квітки і запліднення. Маса 1000 плодів (горошків) диплоїдних сортів 20-30г, тетраплоїдних — 30-45г, плівчастість — 16-30 %, вихід крупи — 60-75 %. Вегетаційний період − 70-90 днів.